Питання для контролю знань

1. Що спільного і відмінного у поняттях “державний суверенітет” і “національний суверенітет”? Як ці поняття відображено в Декларації про державний суверенітет України?

2. Передайте основний зміст Акта проголошення незалежності України. Які його положення належать до державного будівництва, а які – до права?

3. Що таке правонаступність? Правонаступницею якої держави є сучасна Україна? Аргументуйте Вашу відповідь.

4. Які юридичні властивості відрізняють конституції від інших нормативних актів?

5. Охарактеризуйте Конституцію України за юридичними ознаками.

6. Що Ви знаєте про державні символи України та історію їх походження?

7. Що слід розуміти під терміном “територіальний устрій”?

8. Які суб’єкти входять до системи адміністративно-територіального устрою України?

9. Назвіть основні ознаки правового статуту Автономної Республіки Крим. У яких статтях Конституції України вони закріплені?

10. Що таке національні меншини?

11. Назвіть ознаки національно культурної автономії.

12. Визначте правовий статус української мови як державної.

13. Наведіть приклади впливу національного устрою України на законодавство.

14. Кому належить національний суверенітет України?

Співвідношення і взаємодія держави і особи

ПЛАН

1. Єдність і відмінність понять “людина”, “особа”, “громадянин”.

2. Інститут громадянства України.

3. Права людини і права громадянина і Україні.

4. Міжнародні стандарти в галузі прав людини.

5. Міжнародні стандарти захисту прав дитини.

І. Розглядаючи співвідношення держави та особи, правознавство оперує такими поняттями, як „людина”, „особа”, „громадянин”. Ці поняття тісно пов’язані між собою, але водночас характеризуються деякими особливостями.

В юридичній мові всі ці терміни вживаються в різних значеннях. Поняття “людина” означає насамперед біологічну характеристику суб’єкта. Людина – це жива істота, що володіє даром мислення і мови, здатністю до праці. Поняття “особистість” вживається в сенсі соціальної характеристики суб’єкта. Особа – індивідуально визначена сукупність соціально значущих властивостей людини. Людина стає особистістю під впливом суспільства. Законодавчо встановлені права, свободи й обов’язки особи складають її правовий статус. Поняття “громадянин” вживається стосовно людини що має правовий зв’язок з якою-небудь державою (у монархічних державах цьому поняттю відповідає термін “підданий”).

Люди, що перебувають на території України, за своїм правовим статусом належать до однієї з трьох категорій: громадянин України, іноземні громадяни чи піддані, особи без громадянства (апатриди).

Громадянство України передбачає стійкий правовий зв’язок особи і держави, що створює їх взаємні права й обов’язки.

Правовий зміст громадянства України, порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, визначаються Законом “Про громадянство України” (18 січня 2001 р.).

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

1. єдиного громадянства; 2) запобігання безгромадянству. 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. (Див закон „Про громадянство України”, Конституція України ст.4, ст. 25).

Він встановив такі підстави (юридичні факти) набуття українського громадянства: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3)внаслідок прийняття до громадянства України; 4) внаслідок встановлення над дитиною опіки або піклування тощо.

Закон України “Про громадянство України” передбачає і підстави припинення українського громадянства.

Зверніть увагу, що рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України приймає Президент України. Так, за перше півріччя 2002 року згідно з указами Президента України до громадянства України було прийнято 1.331 особу, вийшло з громадянства України 995 осіб. Загалом кількість осіб, яких прийнято до громадянства України, майже на 34 відсотки перевищує кількість осіб, громадянства яких припинено.

При Президентові України діє Комісія з питань громадянства, в повноваження якої входить безпосередній розгляд заяв про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України. Крім того, ст. 24 Закону передбачає діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства, на який покладається виконання положень закону стосовно осіб, які проживають в Україні.