3. Принцип інтеграції права ЄС.

Співвідношення права ЄС та національного права держав-членів базується на чотирьох принципах.

1/ верховенства права ЄС щодо національного права держав-членів;

2/ прямої дії права ЄС;

3/ інтеграції права ЄС;

4/ юрисдикційної захищеності прав та інтересів, що виникають на основі права ЄС;

Він полягає в імплементації норм права Європейських Співтовариств у національні системи права всіх держав-членів. У результаті вони стають ін­тегральною складовою цих систем. Інтеграція в національне право падає юридичної сили актам Європейських Співтовариств на території держав-членів та робить обов'язковим їх застосування національними судами.

Відповідно до одного з рішень Суду ЄС (196Н р.) положення права Європейських Співтовариств про­никають у внутрішній національний правопорядок без допомоги заходів національного характеру. Таким чином, право цих Співтовариств діє і підлягає засто­суванню на території держав-членів на тих же умовах, що і національне право. Держава має створити умови для ефективного застосування права Європейських Співтовариств.

Невід'ємною частиною Маастрихтського дого­вору є Декларація про застосування правових актів ЄС. У відповідності з нею основною умовою європейської інтеграції є інкорпорація директив Європейських Співтовариств у національне законо­давство. Істотною умовою ефективного функціо­нування ЄС с забезпечення застосування законо­давства цих Співтовариств з тією ж ефективністю, з якою застосовується їх національне законодавство.

Необхідно зазначити, що принципи прямої дії та інкорпорації тісно пов'язані між собою. Імпле­ментація правових норм ЄС визначає мож­ливість їх прямого застосування національними суда­ми та їх обов'язковість для органів державної влади

5. Паризький та Римські договори і становлення права європейських співтовариств

Євросоюз має три складові: Європейське Співтовариство (далі - ЄС) (раніше мало назву Європейське Економічне Співтовариство — далі ЄЕС), Європейське співтовариство з вугілля та сталі (далі - ЄСВС) та Європейське співтовариство з атомної енергії (далі - Євроатом). Кожне з цих Співтовариств має власну правосуб'єктність та правову систему, витоки яких - у їх трьох установчих договорах, що, в свою чергу, базувались на нормах і принципах міжнародного права. Якщо зробити самий загальний аналіз цих договорів (Паризького 1951 р. про заснування ЄСВС, а також Римських 1957 р., які заснували ЄЕС та Євроатом), то прийдемо до висновку, що їх зміст головним чином визначає правове регулювання європейської економічної інтеграції. Звичайно, специфічні особливості мали Договори про заснування ЄСВС та Євроатому.

7.Розкрийте зміст установчих договорів європейських співтовариств

Євросоюз це угрупування держав та міжнародних організацій. До складу Євросоюзу входять: Європейське співтовариство, Європейське співтовариство з вугілля та сталі, Європейське співтовариство з атомної енергії. Важливою умовою успішного функціонування міжнародних (міждержавних, міжурядових) організацій є необхідність належного правового регулювання їх діяльності. Багато міжнародних організацій нараховує система цих суб’єктів міжнародного права. Незважаючи на кількісний склад, цілі і функції, організаційну структуру, систему повноважень, всі вони потребують не лише відповідного правового врегулювання своєї спільної діяльності, а й чіткого визначення правового статусу держав-членів, що входять до складу конкретної організації. Вже те, що ці організації створюються на основі міжнародного договору, який є, як відомо, одним із найпоширеніших джерел міжнародного права, свідчить, що їх формування має підгрунтям міжнародно-правову, договірну базу: саме установчі договори міжнародних організацій є правовим фундаментом їх діяльності. В міжнародному праві система норм, які закріплюються в названих договорах, називається первинним правом. Ці норми інколи порівнюють з національними конституційно-правовими нормами. І для цього є підстави, якщо врахувати, що конституції держав є основою розвитку їх національного законодавства. До первинного права (установчих договорів) можна віднести: Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір) від 7 лютого 1992 року; Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства (Європейського співтовариства) (м. Рим, 1957р.) із змінами, внесеними Амстердамськими домовленностями; Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (м. Рим, 1957р.); Договір про заснування Європейського співтовариства з вугілля та сталі (м. Париж, 1951р.) та деякі інші міжнародні договори.

8.Висвітліть основні положення Маастрихтського договору

Євросоюз це угрупування держав та міжнародних організацій. До складу Євросоюзу входять: Європейське співтовариство, Європейське співтовариство з вугілля та сталі, Європейське співтовариство з атомної енергії. Важливою умовою успішного функціонування міжнародних (міждержавних, міжурядових) організацій є необхідність належного правового регулювання їх діяльності. Багато міжнародних організацій нараховує система цих суб’єктів міжнародного права. Незважаючи на кількісний склад, цілі і функції, організаційну структуру, систему повноважень, всі вони потребують не лише відповідного правового врегулювання своєї спільної діяльності, а й чіткого визначення правового статусу держав-членів, що входять до складу конкретної організації. Вже те, що ці організації створюються на основі міжнародного договору, який є, як відомо, одним із найпоширеніших джерел міжнародного права, свідчить, що їх формування має підгрунтям міжнародно-правову, договірну базу: саме установчі договори міжнародних організацій є правовим фундаментом їх діяльності. В міжнародному праві система норм, які закріплюються в названих договорах, називається первинним правом. Ці норми інколи порівнюють з національними конституційно-правовими нормами. І для цього є підстави, якщо врахувати, що конституції держав є основою розвитку їх національного законодавства. До первинного права (установчих договорів) можна віднести: Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір) від 7 лютого 1992 року; Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства (Європейського співтовариства) (м. Рим, 1957р.) із змінами, внесеними Амстердамськими домовленностями; Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (м. Рим, 1957р.); Договір про заснування Європейського співтовариства з вугілля та сталі (м. Париж, 1951р.) та деякі інші міжнародні договори.