Питання для контролю знань

1. Дайте визначення поняттю “соціальні послуги”.

2. Хто має право на соціальні послуги?

3. Назвіть види соціальних послуг.

4. Назвіть принципи надання соціальних послуг.

5. Хто може бути соціальним працівником?

6. Які правові акти регулюють соціально-побутове обслуговування?

Розділ VI. Основи кримінального права.

Тема 6.1 Кримінальна відповідальність та її підстави. Поняття злочину та його ознаки.

ПЛАН

1. Загальні засади кримінального права.

2. Поняття злочину та його ознаки.

3. Співучасть у злочині. Види співучасників.

4. Стадії вчинення злочину.

5. Склад злочину. Поняття осудності, неосудності обмеженої осудності.

6. Загальна характеристика кримінального кодексу України.

7. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності.

8. Обставини, що виключають злочинність діяння: необхідна оборона.

Кримінальне право – галузь права України, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та які покарання необхідно застосовувати до осіб, що їх вчинили. Кримінальне право України. Є кодифікованим, причому Кримінальний кодекс займає особливе, унікальне місце, тому що він – єдине джерело права. У галузі кримінального права немає підзаконних актів, не припускається застосування юридичних прецедентів або правових звичаїв.

Кримінальний кодекс України був прийнятий 5 квітня 2001 р. і набрав чинності 1 вересня 2001 р. Кримінальний кодекс містить Загальну й Особливу частини, які поділяються на розділи і статті (всього 447 статей).

Загальна частина Кримінального кодексу складається з 15 розділів. Вона містить завдання Кримінального кодексу, підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину і покарання, види кримінальних покарань, загальні засади призначення покарань і звільнення від них, особливості кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх та інші загальні положення.

Особлива частина Кримінального кодексу складається з 20 розділів. Вона містить вичерпний перелік діянь, що визначаються злочинами, і конкретні покарання за вчинення цих діянь. Кожен розділ Особливої частини Кримінального кодексу присвячений певній групі злочинів. Критерієм для поділу на глави є родовий об'єкт – однорідні соціальні блага, цінності, суспільні відносини, на який посягає злочин. Наприклад, розділ І містить склад злочинів проти основ національної безпеки України, розділ ІІ – злочин проти життя і здоров'я особи, розділ ІІІ – злочин проти свободи, честі й гідності людини.

Кримінальний закон діє у часі, в просторі та за колом осіб. Студенти мають запам'ятати визначення злочину. Злочин – це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину – це сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Значення складу злочину полягає в тому, що він є необхідною підставою кримінальної відповідальності. Злочинне діяння може бути скоєне у формі дії або бездіяльності. Об'єкт злочину – це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, блага та цінності, на які скоєно злочин. Суб'єктом злочину визнається фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Осудною визнається особа, що під час скоєння злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Ознаки злочину: 1) кримінальна протиправність; 2) суспільна небезпека; 3) винуватість. Злочинним визнається тільки винне діяння. Вина – психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Вина існує у формах умислу і необережності. Відсутність вини не дає можливості розглядати діяння як злочин; 4) караність.

Важливим для кримінального права є визначення стадій злочину.

Стадії вчинення злочину – це етапи підготовки і здійснення умисного злочину. Злочин з необережності стадій не має. Кримінальний кодекс розрізняє наступні стадії злочинної діяльності: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин; 3) закінчений злочин.

Залежно від ступенів тяжкості здійснюється класифікація злочинів: 1) злочини невеликої тяжкості; 2) злочини середньої тяжкості; 3) тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш ніж десять років. Приклади тяжких злочинів – умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.1 ст. 121), розбій (ч.1-2 ст. 137); 4) особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне ув'язнення. Наприклад, до особливо тяжких злочинів належать державна зрада (ст. 111), умисне вбивство за обтяжуючих обставин (ч.2 ст. 15).

За скоєний злочин кримінальним правом передбачена кримінальна відповідальність. Дамо їй визначення і поняттю осудності, неосудності. Студенти, зверніть увагу на те, що кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності.

Кримінальна відповідальність – це правові наслідки злочину, які полягають у перетерпінні винною особою певних позбавлень особистого та (або) майнового характеру.

Осудність – це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудна особа підлягає кримінальній відповідальності згідно з приписами Кримінального кодексу .

Неосудність – це обумовлена розладом психіки нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент скоєння суспільно небезпечного діяння.

Часті випадки, коли навмисний злочин вчинюється двома і більше особами, інакше кажучи – має місце співучасть у злочині. Здійснення злочину у співучасті підвищує його суспільну небезпеку і тому визнається кримінальним законом обставиною, що обтяжує відповідальність. За роллю, що виконують співучасники злочину, розрізняють просту співучасть (співвинність), коли дії всіх співучасників однотипні, і складну співучасть, коли всі співучасники виконують різні ролі (організатор, виконавець). Кримінальний кодекс заохочує добровільне припинення приготування до злочину або замаху на злочин, гарантуючи повне звільнення від кримінальної відповідальності або, принаймні, зменшення її обсягу.

Добровільна відмова від доведення злочину до кінця - це добровільне й остаточне припинення особою попередньої злочинної діяльності при усвідомленні нею можливості її завершення. Таким чином, добровільна відмова можлива тільки на стадіях готування до замаху.