4. Результати та наслідки війни

• Демографічні втрати: понад 500 тис. осіб, братовбивча війна;

• Занепад промисловості, сільського господарства; зубожіння населення;

• Послаблення Російської та Австро-Угорської імперії, що стало каталізатором майбутніх революційних подій в Україні;

• Зростання національної свідомості; висування ідеї створення української незалежної держави.

Контрольні запитання:

1. Назвіть головні причини Першої світової війни?

2. Охарактеризуйте плани воюючих держав по відношенню до України.

3. Позначте дату утворення УСС.

4. Позначте назву організації, яка була утворена 1 серпня 1914 р. у Львові.

5. Назвіть прізвища отаманів Легіону Українських січових стрільців.

6. Назвіть найважливішу бойову військову операцію за роки війни на території України.

7. Якими були основні причини і наслідки економічної кризи, що виникла під час Першої світової війни?

8. Вкажіть на карті головні події періоду Першої світової війни на території України.

Література:

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004.

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 10 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М., Фрейман Г.О. – К., 2012.

Додаткова:

3. Історія України та її державності / за ред. проф. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2005.

4. Історія України: від давнини до сучасності / за ред. Ю.Слівка. – Львів, 2003.

ЛЕКЦІЯ № 6

Тема: Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.). Центральна Рада.

Мета: схарактеризувати історичні умови, що стали підґрунтям початку Української революції; пояснити, що Центральна Рада є представницьким громадським органом влади, революційним українським парламентом; пояснити, як на розвиток Української революції вплинув Український національний конгрес і його рішення; охарактеризувати процес українізації армії; пояснити зміст основних понять і термінів; формувати у студентів історичні знання; виховувати почуття патріотизму, інтереси й поваги до історичного минулого

План:

1. Початок української революції.

2. Утворення та склад Центральної Ради.

3. Діяльність Українського національного конгресу.

4. Формування української армії.

1. Початок української революції. Перша світова війна призвела до загострення соціальних, політичних і національних суперечностей у Російської імперії. В Україні активізувався національно-визвольний рух проти самодержавства. 27 лютого 1917 р. перемога Лютневої революції в Петрограді призвела до падіння самодержавства, цар Микола ІІ зрікся престолу. Тимчасовий уряд очолив князь Георгій Львів. В Україні самодержавний режим також було ліквідовано, а замість старих органів влади утворено губернські, міські й повітові правління. У містах і селах було утворено паралельні органи влади – Ради робітничих і солдатських депутатів та Ради селянських депутатів. Національні політичні сили були роздроблені, тому необхідно було створити український керівний центр. Так в Україні виник альтернативний центр влади – Українська Центральна Рада (УЦР).

2. Центральна Рада була створена 3 – 4 березня 1917 р. в Києві на зборах представників Товариства українських поступовців (ТУП) і українських соціалістів - демократів. УЦР очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський. Партійний склад УЦР був різноманітний, іі членами стали представники партій:

АВТОНОМІСТИ:

• УСДРП ( українська соціал-демократична робітнича партія),

• УПСФ ( Українська партія соціалістів-федералістів – колишня ТУП),

• УПСР (Українська партія соціалістів-революціонерів).

САМОСТІЙНИКИ:

• УПСС (Українська партія соціалістів-самостійників),

• УДХП (Українська демократично-хліборобська партія).

Видатними діячами УЦР стали Д.Антонович, С.Веселовський, Д.Дорошенко, В.Коваль, Ф.Крижановський.

Основні напрямки політичної програми УЦР:

• Боротьба за національно-територіальну автономію у складі дев’яти українських губерній.

• Співпраця з Тимчасовим урядом.

• Надання національним меншинам рівних політичних прав.

• Рішення питання про автономію у складі Росії.

Однак в УЦР не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з М.Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності. Автономісти (М.Грушевський, В.Вінниченко) бачили Україну автономною у складі Росії.

Створення УЦР стало видатною подією в національно-демократичній революції 1917-1920 р. УЦР виступала організатором і лідером національно-визвольного руху, що охопив широкі верстви населення.

3. Діяльність Українського національного конгресу. 1 квітня УЦР провела маніфестацію. У поході брали участь понад 100 тис. осіб. Маніфестація проходила під гаслами: “Автономію - Україні!”

На народному вічі на Софіївському майдані було прийнято резолюцію про підтримку Тимчасового уряду, необхідність вимагати від нього декларації про автономію України, домагатися проведення зборів Українського національного конгресу.

19-21 квітня 1917 р. в Києві в приміщенні Купецького зібрання проходила робота Всеукраїнського національного конгресу, у якому брали участь понад 900 делегатів від політичних партій і організацій. Головою з’ізду було обрано М.Грушевського. Конгрес ще раз підтвердив вимогу надання Україні національно-територіальної автономії. 21 квітня відбулося вибори нового складу Центральної Ради. Таємним голосуванням головою Центральної Ради знову було обрано М.Грушевського.

