Спадково обумовлені реакції на дію зовнішніх факторів

Деякі спадкові захворювання супроводжуються зміненою реакцією організму на введення лікарських препаратів. Так, печінкові порфірії детерміновані аутосомно-домінантними генами, які обумовлюють підвищення активності мітохондріального ферменту печінки синтетази альфаамінолевулінової кислоти.

Прийом барбітуратів при­зводить до різкого збільшення вмісту в печінці і сечі цієї кислоти і порфобіліногену, що спричинює напад хвороби. Основні симптоми — різкі абдомінальні болі, поліневрит, розлади психіки, епілептиформні припадки. Напад хвороби провокується не тільки бар­бітуратами, але і сульфаніламідами, естрогеном, мепробаматом, грізеофульвіном. При­значення таким хворим барбітуратів з метою терапії може призвести до смерті.

Незвичайні реакції на лікарські препарати у хворих із спадковими захворюваннями

Захворювання	Препарат	Реакція
МОDY	Хлорпропамід (гіпоглікеміч­ний препарат) в поєднанні з алкоголем	Почервоніння обличчя (може використовуватися як тест для ви­значення спадкової схильності)
Подагра	Саліцилати Хлортіазид	Загострення захворювання
Первинна глаукома	Ефедрин	Парадоксальна дія
Порфірія	Барбітурати	Гострий напад захворювання
Метгемоглобінемія	Аскорбінова кислота, нітро­гліцерин, хінін та ін.	Цианоз
Недосконалий остеогенез	Дитилін, фторотан	Гіпертермія
Синдром Дауна	Атропін	Підвищена чутливість

При спадкових метгемоглобінеміях у крові хворих концентрація метгемоглобіну під­вищена до 30 % замість 1 % в нормі. Причини метгемоглобінемії — аномалії гемоглобі­ну (аутосомно-домінантний тип успадкування) або зниження активності метгемоглобін-редуктази (аутосомно-рецесивний тип успадкування). При метгемоглобінеміях слабкі окислювачі (метиленовий синій, аскорбінова кислота, сульфаніламіди, нітрогліцерин, ПАСК, хінін та ін.) спричинюють перетворення нормального гемоглобіну на метгемог­лобін. У хворих виникає виражений ціаноз, метгемоглобінемія зберігається до 12 год.

Один із наслідків мегемоглобінемії — виражена стійкість до дії синильної кислоти і її со­лей. Хворі можуть без особливих наслідків прийняти дозу ціаніду К, яка в 40 разів пере­вищує смертельну.

Екогенетичні реакції на продукти харчування

Найяскравішим прикладом ге­нетичних розбіжностей в реакції на харчові продукти є гіполактазія у дорослих. У всіх дітей в кишечнику є фермент лактаза, необхідний для всмоктування лактози. У більшос­ті людей кишкова лактаза зникає після припинення харчування грудним молоком. Існує мутація, при якій здатність всмоктувати лактозу зберігається. Ця мутація має селектив­ну перевагу в сільськогосподарських районах, де молоко є звичайним продуктом харчу­вання (Центральна і Північна Європа, скотарські популяції Африки і Азії).

При вживанні в їжу молока або інших продуктів, які містять лактозу, люди не здатні до її засвоєння, страждають на метеоризм, кишкові розлади.

Мігрень може спричинятися "катехоламінами сиру” у осіб із зниженою кон'югацією тираміну.

При низькій активності моноаміноксидази мігрень може провокувати шоколад.

Специфічна реакція на малі дози алкоголю у вигляді негайного почервоніння облич­чя, тахікардії, печіння в шлунку, м'язової слабкості часто спостерігається у осіб в мон­голоїдних популяціях і пов'язана з відсутністю ізоформи-1 печінкового ферменту алкогольдегідрогенази, що розщеплює спирт.