Походження держави

Виникнення держави історично обумовлено певним етапом суспільного розвитку. Потреба в державі виникає з розвитком у людей потреб і переваг, які вони не можуть задовольнити поодинці і тому об’єднуються у групи. У первісному примітивному суспільстві не було держави. Життя людських співтовариств будувалося на основі родових стосунків. Поступовий перехід від занять виключно полюванням та збиранням до продуктового господарства зробив можливими й соціальні зміни. На зміну родовій громаді приходить територіальна. У, колись соціально однорідному суспільстві, з’являються групи людей з різними інтересами. Виникає необхідність у зовнішній владі, у державі як організації, здатній забезпечити узгодження інтересів груп, єдність, цілісність, ефективність функціонування та розвитку людського співтовариства. Паралельно народжується специфічна форма соціального регулювання – право. Однак у сучасній науці відсутня єдність у точках зору на питання походження держави й права.

Основні теорії походження держави

1. Теологічна теорія (створювачі – Августин Блажений, Фома Аквінський) визначає походження держави й права Божественним Провидінням, волею Бога.

2. Сакральна теорія (Дж.Фредер) логічно продовжує теологічну.

3. Органічна теорія (Г.Спенсер) виникнення держави проводить аналогію між біологічним організмом і людським співробітництвом.

4. Психологічна теорія (Л.Петражицький) походження держави й права пояснює особливостями людської психіки.

5. Патріархальна теорія (Р.Фільмер).

6. Теорія графічного детермінізму (Л.Мечніков, Е.Хантінгтон) вирішальними факторами у виникненні держав вважає клімат, ландшафти, природні ресурси.

7. Теорія насильства (Л.Гумплович) вважає основою державотворчого фактора зовнішню експансію, агресивні війни.

8. Демографічна теорія (Т.Мальтус).

9. Технокретичні та техніко-економічні теорії (Г.Чайло, Н.Михайловський) пояснюють процес виникнення держави тільки прогресом продуктивних сил, переходом до продуктивної економіки.

10. Теорія суспільної домовленості (Дж.Локк, Ж-Ж.Руссо) виходить з розуміння держави як певної конструкції, заснованої на згоді всіх членів конкретного людського співробітництва.

В основі класифікації історичних держав можуть лежать різноманітні критерії. Так, перевага тієї чи іншої сфери в економічному житті дозволяє говорити про аграрні, індустріальні та постіндустріальні (інформаційні) суспільства (держави).

Більш поширеним і традиційним є виділення історичних типів держав, засноване на соціально-економічних критеріях. Прикладом може служити марксистська (точніше – сталінська) класифікація: рабовласницькі, феодальні, капіталістичні й соціалістичні держави.

Основні етапи розвитку української державності

Рабовласницькі держави північного Причорномор’я. Історія української державності складна і суперечлива. Вона сягає у сиву давнину. Першими на шлях державотворення на території сучасної України у середині І тис. до н.е. вступили кочові племена Північного Причорномор’я:

• кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гунни.

Державність у східних слов’ян. Перші письмові згадки про слов’янські племена на території сучасної України відносяться до античних часів. На рубежі IV – V ст. н.е. у східних слов’ян відбувається процес розпаду первісного суспільства, виникнення державних форм організації суспільного життя. Найбільш відомим племінним союзом цього часу був Антський племінний союз. Подальша консолідація слов’ян на рубежі VIII – IX ст. привела до утворення широких політичних об’єднань навколо Києва та Новгорода, а згодом до їхнього об’єднання в єдину державу – Русь, яка проіснувала до середини XIII ст. у формі федерації східнослов’янських племен.

Литовсько-руська держава. Частина руських князівств увійшла до складу Великого князівства Литовського.

Річ Посполита і землі України. Процес політичного зближення Литви та Польщі завершився утворенням польсько-литовської держави та включенням земель Південно-Західної Русі до складу польської корони.

Запорізька Січ – форма соціального протесту українства середини XVI ст., політико-правова організація українства, зародок майбутньої української державності.

Держава Б.Хмельницького – гетьманська держава, що утворилась в результаті Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Гетьманщина – політико-адміністративна автономія українських земель в складі Росії, що проіснувала до другої половини XVIII ст.

Українські землі в складі Австрійської монархії опинились в результаті поділу Речі Посполитої. Вони зберігали свою соціально-економічну та культурну самобутність, а згодом вибороли певну політичну автономію.

Українська державність 1917 – 1921 рр. Відновлення української державності на початку XX ст. було пов’язане з розгортанням національно-визвольної революції в Україні, результатом якої було утворення УНР, держави П.Сковоропадського, ЗУНР, Директорії УНР, УРСР.

Радянська Україна.

Незалежна державна Україна виникла на світовій карті в результаті віковічних державотворчих шукань українського народу, його волевиявлення та в умовах розпаду СРСР. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР прийняла історичний Акт проголошення незалежності України, який був підтверджений Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.