4. Система права

Системою права – це внутрішня структура діючого права, що складається з галузей, інститутів і норм права, тобто комплекс всіх діючих норм держави.

Правова системність держави виявляється у взаємоузгодженості і суперечності всіх правових розпоряджень, впорядкованість всіх діючих норм виявляється в їх розподілі по галузях права.

Центральною ланкою системи права є галузь права – самостійна, крупна, впорядкована сукупність правових норм, регулюючих певну сферу суспільних відносин. Всі галузі права об'єднуються в єдину систему права. Залежно від місця і ролі в правовій системі суспільства галузі права розділяються на основні і комплексні.

Основні галузі — створюють фундаментальний масив права в правовій системі держави. Серед них виділяють профілюючі (традиційні), процесуальні і спеціальні галузі права.

Профілюючі галузі створюють юридичну основу, обов'язкову частину системи права (до ним відносяться конституційне, адміністративне, цивільне і кримінальне право).

До спеціальних галузей відносяться галузі, які розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для певного виду суспільних відносин (трудове, господарське, екологічне, фінансове, земельне право і т.д.).

Комплексні галузі є надбудовою над основними галузями, регулюють значно вужчі ділянки суспільних відносин (авторське право, гірське право, страхове право і т. п.).

Процесуальні галузі закріплюють порядок застосування різних норм права.

Адміністративно-процесуальне право регулює порядок застосування і реалізації норм адміністративного права.

Карно-процесуальне право є системою норм, які регулюють порядок відкриття і судового розгляду кримінальних справ, проведення дізнання і попереднього слідства, виконання вироку і інших судових рішень.

Цивільне процесуальне право – система норм, регулюючих порядок судового розгляду і винесення ухвал в цивільних, трудових, житлових, земельних і інших суперечках і справах.

Господарське процесуальне право – система правових норм, які регламентують застосування норм господарського права і порядок визначення банкрутства підприємств.

Галузь права, у свою чергу, є підсистемою, що складається з інститутів права.

Інститут права – впорядкована сукупність норм права, регулюючих певний вид суспільних відносин. Наприклад, галузь цивільного права включає такі інститути, як інститут права власності, інститут авторського права, інститут зобов'язального

права, інститут спадкового права і ін.

5. Закони і підзаконні акти

По юридичній силі всі нормативно-правові акти розділяються на дві великі групи: закони і підзаконні акти.

Закон — нормативно-правовий акт, прийнятий органом законодавчої влади або всенародним референдумом, що володіє вищою юридичною силою, що містить первинні правові норми і регулюючий найважливіші суспільні відносини в державі.

Визначення закону фіксує найбільш важливі його відмітні ознаки:

1) закон приймається тільки суб'єктами, які є носіями державного суверенітету (народ або його найвищий представницький орган);

2) закон володіє найвищим юридичним «рангом» — вся решта актів знаходиться «під» законом і повинні відповідати йому;

3) закон містить первинні, початкові норми, яких раніше не було в системі права;

4) законами регулюються найбільш важливі суспільні відносини.

Закони в сучасній демократичній правовій державі займають перше місце серед всіх джерел права і є основою законності і правопорядку.

Всі закони діляться на конституційні і звичайні (поточні).

Конституційні закони закріплюють основи суспільного і державного устрою і служать базою для поточного законодавства. До ним відносяться Конституція і закони, що вносять в неї зміни і доповнення. Ці закони, як правило, приймаються в особливому порядку. Всі інші закони відносяться до групи поточних

(звичайних) законів.24.10.13

Підзаконні акти — це нормативні акти, видані на основі, у виконання і в цілях конкретизації законів.

Підзаконні акти, подібно до законів, обов'язкові для виконання і володіють необхідною юридичною силою. Але їх дія обмежена законом: вони не можуть виходити за межі законодавчого регулювання, їх норми носять вторинний в порівнянні із законом характер. Підзаконні акти не можуть змінювати або відміняти

норми законів.

Підзаконні акти багатообразні формою і джерелам походження. У нашій країні існують наступні види підзаконних актів:

- укази і розпорядження Президента України;

- ухвали і інші акти ВР України;

- ухвали і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- інструкції і нормативні накази міністерств і відомств;

- міжнародні договори України;

- рішення і висновки Конституційного суду України,

Верховного Суду і Генерального прокурора України;

- рішення органів місцевого самоврядування і їх виконавських органів;

- розпорядження голів місцевих державних адміністрацій;

- нормативні накази адміністрацій підприємств, установ і організацій.