- •2.2. Політичне життя суспільства
- •6.3. Політичний маркетинг.
- •3. Політичний процес.
- •3. 2. Політична участь.
- •23. Вибори і виборчі системи
- •23.1. Поняття виборів, їх види.
- •23.2. Абсентеїзм і його причини.
- •23. 3. Виборча система: поняття, основні типи.
- •23.4. Виборча система України.
- •103. Поняття виборів, їх види.
- •104. Абсентеїзм і його причини
- •105. Виборча система: поняття, основні типи
- •Глава 10. Політичні партії і партійні системи.
- •4) Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем
- •5. Політичні режими сучасності
- •5.3. Сучасні виборчі системи
- •Тема 10. Вибори і виборчі системи
- •1. Поняття виборів, їх види
- •2. Абсентеїзм і його причини
- •3. Виборча система: поняття, основні типи
- •4. Виборча система України.
- •Тема 14. Вибори і виборчі системи
- •14.1. Вибори: поняття, принципи.
- •14.2. Стадії виборчого процесу
- •14.3. Типи виборчих систем
- •6. Політичні партії й вибори
- •§ 4. Технології проведення електоральних кампаній
- •§ 5. Інформаційні технології у виборчій боротьбі
- •3.3. Виборчі системи і процеси
- •3.3.1. Вибори в історії людства
- •3.3.3. Основні типи виборчих систем сучасності: порівняльний аналіз
- •3.3.4. Особливості формування виборчої системи України
- •Глава 11. Виборча система
- •11.1. Сутність виборчої системи
- •11.2. Типи виборчих систем
- •11.3. Виборча система в Україні
- •Глава XVII. Избирательные системы и политический процесс
- •1. Избирательные системы: общая типология и сравнительный анализ
- •1.1. Мажоритарная избирательная система
- •1.2. Пропорциональная избирательная система
- •1.3. Сравнительный анализ избирательных систем
- •2. Избирательные системы и политические режимы демократии
- •2.2. Типология демократических режимов согласно применяемой избирательной системе
- •2.3. Расширенная типология демократий по критерию избирательных систем
- •3. Поведение избирателей: особенности электорального участия, модели голосования
- •3.1. Модели избирателя
- •3.2. Модели голосования
Бабкіна
2.2. Політичне життя суспільства
Виборча система
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними.
Виборча система у вузькому розумінні — це механізм розподілу представницьких мандатів відповідно до підсумків голосування, механізм визначення «середньої» волі виборців. Правила визначення підсумків голосування, встановлення меж виборчих округів можуть впливати на результати виборів. Тому ці питання стають предметом політичної боротьби. Партія, яка перебуває при владі, намагається утворити виборчі округи в такий спосіб, щоб збільшити своє представництво в парламенті й інших виборних органах влади.
Існують такі види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі.
Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості, коли для обрання необхідно отримати більше половини голосів (теоретично: 50% + один голос) і відносної більшості, коли достатньо зібрати більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами. Мажоритарна виборча система відносної більшості працює на великі партії, дає двопартійну систему і протидіє появі третьої партії або відсторонює її. В цілому мажоритарну систему нині використовують у 76 країнах світу. Вона добре функціонує там, де партійна структура вже склалася, але має й суттєві вади, позаяк може дати викривлене співвідношення сил у суспільстві на час виборів. За цієї системи партія, за яку на виборах сукупно проголосувало виборців менше, ніж за її основного суперника, може отримати більшість місць у законодавчому органі, що не раз спостерігалося в історії світового парламентаризму. В особливо несприятливі умови ставить вона дрібні партії, прибічники яких позбавляються представництва у парламенті, місцевих органах влади. Тому інколи в окремих країнах використовували обмежено мажоритарні системи, які передбачали квоти (напр., третина місць у парламенті) для меншості. Але мажоритарна система уможливлює створення стійких урядів, бо вони спираються на стійку більшість у парламенті.
Усунути невідповідність між кількістю поданих за партію голосів і кількістю отриманих нею депутатських місць значною мірою дає змогу пропорційна виборча система.
Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.
Для проведення виборів за пропорційною системою створюються великі за кількістю виборців округи. Кожна партія подає на вибори списки кандидатів. Для визначення результатів голосування встановлюється мінімум голосів, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Розподіл мандатів усередині списку партії здійснюється або відповідно до порядку, у якому розташовані в списку прізвища кандидатів, або визначається кількістю голосів, відданих за кандидатів виборцями. Пропорційна система дає змогу повніше відобразити розстановку політичних сил у країні, дає можливість невеликим за чисельністю і впливом політичним партіям отримати парламентське представництво, сприяє в цілому збільшенню кількості головних, впливових партій, а також появі коаліційних урядів. Щоправда, за цієї системи невід'ємними рисами політичного життя країни стають труднощі у формуванні парламентських коаліцій, нестабільність уряду. За пропорційною системою вибори відбуваються в 48 країнах світу.
Змішана виборча система — такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем.
Ця система здатна забезпечити конфігурацію політичних сил у парламенті відповідно до співвідношення сил у суспільстві на час виборів, реалізуючи переваги та певною мірою долаючи недоліки мажоритарної та пропорційної систем. За змішаної системи до однопалатного парламенту найчастіше одну половину обирають за пропорційною системою, іншу — за мажоритарною; до двопалатного законодавчого органу одну палату, здебільшого ту, яка складається з представників адміністративних територій, обирають за мажоритарною системою, другу — за пропорційною. Виборець, отримавши два бюлетені, одним голосує за особу, іншим — за партію. Ця система сприяє укрупненню партій та їхніх блоків і водночас істотно не порушує представництва населення та принципів пропорційності.