2. Поняття адміністративного права України,

адміністративні правовідносини

Адміністративне право — галузь права України, регулююча

суспільні відносини у сфері державного управління.

Адміністративно-правове відношення — це управлінське

відношення, врегульоване нормою адміністративного права.

Специфіка цього виду правових відносин полягає в тому, що вони

носять владний характер: ці відносини виникають між владним і

підвладним, між суб'єктами нерівними один одному. Таке,

наприклад, правовідношення між водієм автотранспортного засобу і

інспектором дорожно-патрульної служби ДАІ, що зупинив його.

Структура адміністративно-правового відношення:

1) суб'єкти. Один з учасників адміністративно-правового

відношення—посадова особа або орган державної виконавчої

влади, що діє в межах своєї компетенції. Другим учасником може

виступати фізична або юридична особа.

Адміністративна правоздатність фізичної особи (громадянина

України, іноземного громадянина або підданого, особи без

громадянства) виникає з моменту народження і припиняється його

смертю.

Адміністративна дієздатність фізичної особи залежить від

віку. Часткова дієздатність громадян України виникає з

досягненням шкільного віку. Громадяни України, що досягли 16

років, зобов'язані мати паспорт. Повна адміністративна дієздатність

виникає з досягненням 18 років.

Адміністративна деліктоздатність (здатність нести юридичну

відповідальність за порушення норм адміністративного

законодавства) залежить від віку і осудності. Загальний вік, з якого

можливо настання адміністративної відповідальності, визначений

Кодексом про адміністративні правопорушення і складає 16 років.

Осудність — це такий психічний стан, при якому особа у момент

здійснення провини здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Адміністративна правосуб'єктність юридичної особи виникає у

момент його державної реєстрації;

2) об'єкт. Об'єктом адміністративного правовідношення є те

соціальне благо, з приводу якого виникло дане відношення.

Наприклад, нормальне функціонування органів державної влади,

правопорядок і громадський порядок;

3) зміст. Змістом адміністративного правовідношення є права

і обов'язки його учасників.

Проаналізуємо структуру правовідношення, що виникло між

інспектором дорожно-патрульної служби ДАІ і водієм автомобіля,

що перевищив допустиму швидкість руху. Суб'єктами виступають

представник державної влади і підвладна особа. Об'єктом є —

безпека дорожнього руху, його учасників. Змістом є право

інспектора ДПС ДАІ вимагати припинення правопорушення і

обов'язок водія підкорятися законній вимозі.

3. Поняття адміністративної провини

Адміністративна провина — це протиправна, винна дія або

бездіяльність, що скоює замах на соціальні блага, що охороняються

адміністративним законодавством.

Ознаки адміністративної провини:

1) протиправність. Дія або бездіяльність визнається

адміністративною провиною тільки тоді, коли вони прямо

порушують конкретну норму адміністративного законодавства;

2) антигромадський характер. Адміністративна провина або

завдає реального збитку особі, суспільству, державі, або створює

загрозу нанесення такої шкоди;

3) винність. Провиною визнається тільки винне діяння.

Провина — психічне відношення особи до здійснюваного ним

діяння і його наслідків. Провина існує у формах наміру і

необережності;

4) караність. Адміністративне законодавство встановлює

вигляд і міру стягнення за здійснення адміністративної провини.

Адміністративна провина може бути здійснена у формі дії

(наприклад, розпивання спиртних напоїв на виробництві) або

бездіяльності (невиконання батьками або особами, що їх заміняють,

обов'язків по вихованню дітей).