2. Культурно-національне життя в період десталінізації.

В Україні відбувався процес лібералізації суспільно-політичного життя. УРСР почала одержувати певні політичні дивіденди як одна з найрозвиненіших республік СРСР. За часів М.Хрущова половину вищого партійного керівництва складали вихідці з України.

19 лютого 1954 р. за рішенням Президії Верховної Ради СРСР до складу УРСР було передано Крим.

У науці йде розгортання науково-технічної революції, збільшується бюджетні втрати на розвиток науки, збільшення науково-дослідних установ з 267 до 462. В Україні провідна наукова установа – Академія наук УРСР на чолі з О.Палладіним до 1962 р. та Б.Патоном з 1962 р.. Значні успіхи в дослідженнях із фундаментальних наук: пуск в республіці атомного реактора (1946 р.), виготовлення в Києві першої в Європі цифрової обчислювальної машини під керівництвом С.Лебедєва. Але запровадження новітніх технологій відбувалося переважно в галузі воєнного виробництва. Створення обчислювального центру на чолі з В.Глушковим (1957 р.). дослідження проблем атомної енергетики у Харківському фізико-технічному інституті на чолі з І.Курчатовим. розробка нових методів хірургічного лікування серцевих захворювань під керівництвом М.Амосова. Видання першої багатотомної “Української Радянської Енціклопедії”, “Українського історичного журналу” та ін.. Участь українських учених у запуску першого супутника Землі в 1957 р.

У літературі та мистецтві. Реабілітація українських поетів та письменників: О.Олеся, Т.Вороного, Г.Косинки, В.Чумака та ін.. виступ на захист української мови М.Рильського, М.Бажана. пожвавлення літературного життя, поява нових творів В.Сосюри “Розстріляне безсмертя”, Л.Первомайського “Дикий мед”, Г.Тютюнника “Вир” та ін..

Спорудження нових пам’ятників Великому Кобзареві в Москві, І.Франку у Львові. Створення нових кінофільмів: роботи О.Довженка “Антарктида”, “Зачарована Десна”, “Поема про море”, С.Параджанова “Тіні забитих предків”, В.Денисенка “Сон”. У період “відлизі” з’являєтся нове покоління молодих літераторів та митців, які виступали за оновлення радянського суспільства на демократичних засадах. Лесь Танюк, І.Драч, І.Світлічний та ін..

3. Опір десталінізації та усунення м.Хрущова від влади.

Зміни, що відбувалися, сприяли прогресивному розвитку України і держави в цілому, але непослідовність, суперечливість цих змін призвели до того, що сутність політичного режиму майже не змінилася. Отже ні всі прагнули змін і находилися з боку М.Хрущова.

У червні 1957 р. відбувся виступ групи колишніх активних учасників сталінської політики ( В.Молотов, Л.Каганович, К.Ворошилов, М.Булганін та н..) проти підриву “керівної ролі партії”, постановка питання про зміщення М.Хрущова. але на цей час Хрущов уже мав міцну підтримку зі своїх прибічників.

У березні 1958 р. відбулося виключення противників десталінізації зі складу Президії ЦК, звільнення М.Булганіна з посади Голови Ради Міністрів СРСР. Цю посаду обійняв М.Хрущов, одночасно залишаючись першим секретарем ЦК КПСС. Таким чином, М.Хрущов зосередив у своїх руках майже всю владу в державі. Однак вже 14 жовтня 1964 р. пленум ЦК КПСС звільнив М.Хрущова з усіх посад за станом здоров’я (сама можливість такого кроку є великою заслугою самого М.Хрущова). Першим секретарем ЦК КПСС став Л.Брежнєв, головою Ради Міністрів СРСР – О.Косигін.

Причини звільнення М.Хрущова:

• Зростання невдоволення політикою М.Хрущова різних верств населення у зв’язку з ростом цін, замороженням зарплатні, дефіцитом товарів, наступом на особисте господарство селян та ін..

