- •Конспект лекцій
- •1. Періодизація, структура, завдання курсу.
- •2. Географія розселення, господарство, соціальний склад українців.
- •1. Причини, хід та наслідки революції.
- •2. Столипінська реформа.
- •2. Освіта.
- •3. Наука і техніка.
- •4. Література.
- •5. Побут і звичаї українців.
- •Лекція № 5
- •4. Результати та наслідки війни
- •20 (7) Листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ііі Універсал.
- •3. Причини поразки національно-демократичної революції:
- •3. Причини падіння зунр
- •2. Культура України в 1921-28 рр.
- •3. Ставлення влади що до релігії та церкви в 1920-30 рр.
- •1. Причини, джерела та наслідки індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •1. Причини колективізації:
- •2. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •2. Національні та політичні течії в Західній Україні.
- •1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.
- •1. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Окупація території України гітлерівськими військами.
- •3. Причини поразок Червоної армії на початку війни.
- •2. Нацистський “новий порядок”.
- •3. Голокост.
- •2. Націоналістична течія. Оунівський рух.
- •1. Визволення території України від гітлерівських окупантів.
- •6 Листопада 1943 р. Визволення Києва.
- •2. Наслідки війни для України.
- •1. Відбудова народного господарства України.
- •2. Голод 1947 р.
- •3. Радянізація західних областей України.
- •4. Боротьба оун-упа з радянською владою.
- •2. Культурно-національне життя в період десталінізації.
- •3. Опір десталінізації та усунення м.Хрущова від влади.
- •2. Реформи в сільському господарстві.
- •3. Економічний розвиток України у 1970-і – 80-і рр..
- •2. Діяльність дисидентських груп в Україні.
- •1. Перебудова в Радянському Союзі й Україні.
- •2. Аварія на Чорнобильської аес.
- •3. Політика “гласності” і розгортання національно-визвольного руху.
- •1. Державний заколот 19 серпня 1991 р.
- •2. Розпад срср та проголошення незалежності України.
- •3. Референдум 1 грудня 1991 р. І вибори Президента України.
- •2. Формування гілок влади в Україні.
- •1. Соціально-економічна ситуація в перші роки незалежності.
- •1. Розвиток освіти та науки в незалежної Україні.
- •2. Література та мистецтво.
- •1. Загальна характеристика релігійного життя в Україні.
- •2. Криза православної церкви.
- •1. Загальна характеристика зовнішньополітичної діяльності України.
- •2. Основні напрямки зовнішньополітичного курсу України.
- •2. Вибори до Верховної Ради 1998 р.
- •1. Політична криза 2000 – 2002 рр.
- •2. Вибори Президента 2004 р. “Помаранчева революція”
- •2. Запитання та завдання.
1. Державний заколот 19 серпня 1991 р.
У 1991 р. Україна як і загалом СРСР зазнали кризи, відбулося протистояння двох сил – демократичних, які прагнули змін та консервативних, які прагнули зберегти все без змін, насамперед своє панування.
Боротьба точилася навколо підписання нового союзного договору, що передбачав створення “реальної федерації рівноправних республік”. Але окремі статті суперечили Декларації про державний суверенітет України: обмеження прав республіки, союзні органи мали великі повноваження у фінансової політиці, міжнародних відносинах; передбачалося верховенство союзних законів над республіканськими.
Аби запобігти розпаду РСРС, союзне керівництво на чолі з М.Горбачовим намагалося якнайшвидше підписати новий союзний договір. Улітку 1991 р. відбулися переговори президента СРСР М.Горбачова з керівниками дев’яті союзних республік, включаючи й Україну. Попереднє підписання договору планувалося провести наприкінці літа 1991 р.
Але 19 – 21 серпня 1991 р. в СРСР було здійснено спробу державного перевороту. Президент СРСР М.Горбачов був ізольований на дачі “Форос” і відсторонений від влади. Організаторами заколоту був створений Державний комітет з надзвичайного стану на чолі з Віце-президентом СРСР Г.Янатьєвим. До складу увійшли Прем’єр-міністр СРСР В.Павлов, міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони СРСР Д.Язов та ін.. До Москви вводилися війська, на території СРСР на шість місяців оголошувався надзвичайний стан офіційний Київ зайняв вичікувальну позицію. Проти ДКНС виступили демократичні сили: Рух, нові політичні партії. На захист ДКНС виступили більшість членів КПРС, але народ не пішов за змовниками. У Москві відбулися зіткнення. Росіяни підтримали Б.Єльцина, який тимчасово взяв на себе функції Президента СРСР. Армія не підтримала путчистів. 21 серпня змовники визнали свою поразку.
2. Розпад срср та проголошення незалежності України.
Підсумком невдалого серпневого путчу для України стало прийняття терміново скликаною позачерговою сесією Верховної Ради 24 серпня 1991 р. Акту проголошення незалежності України (за – 346, проти – 1), у якому зазначалося:
Проголошення незалежності України та створення самостійної української держави – України.
Неподільність і недоторканість території України.
Чинність на території України виключно Конституції і законів України.
Антидемократична та проімперська поведінка керівництва КПУ під час серпневого путчу дала Президії Верховної Ради України підстави для прийняття указу “Про тимчасове припинення діяльності КПУ” як організації, яка взяла участь у державному перевороті. 30 серпня 1991 р. Л.Кравчук підписав указ Президії Верховної Ради України “Про заборону діяльності Компартії України”. 27 грудня 2001 р. Конституційний суд України визнав це рішення неконституційним.
Після провалу серпневого путчу усі республіки СРСР проголосили свою державну самостійність. З ініціативи М.С.Горбачова 14 листопада лідери семи колишніх союзних республік домовилися про утворення нового політичного об’єднання – Союзу Суверенних Держав (ССД). Україна заявила,що до президентських виборів і всеукраїнського референдуму участі у переговорах про політичний союз не братиме. Після переконливого підтвердження народом України Акта проголошення незалежності створилися умови для остаточної ліквідації СРСР.
7 грудня 1991 р. у Біловезької Пущі лідерами Білорусії (С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин) та України (Л.Кравчук) було підписана угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Положення угоди:
СРСР як держава припиняє своє існування, утворюється Співдружність Незалежних Держав.
Кожна із них забезпечує своїм громадянам рівні права і свободи, визнає і поважає територіальну цілісність інших членів співдружності.
На базі угрупувань Збройних Сил колишнього СРСР будуть формуватися власні Збройні Сили, при цьому зберігатимуться спільний воєнно-територіальний простір та єдиний контроль над ядерною зброєю.
До сфер співробітництва належать консультації в галузі зовнішній політики, розвиток спільного економічного простору, єдина митна політика, власні системи транспорту і зв’язку, екологічна безпека
Угода оголошувалася відкритою для всіх держав.
21 грудня було підписано Декларацію про створення СНД між керівниками незалежних держав Росії, України, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану.
25 грудня 1991 р. М.Горбачов заявив про свою відставку з поста Президента СРСР. 30 грудня було ліквідовано державні структури СРСР.
Головним наслідком створення СНД стала ліквідація найбільшої у світі тоталітарної імперії, яка проіснувала майже 70 років.