Конгрес ще раз підтвердив вимогу надання Україні національно-територіальної автономії. 21 квітня відбулися вибори нового складу Центральної Ради. Таємним голосуванням головою Центральної Ради було обрано знову М.Грушевського. Тоді ж було обрано його заступників – В.Вінниченка й С.Єфремова, виконавчий орган – Комітет, або Малу Раду. УЦР перетворилася на представницький, з елементами парламентаризму, орган українського народу.

Значення діяльності Конгресу в тому, що вона продемонструвала переважання у суспільстві ідеї автономії України у складі Росії.

4. Формування української армії. Важливою подією цього етапу Української революції була робота в Києві 18 травня 1917 р. і Українського війського з’їзду, у якому брали участь 700 делегатів. Вони підтримали вимоги Центральної Ради щодо автономії України, обрали Військовий генеральний комітет із 18 осіб на чолі із Симоном Петлюрою, а також зажадали повернення козацьких клейнодів з музеїв Петрограда та Москви, відкриття українських військових шкіл, підготовки українських військових статутів та підручників. У травні 1917 р. близько 3 тис. солдатів самочинно створили Український полк ім. Б.Хмельницького із ініціативи українського військового клубу ім. П.Полуботка на чолі з М.Міхновським. Із сільських жителів кількох губерній було сформовано підрозділи Вільного козацтва. У жовтні 1917 р. у них налічувалося 60 тис. козаків. Почесним отаманом Вільного козацтва було обрано командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського. Він хотів надати в розпорядження Центральної Ради свій українізований полк із 40 тис. бійців, але М.Грушевський і В.Вінниченко заперечували необхідність мати регулярну армію.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте склад, структуру, мету Центральної Ради.

2. Чому Центральна Рада вимагала лише автономію у складі Росії?

3. Яке значення для революції мала українізація армії?

4. Позначте назву політичної партії, представники якої не увійшли до складу Центральної Ради на момент іі створення.

5. Позначте один з прорахунків Центральної Ради влітку 1917 р..

Література:

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004.

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 10 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М., Фрейман Г.О. – К., 2012.

Додаткова:

3. Історія України та її державності / за ред. проф. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2005.

4. Історія України: від давнини до сучасності / за ред. Ю.Слівка. – Львів, 2003.

5. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. Т. 1 – 2. – К., 1996, 1997.

6. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917 – 1919 рр. – К., 1995.

ЛЕКЦІЯ № 7

Тема: І та ІІ Універсали Центральної Ради.

Мета: визначити умови прийняття, основні положення та історичне значення І Універсалу УЦР; пояснити, як утворився Генеральний Секретаріат – перший уряд автономної України; схарактеризувати ІІ Універсал УЦР та його наслідки; розвивати у студентів вміння працювати з історичними документами та картою; виховний аспект лекції реалізується на підставі формування у студентів уявлення про самовіддану боротьбу українських громадсько-політичних діячів за права свого народу.

План:

1. Характеристика І Універсалу.

2. Характеристика ІІ Універсалу.

1. Характеристика І Універсалу. Відчувши широку підтримку громадськості, зокрема з боку військових, Центральна Рада розпочала упорядкування відносин з Тимчасовим урядом. Протягом травня-червня 1917 р. у Петрограді проходили переговори між делегацією Центральної Ради, Тимчасовим урядом і Петроградською Радою робітничих і солдатських депутатів. Українська делегація подала Декларацію Української Центральної Ради з вимогами автономії для України. Однак Тимчасовий Уряд відхилив вимоги Центральної Ради та не визнав іі як виразника волі українського народу.

У цій ситуації було вирішено вдатися до самостійного декларування автономії України в універсалі. За часи діяльності Центральної Ради нею було видано чотири Універсала.

І Універсал – 23(10) червня 1917 р.

Основні положення:

• Проголошення національно-територіальної автономії України у складі Російської федерації.

• Вищим органом влади в Україні проголошувалась Центральна Рада.

• Україна брала на себе право скликати Всеукраїнські Установчі збори для прийняття законів.

• Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку с населення.

• Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні.

• Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б виключно народові України.

Наслідки:

• Утворення 15(28) червня 1917 р. українського уряду – Генерального Секретаріату, який очолив В.Вінниченко. Уряд складався з восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Генеральним писарем став П.Христюк, секретарем військових справ – С.Петлюра, секретарем міжнародних справ – С.Єфремов, секретарем внутрішніх справ – В.Винниченко; інші секретарства очолили Х.Барановський, М.Мартос, В.Садовський, М.Стасюк, І.Стешенко (за партійною приналежністю уряд був соціально-демократичним).

