3.Фінансово-правові відносини,

їх зміст, особливості і види

Фінансово-правові відносини є формою вираження і

закріплення фінансових відносин.

Фінансово-правові відносини – це урегульовані нормами

фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають

як носії юридичних прав і обов'язків, що реалізують та утримують в

цих нормах розпорядження з утворення, розподілу та використання

державних фінансів. У фінансових правовідносинах реалізуються

певні функції, у зв'язку з чим їх можна розділити на:

1) загально-регулятивні (спрямовані на закріплення кола

суб'єктів фінансового права, їх загального юридичного статусу);

2) конкретно-регулятивні (спрямовані на закріплення

конкретного поводження суб'єктів);

3) комплексні (виникаючі на стику загальнорегулятивних і

конктретно-регулятивних);

4) охоронні (спрямовані на реалізацію заходів державно-

примусового характеру).

Усі види правових відносин діють у єдності: конкретно-

регулятивні правовідносини функціонують лише тоді, коли

вступили у дію загально-регулятивні; охоронні відносини

передбачають існування регульованих обов'язків, за порушення

яких застосовуються заходи юридичної відповідальності.

У фінансових правовідносинах відбиваються суб'єктивні права

й обов'язки їх учасників, тобто відбувається безпосередній вплив

права на фінанси, оскільки розпорядження держави щодо

мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів,

централізованих і децентралізованих фондів реалізується у

поведінці людей.

Суб'єктами фінансових правовідносин є юридичні особи і

громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками

фінансових правовідносин, а також держава як державно-владний

суб'єкт права.

Суб'єктів фінансових правовідносин можна розділити на три

групи учасників фінансових правовідносин.

1. Держава у особі органів влади, які встановлюють і

регулюють процес мобілізації, розподілу і використання фінансів

держави, шляхи встановлення норм фінансово-правового характеру

(Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів

України).

2. Органи фінансового, у тому числі податкового, контролю,

які безпосередньо взаємодіють з платниками податків, суб'єктами

господарювання та спеціальними суб'єктами фінансової діяльності.

3. Платники податків, суб'єкти господарювання та спеціальні

суб'єкти фінансової діяльності.

Об'єктом фінансових правовідносин є фонди фінансів, які

формуються, використовуються, розподіляються у процесі

фінансової діяльності. Об'єкт фінансових правовідносин завжди

пов'язаний з інтересами держави.

4. Бюджетне право,

бюджетні правовідносини та їх суб’єкти

Для будь-якої держави аналіз ролі і значення питань,

пов'язаних із забезпеченням фінансовими ресурсами виконуваних

державою функцій, дозволяє пояснити ту увагу, що приділяється

правовому регулюванню таких соціальних зв'язків. Фінансово-

правові норми, що регулюють бюджетні відносини, утворюють

центральний розділ фінансового права - бюджетне право.

Бюджетне право являє собою систему фінансово-правових

норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають за

визначення бюджетного устрою, складу доходів і витрат

державного і місцевого бюджетів, принципів їх розмежування,

компетенції держави й органів місцевого самоврядування в області

відповідних бюджетів у зв'язку з регулюванням складання,

твердження і виконання бюджетів і звітів про їх виконання (у

зв'язку зі здійсненням бюджетної діяльності).

Бюджетно-правові норми регулюють відносини за

встановлення бюджетної системи, розподіл витрат і доходів між

окремими видами бюджетів у процесі складання, розгляду,

затвердження бюджетів, виконання і звітності про їх виконання.

Особливістю юридичного змісту бюджетно-правових норм є

те, що вони встановлюють правила поведінки для окремого кола

суб'єктів, що відрізняються від суб'єктів інших видів фінансово-

правових відносин. Це коло вужче, ніж, скажімо, у податкових або

кредитних відносинах.

Під суб'єктами бюджетно-правових відносин розуміють їх

учасників. Кожен суб'єкт цих відносин бере участь у розподілі

доходів і витрат між бюджетами, одержанні бюджетних засобів,

складанні, розглядді, твердженні, касовому виконанні бюджетів,

складанні звітності і її твердженні.

Бюджетні відносини виникають між:

1. Україною у особі Верховної Ради України й Автономною

Республікою Крим,територіально-адміністративними одиницями у

особі органів влади АРК і органів місцевого самоврядування у

зв'язку з розподілом доходів і витрат між державним і місцевим

бюджетами, затвердженням нормативів відрахувань від

загальнодержавних доходів і податків у місцеві бюджети,

складанням, розглядом і встановленням різних видів бюджетів.

2. Між Верховною Радою України, представницькими

органами АРК і місцевого самоврядування і відповідних органів

виконавчої влади з приводу твердження бюджетів і звітів про їх

виконання.

3. Між фінансовими органами, іншими органами державної

виконавчої влади і місцевих органів виконавчої влади, державними

і комунальними підприємствами, установами й організаціями з

приводу складання, розгляду і виконання бюджетів.

4. Між фінансовими органами і кредитними установами з

приводу касового виконання бюджетів.

Не можуть бути суб'єктами бюджетних правовідносин окремі

комерційні підприємства, громадські організації, окремі громадяни.

За певних умов вони стають суб'єктами податкових, кредитних

правовідносин, але не бюджетних. Вони не беруть участі в

утворенні бюджетної системи, розподілі доходів і витрат між

ланками бюджетної системи, складанні, розгляді і виконанні

бюджетів.

Бюджетні правовідносини як вид фінансових виникають на

підставі нормативного акта про бюджет – Закону про Державний

бюджет, рішення органа місцевого самоврядування про місцевий

бюджет, що відповідно до діючого законодавства всіх країн

приймаються на один рік.

Бюджетне право тісно пов'язане з іншими розділами й

інститутами фінансового права, особливо розділами правового

регулювання державних доходів і витрат.

Бюджетно-правові норми прийнято підрозділяти на

матеріальні і процесуальні.

Матеріальні встановлюють матеріальний зміст бюджету,

тобто структуру бюджетної системи, перелік доходів і витрат, їх

обсяги, розмежування доходів і витрат між окремими видами

бюджетів, розміри резервних фондів і т. д.

Процесуальні бюджетно-правові норми регулюють відносини,

що виникають при складанні, розгляді проекту бюджету,

твердженні бюджету, складанні і твердженні звіту про виконання

бюджету.

Відносини, що виникають у процесі бюджетної діяльності,

регу-люються нормами Конституції України, бюджетним постійно

діючим і періодичним законодавством, а також спеціальними

нормативними актами.

Бюджетні правовідносини мають визначені особливості:

1. Як вид фінансових правовідносин вони виникають на основі

нормативного акта (Закон України на поточний рік).

2. Усі бюджетно-правові норми носять періодичний характер

(з 1.01 до 31.12).

3. Відрізняються від інших фінансових правовідносин більш

вузь-ким колом суб'єктів (суб'єктів бюджетних відносин).