Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Влада.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
1.88 Mб
Скачать

Головне у розділі:

1. Влада є основою політики. Політологія розглядає по­літичну владу як можливість і здатність впливати на процес прийняття політичних рішень, їх реалі­зацію, а також: на поведінку інших учасників полі­тичних відносин.

2. Вивчаючи феномен влади, політична наука викорис­товує два принципових підходи: атрибутивний (суб­станціональний), в межах якого влада розглядається як невід'ємна властивість людини, закладена в її при­роді, та соціологічний (реляціоністський), що пред­ставляє владу як особливий вид відносин, в основі яких — панування й підкорення, що виникають між суб'єктом і об'єктом влади.

3. Політична влада виконує в суспільстві функції орга­нізації, регуляції, контролю, керування, координації, мобілізації та ін.

4. Політична влада має досить складну структуру. До основних елементів влади відносять: суб'єкти, об'єк­ти, мотиви й ресурси (джерела). Суб'єктами полі­тичної влади є: держава, політичні партії, політичні еліти, політичні лідери та ін. До об'єктів політичної влади відносять: індивідів, соціальні групи та спільно­ти. Мотивами підкорення можуть виступати страх пе­ред санкціями, звичка, авторитет суб'єкта, переконан­ня (раціональний інтерес) тощо.

5. Ресурси влади — це сукупність засобів і методів, за допомогою яких суб'єкт політичної влади здійснює визначальний вплив на поведінку об'єкта. Виділяють: економічні, соціальні, силові, нормативні, культурно-інформаційні, а також демографічні ресурси.

6. Функціонування політичної влади здійснюється на під­ставі двох основних принципів: суверенності та легітим-ності. Суверенітет влади характеризується ЇЇ верховен­ством і незалежністю. Виділяють державний, народний і національний суверенітет. Легітимність влади — це ступінь відповідності політичної влади ціннісним уявленням індивідів, соціальних груп, суспільства,

переконаність у необхідності підкорення владі. М. Ве­бер виділяв традиційний, харизматичний і раціо­нально-легальний типи легітимності влади.

  1. Серед основних суб'єктів політичної влади особливемісце займають політичні еліти. Політична еліта — цесамостійна, нечисленна соціальна група, що володієособливими якостями, займає найвищу позицію всуспільстві та бере безпосередню участь у здійснен­ні рішень, пов'язаних із використанням політичноївлади.

  2. Концепція еліти, що стала сьогодні класичною, буларозроблена на початку XX ст. В. Парето, Г. Моска йР. Міхельсом. До сучасних теорій еліт відносять: те­орію мерітократії; демократичного елітизму (елітарноїдемократії); плюралізму еліт; пануючої еліти та ін. Особливе місце в межах теорії еліт займають концеп­ції, спрямовані на вивчення еліти тоталітарного сус­пільства — теорії «нового класу» («правлячого кла­су») М. Джиласа та М. Восленського.

  3. До основних функцій політичної еліти відносять: уп­равлінську, організаційну, комунікативну, інтегра­тивну та ін.

  4. Типологізувати еліту можна за цілою низкою підстав:за мірою володіння владою та способами її здійснен­ня, за якостями її представників, за характером похо­дження та зв'язку з політичною системою, за спосо­бами її формування, за територіальним аспектомтощо.

  5. Виділяють дві основні системи відбору (рекрутуван­ня) політичних еліт — антрепренерську систему, щодіє в умовах демократії, та систему гільдій, що скла­дається за умов існування тоталітарних або автори­тарних режимів.

Брегеда