- •Конспект лекцій
- •1. Періодизація, структура, завдання курсу.
- •2. Географія розселення, господарство, соціальний склад українців.
- •1. Причини, хід та наслідки революції.
- •2. Столипінська реформа.
- •2. Освіта.
- •3. Наука і техніка.
- •4. Література.
- •5. Побут і звичаї українців.
- •Лекція № 5
- •4. Результати та наслідки війни
- •20 (7) Листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ііі Універсал.
- •3. Причини поразки національно-демократичної революції:
- •3. Причини падіння зунр
- •2. Культура України в 1921-28 рр.
- •3. Ставлення влади що до релігії та церкви в 1920-30 рр.
- •1. Причини, джерела та наслідки індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •1. Причини колективізації:
- •2. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •2. Національні та політичні течії в Західній Україні.
- •1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.
- •1. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Окупація території України гітлерівськими військами.
- •3. Причини поразок Червоної армії на початку війни.
- •2. Нацистський “новий порядок”.
- •3. Голокост.
- •2. Націоналістична течія. Оунівський рух.
- •1. Визволення території України від гітлерівських окупантів.
- •6 Листопада 1943 р. Визволення Києва.
- •2. Наслідки війни для України.
- •1. Відбудова народного господарства України.
- •2. Голод 1947 р.
- •3. Радянізація західних областей України.
- •4. Боротьба оун-упа з радянською владою.
- •2. Культурно-національне життя в період десталінізації.
- •3. Опір десталінізації та усунення м.Хрущова від влади.
- •2. Реформи в сільському господарстві.
- •3. Економічний розвиток України у 1970-і – 80-і рр..
- •2. Діяльність дисидентських груп в Україні.
- •1. Перебудова в Радянському Союзі й Україні.
- •2. Аварія на Чорнобильської аес.
- •3. Політика “гласності” і розгортання національно-визвольного руху.
- •1. Державний заколот 19 серпня 1991 р.
- •2. Розпад срср та проголошення незалежності України.
- •3. Референдум 1 грудня 1991 р. І вибори Президента України.
- •2. Формування гілок влади в Україні.
- •1. Соціально-економічна ситуація в перші роки незалежності.
- •1. Розвиток освіти та науки в незалежної Україні.
- •2. Література та мистецтво.
- •1. Загальна характеристика релігійного життя в Україні.
- •2. Криза православної церкви.
- •1. Загальна характеристика зовнішньополітичної діяльності України.
- •2. Основні напрямки зовнішньополітичного курсу України.
- •2. Вибори до Верховної Ради 1998 р.
- •1. Політична криза 2000 – 2002 рр.
- •2. Вибори Президента 2004 р. “Помаранчева революція”
- •2. Запитання та завдання.
1. Політична криза 2000 – 2002 рр.
21 січня – 1 лютого 2000 р. Загострення протиріч у Верховній Раді: ліві депутати 157 осіб засідали в приміщенні Верховної Ради, решта 256 осіб – в Українському домі. Створення парламентської більшості, переобрання голови Верховної Ради.
16 квітня 2000 р. Всеукраїнський референдум з питань зменшення кількості народних депутатів і скасування їх недоторканності, створення двопалатного парламенту для кращого представлення інтересів регіонів України, права Президента розпустити парламент у разі не створення постійно діючої більшості та р.нгуняття бюджету країни.
Більшість громадян підтримали винесення на референдум питання, але втілення змін у життя затягувалося.
28 листопада 2000 р. Початок “касетного скандалу” у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гангадзе, який писав критичні статті на адресу існуючій влади. Відбулося загострення політичної ситуації.
9 березня 2001 р. Масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами під час святкування чергової річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.
26 квітня 2001р. Відставка уряду В.Ющенка (разом з Ю.Тимошенко, яка раніше залишила міністерське крісло, він очолив процес консолідації опозиційних сил).
31 березня 2002 р. Відбулися чергові вибори до Верховної Ради: блок “Наша Україна” на чолі з В.Ющенком (23,57%), КПУ (19,98%), блок “За єдину Україну!”(11,77%), БЮТ на чолі з Ю.Тимошенко (7,26%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%), за мажоритарними округами перемогли переважно проурядові депутати. Вибори засвідчили поразку лівих партій.
Створена пропрезидентська парламентська більшість довго не протрималася за відсутності спільних ідеологічних засад. Опозиція також ще не була готова створити власну більшість.
21 листопада 2002 р. Створення коаліційного уряду на чолі з В.Януковичем.
24 серпня 2002 р. Ініціювання Л.Кучмою дискусії про необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до Конституції.
6 березня 2003 р. Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону “Про внесення змін до Конституції України”, у результаті якого відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів.
4 вересня 2003 р. Зустрічний проект Медведчука-Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада (спричинив серйозну політичну кризу й був скасований).
Основні положення політичної реформи.
Обрання депутатів за партійними списками.
Формування коаліційного уряду парламентської більшості, яка відповідає за його роботу.
Наділення Президента правом розпускати парламент у разі не створення у визначені строки більшості, неспроможності більшості сформувати уряд, несхвалення державного бюджету на наступний рік.
Визнання результатів всеукраїнського референдуму (прямої волі народу) без затвердження будь-яким органом влади.
Розподіл парламенту на дві палати.
Перетворення України з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську (парламент призначає прем’єр-міністра та затверджує склад уряду, Президент призначає міністрів оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, з питань надзвичайних ситуацій та інших – тобто чітко розмежуються сфери відповідальності).