• Хвиля робітничих виступів у Краматорську, Черкасах, Харкові, Києві. Найбільші – 1962 р. у Донецьку, Маріуполі та Новочеркаську (війська розстріляли 7-тисячну демонстрацію), 1963р. – у Кривому Розі.

• Незадоволеність партійного керівництва скороченням партійного апарату та втратою привілеїв, поглибленням демократичних процесів.

Падіння М.Хрущова обірвало реформи, які лібералізували та гуманізували радянське суспільство. Фактично припинилася реабілітація, почався наступ на шістдесятників, прокотилася хвиля арештів і судових процесів. Критика злочинів сталінського режиму поступово згасала, цензура і контроль посилювалися. Лібералізація культурно-національного життя змінилася посиленням русифікації.

Контрольні запитання:

1. Позначте назву періоду, який розпочався в 1953 р. після смерті Сталіна.

2. Позначте рік у якому М.Хрущов виступив із доповіддю “Про культ особи”.

3. Позначте роки перебування при владі М.Хрущова.

4. Укажіть складові десталінізації.

5. Позначте причини усунення М.Хрущова від влади.

6. Укажіть, які посади займав М.Хрущов.

7. Позначте поняття “шістдесятники”.

8. Які досягнення були зроблені у сфері науки українськими ученими?

9. Позначте, як десталінізація позначилася на розвитку культури в Україні.

10. Позначте рік, коли Крим увійшов до складу УРСР.

11. З’ясуйте, яке значення мало усунення М.Хрущова від влади.

12. Позначте, як відбувалася боротьба за владу після смерті Сталіна.

Література:

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 11 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М. – К., 2011.

Додаткова:

3. Баран В. Україна 1950 – 1960 рр.:еволюція тоталітарної системи. – К., 1996.

4. Пыжов А. Хрущовская «оттепель» (1953 – 1964 ) – М., 2002.

5. Хрущов Н. Воспоминания. – М., 1989.

ЛЕКЦІЯ №

Тема: Реформи М.Хрущова в господарстві.

Мета: розкрити суть процесу десталінізації. Показати його особливості в Україні. Дати оцінку періоду 1953 – 1964 рр. розвивати історичну свідомість студентів. Вчити студентів мати власну думку з приводу конкретних історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її.

План:

1. Реформи в промисловості.

2. Реформи в сільському господарстві.

1. Реформи в промисловості.

У 1950-х р. ріст економіки пішов на спад, необхідно було шукати нові форми та методи. Керівництво М.Хрущова спробувало провести ряд реформ:

• Децентралізація управління промисловістю шляхом створення раднаргоспів та ліквідації галузевих міністерств. До 1950-х рр. планування і управління економікою України майже цілковито зосереджувалося в Москві. У 1953-56 рр. близько 10 тис. підприємств перейшли в підпорядкування України. Значно розширилися законодавчі права республіки: вона визначала адміністративно-територіальний устрій, затверджувала цивільний та кримінальний кодекси. Як результат – розширення господарчих прав на місцях, скорочення управлінського апарату; незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі; збереження старих важелів адміністративно-командної системи; реформи не підкріплені введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам привели до повернення старої централізованої схеми управління.

• Впровадження здобутків науково-технічної революції у виробництво: створення Державного комітету Ради Міністрів у справах нової техніки, Всесоюзного товариства винахідників, в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства. Як результат – впровадження перших кібернетичних машин; запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю.Гагаріна в космос в 1961 р.; використання атомної енергетики в мірних цілях; використання нових машин і технологій та ін..

Повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі; недостатні асигнування науки. З одного боку, підвищення продуктивності праці на 42% і загального приросту продукції УРСР на 65% у 1959 – 1965 рр., з іншого – помітне відставання від країн із ринковою економікою

• Збільшення випуску товарів народного вжитку: за роки семирічки в УРСР було побудовано понад 300 нових і реконструйовано 400 підприємств легкої і харчової промисловості. Як результат – зріст добробуту народу; зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості; недостатня кількість і низька якість споживчих товарів.