Тема 10.

ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Мета: знати характеристику фінансового законодавства

України.

Задачі: вміти визначати правові норми системи бюджетів

України, розмежування доходів і видатків між ними, повноваження

органів законодавчої та виконавчої влади у сфері бюджету.

1. Фінансове право як галузь права

Суспільні відносини, у яких об'єктом виступають гроші або

фінанси, регулюються нормами цивільного права. Але поряд з цим

фінансове право створює систему утворення, формування, руху і

використання грошових фондів, те, що безпосередньо пов'язано з

функціонуванням грошей і фінансів держави загалом. Фінансове

право може регулювати саме ті відносини, що і цивільне або

господарське право, але у зовсім інших аспектах і зумовлене це

саме положенням учасників суспільних відносин. Під час

регулювання нормами цивільного права певних суспільних

відносин учасники цих відносин завжди мають рівні права та

обов'язки відносно один одного. Якщо ті ж самі відносини

регулюють норми фінансового права, то у відносини вступає

держава як суб'єкт, що наділений державно-владними

повноваженнями відносно решти учасників.

Фінанси держави – система грошових відносин між всіма

суб'єктами, яка виникає разом з державою ї нерозривно пов'язана з

її існуванням, тому що фінансова система – це один з

найголовніших атрибутів державності, котрий розподіляє грошові

(фінансові) фонди, які створюються у процесі діяльності держави як

гаранта суспільних відносин.

Здійснення діяльності, спрямованої на мобілізацію, розподіл та

використання фінансових фондів держави, вимагає правового

регулювання прав, обов'язків, відносин суб'єктів, що беруть у ній

участь. У цьому й полягає призначення фінансового права, за

допомогою його норм приводиться в дію і використовується

фінансова система держави.

Таким чином, фінансове право – це публічна галузь права, яка

містить сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні

відносини, виникаючі у процесі утворення, розподілу і використання

грошових фондів фінансових ресурсів.

Характеризуючи фінансове право як галузь права, в першу

чергу слід розкрити його предмет та метод.

Предмет «Фінансове право» охоплює суспільні відносини між

суб'єктами фінансового права, а саме:

-- відносини між державою і місцевими органами

самоврядування та місцевих органів державної влади з приводу

формування, використання і розподілу коштів державного

бюджету;

-- відносини між органами фінансового контролю

(контролюючими органами) і суб'єктами підприємницької

діяльності з приводу виконання фінансових зобов'язань з утворення,

розподілу і використання державних грошових фондів, а саме

зобов'язань зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів,

виконання порядку витрати державних коштів;

-- відносини між юридичними та фізичними особами та

спеціальними суб'єктами фінансової діяльності (банки, страхові

компанії, торговці цінними паперами, фінансові установи) з

приводу утворення, використання і розподілу вільних фінансів

(часток або фінансів суб'єктів, що господарюють) для подальших

цілей поповнення як державного бюджету, так бюджетів

юридичних і фізичних осіб. Виходячи з вищенаведеного, предмет

фінансового права – це суспільні відносини, спрямовані на

утворення, розподіл та використання централізованих і

децентралізованих грошових фондів держави з метою реалізації

його задач в інтересах усього суспільства.

Як і інші галузі права, фінансове право забезпечує економічну,

організаційну і виховну діяльність держави, зумовлену примусовою

силою держави. Держава здійснює діяльність у сфері утворення,

використання і розподілу ресурсів централізованих і

децентралізованих фінансових фондів, організує їх кругообіг. Воно

утворює і організовує бюджетну систему держави, розподіляє

доходи і витрати між її ланками, встановлює обов'язкові податкові

та неподаткові платежі, визначає умови фінансування і

кредитування, регулює грошовий обіг, визначає заходи для

розвитку соціальної сфери.

Зміст предмета фінансового права зумовлює особливості

методів правого регулювання, властивих даній галузі права, тобто

прийомів і способів юридичного впливу на поведінку учасників

фінансових відносин. Основним методом фінансово-правового

регулювання тут виступає метод владних приписів. За своєю

структурою це органічно цілісна система безперервного впливу на

учасників фінансово-правових відносин з метою реалізації ними

своїх функцій у сфері обігу централізованих і децентралізованих

фінансів.

За своїм змістом фінансово-правові владні приписи

стосуються: порядку і розмірів стягнення податків, інших

обов'язкових платежів і внесків до бюджету, позабюджетних

державних централізованих і децентралізованих фондів; напрямків

використання державних коштів; порядку і розмірів їх

використання і т. д. Метод владних приписів реалізується і під час

формування державою своїх ресурсів за рахунок платежів

добровільного характеру – державних позик, казначейських

зобов'язань, лотерей тощо.

Крім методу владних приписів, фінансово-правовому

регулюванню властивий і метод рекомендації.