Питання для контролю знань

1. Що таке злочин?

2. Якими правовими актами України можуть бути визначені дії, що є злочинами?

3. Дайте характеристику Кримінального кодексу України.

4. Назвіть стадії злочину.

5. Яке значення має склад злочину?

6. Дайте визначення кримінальної відповідальності.

7. В. і Я., озброївшись ножами, влаштували засідку і збиралися напасти на перехожого з метою пограбування. В цей момент їх було затримано працівниками міліції. На якій стадії перервані злочинні дії В. і Я.?

8. Хто такі співучасники злочину?

9. Що означає добровільна відмова від доведення злочину до кінця?

Тема 6.2 Покарання за кримінальним правом

ПЛАН

1. Покарання і його види.

2. Обставини, які пом'якшують покарання.

3. Обставини, що обтяжують покарання.

4. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.

5. Характеристика окремих видів злочинів:

а) Злочини проти основ національної безпеки України.

б) Злочини проти особи; злочини проти власності.

в) Злочини проти громадського порядку і моралі. Інші злочини (за вибором викладача).

Кожний, хто вчинив злочин, має понести за нього кримінальну відповідальність, тобто до нього застосовується покарання, передбачене кримінальним правом. Невідворотність покарання є одним з найважливіших принципів кримінального права, одним із засобів запобігання скоєнню злочину. Покарання застосовують не тільки як кару за вчинений злочин, а й для виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів засудженим та іншими особами.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Ст. 51 Кримінального кодексу України передбачає 12 видів кримінальних покарань, а саме: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк і довічне позбавлення волі. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час скоєння злочину або на момент постановлення вироку.

Покарання поділяються на основні, додаткові та покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові. Основні покарання – це покарання, що призначаються у вироці лише як самостійні. Додаткові покарання - це такі покарання, що призначаються лише як додаток до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть.

Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.

Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. За один злочин призначається лише одне основне покарання, до якого може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.

Так, згідно зі ст. 66 КК обставинами, які пом’якшують покарання визнаються:

• з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

• добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

• вчинення злочину неповнолітнім;

• вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

• вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

• вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

• вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилюван­ня, викликаного неправомірними або аморальними діями по­терпілого;

• вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

• виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених Кримінальним кодексом.

Цей перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в ст. 66 КК.

Обставинами, які обтяжують покарання, визнаються (ст.67 КК):

• вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

• вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

• вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

• вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

• тяжкі наслідки, завдані злочином;

• вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

• вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

• вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

• вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

• вчинення злочину і особливою жорстокістю;

• вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

• вчинення злочину загальнобезпечним способом;

• вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Перелік обставин, які обтяжують покарання, є вичерпним.

Назвемо і розглянемо окремі види злочинів і передбачену ККУ кримінальну відповідальність за їх скоєння.

Державні злочини в новому ККУ кваліфікуються як злочини проти основ національної безпеки України.

Національна безпека - це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішньої і зовнішньої загрози. Національна безпека України є одним з об'єктів кримінально-правової охорони. Кримінальний кодекс містить такі види злочинів проти основ національної безпеки України:

1) дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 2) посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; 3) державна зрада. Суб'єктом цього злочину може бути виключно громадянин України; 4) посягання на життя державного чи громадського діяча; 5) диверсія; 6) шпигунство.

Відмітна риса всіх злочинів цієї групи – їхній навмисний характер (розділ І ККУ) і передбачено покарання як за тяжкий злочин і особливо тяжкий злочин. У ІІ розділі ККУ ви знайдете характеристику злочину проти життя і здоров'я особи.

Злочини проти особи – це діяння, що безпосередньо посягають на належні особі права і блага.

Злочини проти особи поділяють на кілька груп: злочини проти життя; злочини проти здоров'я і такі, що піддають небезпеці життя і здоров'я; злочини проти свободи, честі й гідності особи; злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Студенти мають звернути увагу на кримінальну відповідальність за злочин проти власності.

Злочин проти власності – це діяння, що посягають на економічні відносини власності (VI розділ ККУ). Відмінною рисою злочинів проти власності є їхній умисний характер. Лише два злочини – необережне знищення або пошкодження чужого майна, а також злочинно-недбале ставлення до охорони чужого майна – є необережними.

За способом вчинення, мотивом і метою злочини проти власності розподіляються на три групи: корисливі злочини з ознаками розкрадання; корисливі злочини без ознак розкрадання; некорисливі злочини. Під розкраданням розуміють незаконне безоплатне обернення чужого майна на свою користь чи користь інших осіб із корисливих мотивів (статті 185-198 ККУ).

Злочини проти громадського порядку і моралі – це діяння, що посягають на впорядковані соціальними нормами життя діяльність, побут і відпочинок людей.

Злочини проти громадського порядку відрізняються, як правило, умисною формою вини. За об'єктом посягання розрізняють злочини проти моральних засад суспільства; злочини, що посягають на культурні цінності.

Слід зауважити, що ККУ передбачені обставини, які пом’якшують покарання і обставини, що обтяжують покарання.