2. Націоналістична течія. Оунівський рух.

Мета – визволення від загарбників, відновлення української держави.

Організаційне оформлення – похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), Українська повстанська армія (УПА) (листопад 1942 р.) та інш. загони, підпілля ОУН. У 1940 р. відбувся розкол на ОУН(м) на чолі з А.Мельником та ОУН(б) на чолі з С.Бандерою. Різними були методи досягнення мети – створення незалежної держави: бандерівці робили ставку на власні сили й активні методи боротьби, а мельниківці покладали великі надії на Німеччину.

Кількість – 50 – 200 тис. осіб, в похідних групах по 5 тис. осіб.

Командири – командир Поліської Січі – Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д.Клячківський (К.Савур), Р.Шухевич (Т.Чупринка).

Основні райони дій – Волинь, Галичина, українське Полісся.

Специфіка бойових дій – переважно діяла як самооборона населення – витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив спроби вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили. Напади на воєнні об’єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю. У квітні 1941 р. бандерівцями у згоді з німецьким командуванням було створено батальоні: “Роланд” ( на чолі з Є.Побігущим) та “Нахтігаль” (на чолі з Р.Шухевичем).

30 червня 1941 р. У Львові було прийнято “Акт проголошення відновлення Української держави” та формування уряду на чолі з Я.Стецьком. Гітлер виступав проти самостійної України; новостворений уряд був розігнаний; С.Бандера та Я.Стецько заарештовані.

5 жовтня 1941 р. в Києві було створено Українська національна рада на чолі з М.Величковським, яку розглядали як передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її заборонили гітлерівці).

Осінь 1941 р. – репресії проти оунівців; перехід оунівців до боротьби з німцями.

14 жовтня 1942 р. – створення ОУН-УПА (Українська повстанська армія проводу ОУН), яка вела боротьбу як проти німців, та і проти радянської влади. Лише у жовтні – листопаді 1943 р. УПА провела 47 боїв поти німців і 54 бої проти радянських партизан, а згодом і проти підрозділів Червоної армії.

Висновок – таким чином, національна течія зберегла ідею незалежності України і зробила свій внесок у розгром німецько-фашистських загарбників.

3.Колабораціонізм – співпраця з окупантами.

Феноменом радянсько-німецької війни був не тільки масовий та активний рух Опору, а й чималий загал радянських людей, які співпрацювали з окупаційною владою, тобто були колабораціоністами. За даними німецького генерального штабу, в частинах вермахту служило 700 тис., а в армії А.Власова – 300 тис. радянських громадян. Ще 1 млн. осіб ставили інші категорії колабораціоністів, тобто всього майже 2 млн. громадян СРСР.

Причини :

• Ненависть до радянської тоталітарної системи.

• Соціально-політичні мотиви – примусова колективізація, репресії, голодомор.

• Національні мотиви – прагнення незалежності, незадовільність політикою русифікації, депортаціями.

• Спроба врятувати життя, соціально-економічні інтереси.

Якщо колабораціонізм в окупованих країнах Європи мав економічний і політичний характер, то в СРСР, зокрема в Україні, домінувала його військова форма. В Україні були сформовані: у Дніпропетровську – козачий корпус (15 тис. вояків), у Сумах – козача дивізія (4 тис.), у Ромнах – п’ять піхотних батальйонів (9,5 тис.). Крім того у стадії формування були частини в Донецьку та Шостці – 7 тис. добровольців. Щоправда, частка українців у цих формуваннях була не значною. В літку 1943 р. чимало цих вояків під впливом агітації ОУН перейшли на бік УПА, де вони склали 15 батальйонів.

Такі збройні формування у складі вермахту, як батальйони “Нахтігаль” і “Роланд”, а також дивізія “Галичина”, і тім більше Українська повстанська армія боролися проти радянського тоталітарного режиму, за відновлення незалежної України.

Трагедія українських колабораціоністів полягала у тому, що вони змушені були боротися проти одного злочинного режиму в союзі з іншим, не менш злочинним.

Контрольні запитання:

1. Пояснити причини виникнення руху Опору, в роки війни.

2. Пояснити яке значення мав контроль над комунікаціями для перемоги Червоної армії.

3. Назвіть прізвища видатних представників партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни.

4. Коли було оприлюднень Акт відновлення української держави?

5. Укажіть дату створення Української повстанської армії.

6. Як називалися збройні формування національної течії руху Опору в Україні?

7. Назвіть прізвища видатних діячів національної течії руху Опору в роки Великої Вітчизняної війни.

8. Пояснити, у чому полягали труднощі становлення партизанського руху в перший рік війни?

9. Вкажіть на карті регіони України, де відбувалися головні рейди партизанських загонів.

10. Пояснити, чому не було єдності між двома течіями руху Опору?

11. Пояснити, чому в роки Великої Вітчизняної війни мав місце колабораціонізм?

Література:

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 11 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М. – К., 2011.

Додаткова:

3. Коваль В.С. «Барбаросса». Истоки и история величайшего приступления империализма. – М., 1989.

4. Кучер В.І. Чернега П.М. Україна у Другій світової війні (1939-45). – К., 2004.

ЛЕКЦІЯ №

Тема: Визволення України.

Мета: схарактеризувати бойові дії в Україні в 1943 р. показати героїзм визволителів. Розкрити значення битви за Дніпро. Розкрити становище на західноукраїнських землях у 1944 – 1945 рр. Закріплювати навички самостійної роботи. Виховувати студентів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

План:

1. Визволення території України від гітлерівських окупантів.

2. Наслідки війни для України.