- •5. Паризький та Римські договори і становлення права європейських співтовариств
- •7.Розкрийте зміст установчих договорів європейських співтовариств
- •8.Висвітліть основні положення Маастрихтського договору
- •11.Амстердамські договори: еволюція права Євросоюзу
- •12.Висвітліть основні положення Ніццького договору
- •13.Висвітліть основні положення Лісабонського договору.
- •14.Охарактеризуйте "кризу порожнього крісла" та Люксембурзький компроміс66 р., його сучасне значення.
- •22.Поняття права Євросоюзу, його юридична природа.
- •24.Європейська модель регулювання інтеграційних процесів як новий феномен правової співпраці держав
- •36.Пріоритет і пряма дія норм права Євросоюзу: загальна характеристика.
- •38.Принцип прямої дії права Євросоюзу: умови та особливості прямої дії норм права Євросоюзу
- •43.Джерела права Євросоюзу. Подібність і відмінність джерел права Євросоюзу та джерел інших правових систем.
- •45.Охарактеризуйте первинні джерела права Євросоюзу.
- •46.Охарактеризуйте вторинні джерела права Євросоюзу.
- •70.Європейська Рада - вищий орган політичної координації в рамках Євросоюзу
- •74.Значення Європейської Ради в розвитку політичного механізму співробітництва держав-членів Євросоюзу. Головування в Європейській Раді.
- •72. Склад Європейської Ради, її функції та повноваження
- •75.Правовий статус і порядок функціонування Ради Міністрів.
- •78.Генеральний Секретаріат та Комітет Постійних Представників (фр.: Сотіїе сіез гергезепіапїз регтапепіз, сокерек.) як допоміжні органи Ради Міністрів.
- •79. Функції та повноваження Ради Міністрів.
- •80.Рада Міністрів як головний законодавчий орган Євросоюзу
- •81.Порядок голосування у Раді Міністрів. Розподіл голосів серед держав, які представлені в Раді Міністрів, при прийнятті рішень
- •83.Європейський Парламент як представницький орган народів держав-членів Євросоюзу.
- •84.Порядок формування і структура Європейського Парламенту
- •84.Вибори до Європейського Парламенту.
- •85.Розподіл місць у Європейському Парламенті.
- •87Політична структурованість Європейського Парламенту: партії та політичні фракції.
- •90.Голова та бюро Європейського Парламенту.
- •92.Допоміжні органи Європейського Парламенту: Конференція голів, Конференція голівкомітетівта Конференція голів делегацій.
- •93.Організація діяльності Європейського Парламенту. Система парламентських комітетів
- •Функції та повноваження Європейського Парламенту.
- •95.Особливості функцій та повноважень Європейського Омбудсмана.
- •98. Правовий статус Європейської Комісії, її місце та роль в інституційному механізмі Євросоюзу.
- •99.Порядок формування та склад Європейської Комісії. Колегіальність Європейської Комісії.
- •100.Структура Європейської Комісії
- •101 .Генеральні Директорати - виконавчий апарат Європейської Комісії.
- •103.Участь Європейської Комісії у правотворчому процесі Євросоюзу. Система комітології.
- •104.Повноваження Європейської Комісії у сфері зовнішніх зносин.
- •118.Рахункова Палата: склад, порядок формування, повноваження.
- •120.Економічний та Соціальний Комітет: склад і порядок формування.
- •121.Комітет Регіонів, його склад та повноваження.
- •1Вступ України до Європейського Союзу – одна із важливих умов її європейської інтеграції.
- •51.Повноваження комісії єс
- •52.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
- •53.Генеральні адвокати суду єс
- •55 .Тлумачення норм і принципів Європейських співтовариств і Європейського Союзу - одна з категорій справ, ще належить де компетенції суду Європейських співтовариств.
- •56. Процес розгляду справ у Європейському суді.
- •57. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
- •58. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
14.Охарактеризуйте "кризу порожнього крісла" та Люксембурзький компроміс66 р., його сучасне значення.
