Тема 10. Вибори і виборчі системи

Загальні положення

Виборча система в Україні - це сукупність передбачених виборчим законодавством механізмів та процедур, пов'язаних із формуванням органів влади Виборча система функціонує на принципах всезагальності, рівності і таємного голосування. Проте виборчим законодавством передбачені цензи осілості і віковий. Віковий ценз буває різний для активного (право оби­рати) і пасивного (право бути обраним) виборчого права.

Виборча система в Україні ґрунтується на законодавстві про вибори Президента, Верховної Ради і місцевих органів влади.

Після вивчення матеріалу теми потрібно вміти розрізняти демократичні та недемократичні способи ротації органів влади. Характеризувати особливості демократичних і недемократич­них виборів, а також виділяти етапи виборчого процесу. Вміти класифікувати вибори за різними ознаками та розуміти суть та причини абсентеїзму.

План лекції

1. Поняття виборів, їх види.

2. Абсентеїзм і його причини.

3. Виборча система: поняття, основні типи.

4. Виборча система України.

1. Поняття виборів, їх види

Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та ут­римання влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори - це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур. Вибо­ри є сучасною, цивілізованою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу.

Політичні вибори - це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі.

Головними серед них є:

♦ призначення виборів та визначення дати їх проведення;

♦ визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

♦ утворення виборчих комісій;

♦ складання списків виборців;

♦ висування та реєстрація кандидатів;

♦ проведення передвиборчої агітації;

♦ голосування, підрахування голосів;

♦ оприлюднення результатів голосування;

♦ проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Вибори відповідають республіканському типові організації влади, коли вона є справою народу. Згідно з ідеєю республі­канізму, народу належить реальний мандат влади, який гро­мадяни періодично вручають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм ґрунтується на ідеї волод­іння кожним дієздатним громадянином владними повнова­женнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що стосується акту голосування, то його можна оцінити як про­цедуру передачі влади, а ухиляння від участі у виборах - як незгоду ЇЇ передавати.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, а й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легі-тимність, законне обґрунтування політики, яку проводять пред­ставники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.

Залежно від предмета обрання розрізняють вибори прези­дентські, парламентські і муніципальні. З огляду на причини їх приведення вибори можуть бути : черговими, позачерговими, додатковими.

В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирішення конфліктів, що виникають, недостат­ньо виконують функцію рекрутування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації громадськості на підтримку загальнозначущих цінностей і партійних програм.

Моніторингові дослідження електоральної поведінки, які проводить інститут соціальної та політичної психології НАН України, дають можливість говорити про такі зміни, що відбу­ваються в середовищі виборців:

♦ основна частина електорату тримається "своїх" партій;

♦ певна частина виборців з тих чи інших причин перехо­дить на бік інших партій;

♦ основним джерелом поповнення електорату є зростання політичної активності населення;

♦ є стабільна частина виборців, які не голосують ні за які партії і не беруть участі у виборах.