9. Спадкове право

Спадкоємство — це перехід майнових прав і обов'язків

померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємцям).

Спадкодавцем може бути тільки фізична особа.

Спадкоємцями можуть бути обличчя, які знаходилися в живих

до моменту смерті спадкодавця, а також діти померлого, що зачаті

при його житті і народилися після його смерті.

Є категорія осіб, яких називають непридатними

спадкоємцями. Це особи, що умисне позбавили життя спадкодавця

або кого-небудь із спадкоємців, або що зробили замах на життя цих

осіб, а також батьки або повнолітні діти, що злісно ухилялися від

виконання обов'язків за змістом спадкодавця. Ці особи не мають

права на спадок.

Крім фізичних осіб, спадкоємцями можуть бути юридичні

особи, держава, інші суб'єкти цивільних прав і обов'язків.

Держава є спадкоємцем, якщо:

1) це прямо обумовлено заповітом;

2) немає інших спадкоємців згідно із законом або заповіту;

3) всі спадкоємці відмовилися від спадку;

4) всі спадкоємці позбавлені права спадкоємства;

5) жоден із спадкоємців не прийняв спадку.

Існує два види спадкоємства: по заповіту і згідно із законом.

Спадкоємству по заповіту віддається перевага, оскільки воно

виражає волю спадкодавця.

Заповіт — це розпорядження своїм майном на випадок смерті.

Цивільне право України виходить з принципу свободи

заповіту. Це означає, що заповідач може:

1) залишити своє майно одному або декільком особам,

незалежно від наявності споріднених відносин з ними, а також

юридичним особам або державі;

2) позбавити права спадкоємства одного, декількох або всіх

спадкоємців згідно із законом;

3) покласти на спадкоємця по заповіту виконання якого-

небудь зобов'язання. Наприклад, він може зобов'язати спадкоємця

надати право довічного користування частиною житлового будинку

особі, що не входить до числа спадкоємців;

4) у будь-який час змінити або відмінити заповіт.

Заповіт належить до юридичних актів, які носять строго

особистий характер, тобто можливо складання заповіту тільки від

свого імені. Заповіт власноручно підписується заповідачем і

упевняється нотаріусом або іншими особами, круг яких визначений

Цивільним кодексом України. Не має права складати заповіт особи,

що не володіють цивільною правосуб'єктністю (наприклад,

недієздатні). Спадкоємство згідно із законом має місце в наступних

випадках:

1) коли відсутній заповіт;

2) коли відсутні спадкоємці по заповіту.

Спадкоємцями згідно із законом є чоловік, що пережив, і

родичі спадкодавця (батьки, діти, зокрема усиновлені, брати і

сестри). Вони закликаються до спадку у порядку черговості. Всі

спадкоємці згідно із законом одержують рівні частки спадкового

майна.

Тема 7.

ОСНОВИ СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Мета: знати норми та структуру Сімейного кодексу України.

Задачі: вміти характеризувати поняття шлюбу, умови його

недійсності та порядок розірвання.

1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України

Сімейне законодавство є галуззю законодавства, яка

встановлює правові основи шлюбу, регулює особисті і майнові

відносини між подружжям, батьками і дітьми, усиновителями і

усиновленими, іншими членами сім'ї.

Основний нормативно-правовий акт в даній галузі

законодавства — Сімейний кодекс України, що набув чинності з 1

січня 2004 р. Він складається з 7 розділів, 287 статей.

Структура Сімейного кодексу України:

Розділ I «Загальні положення» визначає поняття сім'ї, круг

регульованих Сімейним кодексом відносин, здійснення сімейних

прав і виконання сімейних обов'язків, захист сімейних прав і

інтересів.

Розділ II «Шлюб. Права і обов'язки подружжя» визначає умови

і порядок укладення шлюбу, особисті немайнові права і обов'язки

подружжя, право власності подружжя, права і обов'язки подружжя

по взаємному утриманню, шлюбний договір, порядок припинення

шлюбу.

Розділ III «Права і обов'язку матері, батька і дитини»

встановлює підстави виникнення прав і обов'язків батьків і дітей,

особисті немайнові права батьків і дітей, права батьків і дітей на

майно, обов'язки батьків і дітей по взаємному утриманню (аліментні

обов'язки).

Розділ IV «Улаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених

батьківського піклування» визначає порядок усиновлення, порядок

встановлення опіки і піклування, права і обов'язку опікунів і

піклувальників, патронат над дітьми.

Розділ V «Права і обов'язку інших членів сім'ї і родичів»

визначає особисті немайнові права і обов'язки інших членів сім'ї і

родичів, обов'язки за утриманням інших членів сім'ї і родичів.

Розділ VI «Особливості усиновлення за участю іноземців і осіб

без громадянства» визначає порядок міжнародного усиновлення.

Розділ VII «Прикінцеві положення».