• Звіт делегації Тимчасового уряду після повернення з переговорів з Києві про готовність визнати автономію України спровокував гострі суперечки між членами уряду, чим поглибив політичну кризу в Росії.

2. Характеристика ІІ Універсалу. Після прийняття І Універсалу в Київ прибула делегація Тимчасового уряду у складі міністрів О.Керенського, М.Терещенка, І.Церетелі з метою взяти під власний контроль процеси,що відбувалися в Україні. У ході переговорів Центральна Рада прийняла ІІ Універсал – 16(3) липня 1917 р..

Положення:

• Проголошення Центральної Ради й Генерального Секретаріату крайовими органами влади в Україні.

• Запрошення увійти до складу Центральної влади представників неукраїнських народностей.

• Обіцянка не відривати України від Росії.

• Визнання, що автономію України мають встановити Всеросійські Установчі збори.

Наслідки:

• Уведення до складу Центральної Ради 30% представників національних меншин перетворило Центральну Раду з національного на територіальний демократичний представницький орган.

• Поглиблення кризи Тимчасового уряду, оскільки деякі його представники все одно вважали занадто значною поступкою України визнання за нею права на автономію. Вихід із складу уряду кадетів на знак протесту.

• Надходження в Україну 17 (4) серпня 1917 р. «Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду в Україні», у який, в обхід досягнутих домовленостей, значно обмежувалися права України: Генеральний Секретаріат проголошувався органом Тимчасового уряду, повноваження Генерального Секретаріату поширювалися лише на п’ять із дев’яти українських губерній, кількість членів Секретаріату зменшувалася до дев’яти осіб. Основні положення інструкції порушували компроміс між УЦР та Тимчасовим урядом.

• Виступ самостійників, невдоволених відмовою від автономії, на чолі з М.Міхновським 4 – 9(17 -22) липня 1917 р., який був придушений військами УЦР.

Контрольні запитання:

1. Позначте дату проголошення Першого Універсалу ЦР.

2. Позначте прізвище політичного діяча, який очолив ЦР.

3. Укажіть причини та передумови Української революції.

4. Позначте дату проголошення другого Універсалу.

5. Укажіть дату утворення Української Центральної Ради.

6. Укажіть положення, які розкривають зміст Першого Універсалу.

7. Назвіть прізвище політичного діяча, який очолив Генеральний Секретаріат.

8. Розкрийте поняття “автономія”.

9. Укажіть, яка подія відбулася після ухвалення Другого Універсалу.

10. Назвіть дату, коли відбувся збройний виступ самостійників

Література: Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004.

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 10 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М., Фрейман Г.О. – К., 2012.

Додаткова:

3. Історія України та її державності / за ред. проф. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2005.

4. Історія України: від давнини до сучасності / за ред. Ю.Слівка. – Львів, 2003.

5. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. Т. 1 – 2. – К., 1996, 1997.

ЛЕКЦІЯ № 8

Тема: ІІІ та ІV Універсали Центральної Ради.

Мета:

Схарактеризувати процес формування української державності в літку – восени 1917 р.; показати, що Центральна Рада стала не лише національним, а й територіальним представницьким органом влади в Україні, що привело її к конфлікту з Тимчасовим урядом; пояснити зміст основних термінів; закріпити навички роботи з історичними документами; виховувати у студентів почуття патріотизму, поваги до історичного минулого своєї держави.

План:

1. Характеристика ІІІ Універсала.

2. Війна Радянської Росії проти УНР.

3. Характеристика ІV Універсалу.

1. Характеристика ІІІ Універсалу. Загальнонаціональна криза: нездатність Тимчасового уряду вирішувати нагальні проблеми; спроба встановлення військової диктатури(25 – 30 серпня (7 -12 вересня) 1917 р.- заколот, очолений генералом Л.Корніловим); погіршення економічного становища країни; посилення соціальної напруги; загострення політичної боротьби; нехтування російськими демократичними силами українських національних інтересів така політична ситуація складалася напередодні Жовтневої революції.

25 -26 жовтня (7 – 8 листопада) 1917 р. у Петрограді більшовики, здійснивши державний переворот захопили владу й утворили новий уряд – Раду народних комісарів на чолі з Володимиром Леніним. Більшовицький переворот різко змінив ситуацію в Росії і Україні. Центральна Рада засудила переворот, не визнала владу більшовиків і зайняла щодо неї ворожу позицію. У схваленій 27 жовтня резолюції Центральна Рада наголошувала, що влада має належати всій революційній демократії, а не більшовикам, які становлять лише іі частину.

За нових обставин, коли юридично припинив існування всеросійський уряд, Центральна Рада і Генеральний Секретаріат активізували свою діяльність щодо до державотворення в Україні.

29 – 31 жовтня (11 -13 листопада) 1917 р. – збройне повстання більшовиків у Києві, що сприяло прийняттю ІІІ Універсала.