Лекція № 5

Тема: Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України 1914-17рр.

Мета: порівняти плани Антанти та Троїстого союзу щодо України; схарактеризувати становище українців під владою Російської й Австро-Угорської імперії на початку війни; проаналізувати ставлення громадсько-політичних діячів Наддніпрянської України до війни; пояснити зміст основних термінів і понять; розвивати вміння студентів порівнювати історичні явища та процеси; виховний аспект полягає у формуванні у студентів уявлення про загарбницькі наміри держав - учасниці війни щодо українських земель.

План:

1. Причини та характер Першої світової війни.

2. Воєнні дії на території України.

3. Легіон Українських січових стрільців (УСС).

4. Результати та наслідки війни.

1. Причини війни: загострення протиріч між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку. Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини. Гонка озброєнь. Наявність двох ворогуючих блоків – Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія). Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем.

Характер: загарбницький, несправедливий для всіх воюючих сторін.

Плани країн – учасниць війни щодо України: Росія – приєднати території Буковини, Галичини,Закарпаття. Австро-Угорщина мала плани щодо Волинь та Поділля. Німеччина мала плани щодо України без Волині та Поділля.

1 серпня 1914 р. вважається днем початку війни. Напередодні війни окреслилися основні цілі ворогуючих сторін щодо завоювання українських земель. Після вступу у війну Туреччини розроблявся план захоплення нею Північного Причерномор’я і контролю турків акваторією всього Чорного моря.

Царська Росія прагнула розширити територію держави до Карпатських гір. Було висунуто тезу про об’єднання братів – русинів з великоросами. Згідно з планом “А”, розробленим російським Генеральним штабом, головний удар передбачалося завдати по військових силах Австро-Угорщини, підкоривши Карпатські гори, захопити Закарпаття і згодом оволодіти Будапештом і Віднем.

Уряд кайзерівської Німеччини прагнув розгромити Росію,загарбати всі українські землі та включити їх до складу майбутньої Великогерманської імперії. Австро-Угорщина намагалася зберегти своє панування в Галичині, на Північній Буковині й Закарпатті.

2. Воєнні дії на території України. 18 серпня – 21 вересня 1914 р. Галицька битва: російські війська захопили Східну Галичину, Північну Буковину разом зі Львовом та Чернівцями. На захоплених територіях створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом О.Бобринським.

1915 р. Австро-німецька Галицька операція: розпочався загальний відступ російських військ. Восени вони залишили Східну Галичину,Буковину, частину Волині.

22 травня – початок червня 1916 р. Брусиловський прорив. Наступна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова, у результаті якої знову було захоплено Східну Галичину, Північну Буковину, частину Західної Волині.

Червень 1917 р. Новий наступ російських військ на Східному фронті, який закінчився провалом і втратою Росією Галичини та Буковини. Після цієї події війна набула позиційного характеру

Із початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких і кровопролитних воєнних дій. Українці були змушені воювати у складі російської (3,5 млн. осіб) та австрійської (250 тис. осіб) армій за чужі інтереси і вести братовбивчу війну. Воєнні дії розгорнулися на території Західної України. У серпні - вересні 1914 р. у результаті Галицької битви російські війська Південно-Західного фронту завдали поразки австрійцям та захопили Східну Галичину, Північну Буковину, Львів, Чернівці. У Галицької битві обидві сторони використовували авіацію, бронепоїзди.

3. Легіон Українських січових стрільців.

Дата створення – серпень 1914 р.(м. Стрий)

Кількість – 2,5 тис. осіб

Організації що лягли в основу – молодіжні воєнізовані організації ”Сїч”, “Сокіл”, “Пласт”

Лідери – М. Галущинський( перший командир УСС), М.Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський( видатні старшини).

Основні битви – бойове хрещення відбулося 24 вересня 1914 р. на Ужоцькому перевалі в Карпатах. Брали участь у битвах на горі Маківка, під Галичем, Бережанами, на горі Лисоня, де зазнали значних втрат і були відведені в тил. Взимку 1917 р. вони знову повернулись на фронт.

Значення діяльності – УСС стали основою для створення української національної армії

Головна Українська рада 1914 р. створила Центральну бойову раду, яка звернулася до австрійського уряду з проханням організувати окрему військову частину. Так було створено легіон Українських січових стрільців (УСС). Перший курінь УСС очолив під старшина Дмитро Вітовський. Видатними старшинами також були М.Баран, Г.Коссак, Я.Струхманчук, Т.Рожанковський. Незабаром легіон УСС було перетворено на полк, а при ньому кіш – запасну частину, що займалася набором новобранців. Уперше бійці УСС взяли участь в оборонних боях із кубанськими козаками на Борецькому й Ужоцькому перевалах. Австрійське командування завжди скеровувало “усусив” на найважчі завдання. У 1915- 1917 рр. “ усуси” виявили героїзм у битвах із частинами російської армії на горі Маківка в Карпатах, під Галичем, Бережанами і під час Брусиловського прориву, поблизу містечка Козова.

Найбільших втрат “усусі” зазнали в битвах на горі Маківка і Лисоня. Після низки поразок і репресій стрільців було переведено в тил, і лише взимку 1917 р. вони повернулися на фронт. Наприкінці 1917 р. в Києві було створено курінь УСС на чолі з Євгеном Коновальцем, що став найбільш боєздатною частиною українських військ у 1918 р.

Створення УСС стало першою спробою організувати українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українців і звільнити їх від іноземного панування.