Люксембурзький компроміс спосіб розв’язання кризи “порожнього крісла”, що виникла в липні 1965 р., внаслідок демонстративної відмови Франції від свого місця в Раді. Рішення президента Франції Шарля де Ґолля бойкотувати засідання Ради було викликане завершенням перехідного періоду, упродовж якого рішення щодо єдиного ринку ухвалювались одностайно. Перспектива голосування кваліфікованою більшістю такого життєво важливого для Франції питання, як фінансування спільної сільськогосподарської політики, і вірогідність залишитись у меншості змусили де Ґолля вдатися до такого радикального заходу. Люксембурзький компроміс, завдяки якому країни-члени здобули право накладати вето на пропозиції, що зачіпають головні національні інтереси, досягнуто в січні 1966 року.
22.Поняття права Євросоюзу, його юридична природа.
Право Євросоюзу - це система норм і принципів, що регулюють інтеграційні правовідносини в межах функціонування Європейських Співтовариств і Євросоюзу в цілому.
Загалом, право Євросоюзу поступово набирає певних рис правової системи федеративної держави. На тлі постійного розширення сфер правового регулювання, що здійснюється за допомогою правового поля Євросоюзу, зменшується обсяг юрисдикції кожної з держав-членів. Це викликає занепокоєння з боку останніх, активізуються дискусії щодо повноважень даного інтеграційного об'єднання. Адже значне розширення кількості держав - членів Євросоюзу істотно зменшить вплив кожної країни на процес прийнятгя рішень, мінімізує її шанси щодо застосування права вето для їх блокування з метою захисту своїх національних інтересів.
Структура: 1) первинне і вторинне; 2) за галузями
Право Євросоюзу в широкому його розумінні покликане визначити, головним чином, правовий статус безпосередньо цього міжнародного утворення, Європейських Співтовариств та 15 європейських держав, що входять до його складу, а також врегулювати інтеграційні процеси, що ініціюються всередині Євросоюзу. Крім того, завданням права Євросоюзу є врегулювання внутрішньоорганізаційних відносин між його суб'єктами-членами та міжнародних відносин зовнішнього характеру, тобто з іншими міжнародними організаціями, державами, які не є членами Євросоюзу.
24.Європейська модель регулювання інтеграційних процесів як новий феномен правової співпраці держав
Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн)модель європейської інтеграції, за якою держави самі обирають, чи брати участь у певній конкретній інтеграційній ініціативі, чи ні. Такої моделі дотримувався, наприклад, британський уряд, використовуючи так зване “право на неучасть” (opt-out) щодо положень “Соціального пакету” Маастрихтського договору. Цей термін відбиває ідею неоднакового методу інтеграції, який дозволяє країнам-членам вибирати стратегії, “як з меню”, і залучатися до їх реалізації. Ця модель може становити загрозу всьому процесові європейської інтеграції, отже, має бути хоча б мінімальна кількість спільних цілей країн-членів ЄС. Інша назва – модель “змінної геометрії” євроінтеграції.
33-35.Висвітліть взаємодію права Євросоюзу з внутрішнім та міжнародним правом.
Співвідношення права Євросоюзу та національного права держав-членів базується на чотирьох принципах:
принцип верховенства права Євросоюзу щодо національного права держав-членів (норми права Євросоюзу мають пріоритетну юридичну силу стосовно норм національного права держав-членів, у випадку колізії норм права Євросоюзу та національного права застосовуються норми права Євросоюзу).
принцип прямої дії права Євросоюзу (полягає у безпосередньому і обов'язковому застосуванні нормативно-правових актів Європейських Співтовариств владними органами та судами держав-членів незалежно від їх згоди та умов, що встановлюються державами-члснами. Практика Суду ЄС базується па тому, що у випадку прямої дії норми права Євросоюзу, вона надає юридичним та фізичним особам права, які повинні захищатися національними судами. Норма маэ бути юоидично чинною, чіткою і однозначною).
принцип інтеграції (полягає в імплементації норм права Європейських Співтовариств у національні системи права всіх держав-членів. У результаті вони стають інтегральною складовою цих систем. Основною умовою європейської інтеграції є інкорпорація директив Європейських Співтовариств у національне законодавство. Істотною умовою ефективного функціонування ЄС є забезпечення застосування законодавства цих Співтовариств з тією ж ефективністю, з якою застосовується їх національне законодавство).
принцип юрисдикційної захищеності прав та інтересів, що виникають па основі права Євросоюзу (полягає в імперативній обов'язковості для всіх національних судових органів та судових установ Європейських співтовариств забезпечити застосування права останніх та ефективний захист прав та інтересів, що виникають на його основі).