Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Влада.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
1.88 Mб
Скачать

20. Легітимність влади. Основні типи легітимності

Власне термін "легітимність" виник у Франції. Спочатку він означав прагнення відновити владу короля як єдино законну, па відміну від влади будь-яких узурпаторів. Сьогодні ж легітим-пість трактують як необхідний мінімум довіри між владою та під­леглими. Легітимність утверджує політику та владу, пояснює й виправдовує політичні рішення та створення політичних структур, їх зміну й оновлення тощо. Вона покликана забезпечу­вати покору, згоду, політичну участь без примусу. Легітимність -це соціально-політичне явище, що існує у свідомості громадян як вид позитивної установки на політичні інститути влади, в іра та переконання, що ці інститути правомірні та справедливі.

Легітимність є найважливішою умовою функціонування влади. Легітимність влади - суспільне визнання законності та справедливості влади.

Уперше принцип легітимності влади досліджував Макс Вебер. Він дішов висновку, що легітимність ґрунтується на домінант­них для певного суспільства цінностях, традиціях, законах. М. Веберу належить розробка класичної типології легітим­ності. Він розділив її на три "ідеальні" типи: традиційний, харизматичний, легально-раціональний.

1. Традиційний тип легітимності - виправдання звичаєм або традицією норм, які, зазвичай, є основою відносин пану­вання та підпорядкування. Ці освячені звичаєм норми вказують на те, хто має право на владу, а хто зобов'язаний підкорятися. Традиційний тип легітимності ґрунтується на твердженні, що влада є божественно встановленою, вона набагато вища від людської. Земні володарі - монархи - одержали свою владу від Бога, й тому передаватися вона може тільки через традиції престолонаслідування. Отже, створювалося переконання необ­хідності повного підпорядкування їй. Традиційна легітимність припускала постійне та незмінне відтворення встановленого характеру влади.

Сьогодні традиційний тип легітимності зберігся в низці країн Близького Сходу: Йорданії, Ємені, Кувейті та ін.

2. Харизматичний тип легітимності базується на авторитеті особи лідера, котрому приписуються виняткові риси. Влада

харизматичиого лідера заснована на підкоренні йому більшості людей, що сприймають його як вождя. Між лідером і соціумом встановлюються інтенсивні емоційні зв'язки. Слова та справи такого лідера оточені ореолом безгрішності. Особа керівник;: отримує божественне просвітлення. Серед відомих історичних діячів харизматичними рисами були наділені Наполеон, Ленін, Сталій, Гітлер та ін. Харизматичний спосіб легітимності влади використовується під час революційних змін, коли нова влада має спиратися на авторитет.

3. Раціональний тип легітимності (легальний) заснований па вірі в законність і раціональність формальних правил форму­вання та функціонування інститутів політичної влади. Найрозви­ненішою формою цього типу легітимності є конституційна держава. Основною ознакою правомочності та справедливості влади є виконання загальних правил і законів.

Легітимність влади не обмежується цими трьома класичними типами. У другій половині XX ст. посилення націоналізму при­звело до виникнення етнічної легітимності (формуванні! владних структур за національною ознакою. Це, скажімо, держави, утворені після розпаду СРСР).

Семків