1. Теорії походження держави.

Теологічна – в її основі лежить визнання того, що вся влада від бога і правитель держави (цар ,фараон, князь тощо) являються намісниками Бога на землі. З цього ви-пливає, що держава створюється Богом, або за його зго-дою, а правителем країни може бути особа, що отримала на те повноваження. Патріахальна – її суть полягає в тому, що держава виникла від сім’ї та є наслідком її іс-торичного розвитку і розростання в рід  плем’я  со-юз племен  народність. Державна влада розростається від влади батька  старійшини  влади князя чи мона-рха. Тобто ця теорія передбачає, що правитель – батько, а його піддані –діти. Договірна – суть теорії зводиться до того, що держава та право виникли з людських угод (договорів). Мета цих договорів – захист життя, власно-сті, свободи. Насильства – держава і право виникли внаслідок завоювання сильним народом слабшого наро-ду, племен і народностей. Соціально-економічна (класо-ва) – суть в тому, що шляхом історичного розвитку сус-пільство поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними. Психоло-гічна – за нею держава виникла внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші – виконувати їхні уп-равлінські рішення. Органічна – обгрунтував англ. філо-соф Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом. На думку автора теорії, держа-ва, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні ф-ії. Серед інших теорій похо-дження держави заслуговують на увагу космічна і тех-нократична. Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням на землю політичної організації суспільства з космосу іншими цивілізаціями. Сутність технократичної теорії полягає в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряд-дями праці.

2. Поняття та ознаки держави, її ф-ії.

Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує пода-тки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин. Ознаки дер-жави: 1) наявність апарату публічної влади (апарат при-мусу та управління); 2) територія – це та частина суші, внутрішні моря, озера, які знаходяться в межах держко-рдону. До держтериторії відносять морські, космічні, повітряні апарати, а також земельні ділянки, які держава купила на території інших країн і розмістила там дипло-матичні представництва і консульства; 3) суверенітет – одна з головних ознак, бо хоча б часткова втрата сувере-нітету веде до зникнення держави. Суверенітет передба-чає незалежність у вирішенні питань внутрішньої і зовн. політики; 4) законодавство: лише держвладі належить право приймати закони, які є обов’язковими для викона-ння усіма суб’єктами суспільних відносин. Закони забе-печується держ. примусом та гарантією. Норми права, які містяться в законі діять в межах території держави і розповсюджуються на всіх суб’єктів: громадян, осіб без громадянства, іноземців, представників держвлади, пре-дставників іноземних організацій; 5) податкова система: держава стягує податки з усіх громадян, підприємств, якф є на її території. Використовуються податки на ут-римання держапарату, розвитку і реалізації загальнонац. програм, утримання і захисту верств населення, які пот-ребують соц. захисту. (до другорядних ознак держави можна віднести назву, мову, грошову одиницю, держ. символіку, географічне положення). Ф-ії держави: зов-нішні (співробітництво держави з іншими країнами з пи-тань охорони, економічних відносин, культурних відно-син, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціаль-на, культурно-виховна, охоронна тощо).