1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький договір про ненапад – Пакт Риббентропа – Молотова. Таємний протокол до нього, оформлений додатково, давав можливість СРСР збільшити територію майже до кордонів Російської імперії 1913 р.

Зміст договору. Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Радянському Союзу відходили території – Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусії, Західної України. Німеччина отримувала повну свободу дій в Європі й забезпечувала собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Наслідки договору. 1 вересня 1939 р. напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни. Згідно з попередніми домовленостями радянські війська увійшли на територію Західної України та Західної Білорусії 17 вересня 1939 р. і упродовж 12 днів зайняли всю територію.

28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був підтверджений Договором про дружбу і кордони.

Зміст договору. Кордони між сторонами встановлювалися за “лінією Керзона”. До сфери впливу СРСР переходили: Литва, Бессарабія, Північна Буковина, Німеччини – Лемковщина і Холмщина.

Наслідки. Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією.

Договір про дружбу і кордони як і секретний протокол до пакту Молотова-Риббентропа становив одну із державних таємниць СРСР, оскільки ці угоди були укладені усупереч нормам міжнародного права.

2. Включення західноукраїнських земель до СРСР.

22 жовтня 1939 р. Відбулися вибори до Народних зборів Західної України, де наприкінці жовтня прийняли Декларацію про включення Західної України до складу УРСР; у листопаді пройшли сесії союзної та української Верховної рад, які затвердили закони про возз’єднання Західної України з УРСР у складі СРСР.

26 червня 1940 р. Раднарком СРСР висунув ноту до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та Буковину на підставі того, що в листопаді 1918 р. Народне віче Буковини прийняло рішення про возз’єднання з Радянською Україною. Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР. Уже 30 червня Червона армія зайняла ці території.

2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла рішення про включення Бессарабії та Буковини до складу СРСР. Північна Буковина, Аккерманський та Ізмаїльський повіти було включено до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки (з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську РСР.

У результаті подій 1939 – 1940 рр. майже всі українські етнічні землі були об’єднанні в єдиній державі.

3. Радянізація західних областей України.

На західноукраїнських землях було проведено соціально-економічні заходи, які отримали назву – радянізація, тобто перетворення за моделлю перебудови в СРСР у 30-ті н.. (індустріалізація, колективізація, репресії).

Заходи радянізації:

• Поширення радянського законодавства.

• Націоналізація підприємств, банків, запровадження 8-годинного робочого дня.

• Конфіскація поміщицьких землеволодінь, передача землі, засівного матеріалу, худоби селянам, примусова колективізація (з весни 1940 р.).

• Суворий контроль портійно-рядянського керівництва за всіма сферами життя населення.

• Нехтування місцевими особливостями та традиціями.

• Українізація освіти, преси. Розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів. Заснування бібліотек, клубів.

• У соціальній сфері: уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування. Ліквідація безробіття.

• Утиски церкви, особливо греко-католицької.

• Заборона всіх політичних партій та громадських товариств. Дозволена діяльність лише КП(б)У та радянських організацій.

• Репресії щодо місцевого населення, депортації населення в східні райони. Було арештовано і вислано 10% населення (службовці, комуністи, служителі церкви, заможні селяни, частина інтелігенції).

Наслідки:

Входження Західної України до складу УРСР було важливою подією. З одного боку, покращання життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого – зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка ідеї створення самостійної України,вступ до загонів оунівців.

Контрольні запитання:

1. Яку роль відіграли радянсько-германські договори у подальшої долі України?

2. Дати оцінку факту входження Західної України у склад УРСР.

3. Коли відбулося остаточне об’єднання усіх українських земель?

4. Дати оцінку процесу радянізації в Західної Україні.

5. Пояснити, чому пакт Риббентропа-Молотова сприяв початку війни?

6. Які заходи радянізації були позитивно сприйняті українським населенням?

7. Коли вперше в ХХ ст. українці зробили спробу об’єднати українські землі?

8. Пояснити, у чому полягали протиріччя радянізації західноукраїнських земель?

Література:

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 11 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М. – К., 2011.

Додаткова:

3. Коваль В.С. «Барбаросса». Истоки и история величайшего приступления империализма. – М., 1989.

4. Кучер В.І. Чернега П.М. Україна у Другій світової війні (1939-45). – К., 2004.

5. Рубльов О.С., Чеченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20 – 50-ті роки ХХ ст. – К.,1994.

ЛЕКЦІЯ № 17

Тема: Військові події 1941 – 1942 рр..

Мета: схарактеризувати перебіг бойових дій на території України в 1941 – 1942 рр. розкрити причини поразки Червоної Армії та окупації України німецькими військами та їх союзниками. Показати героїзм воїнів у боротьбі проти загарбників. Закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах. Виховувати студентів у дусі патріотизму, національної свідомості і гідності.

План:

1. Початок Великої Вітчизняної війни

2. Окупація території України гітлерівськими військами.

3. Причини поразок Червоної армії на початку війни.