Контрольні тести

1. Трудове право регулює трудові відносини, підставою для яких є:

а) рішення державного органу про зарахування (обрання) на посаду;

б) укладання трудового договору;

в) вирок суду про відбування покарання у вигляді обмежен­ня волі.

2. Правове регулювання трудових і тісно пов'язаних з ними відносин здійснюється:

а) імперативним (централізованим) методом;

б) поєднанням імперативного і диспозитивного методів;

в) диспозитивним (децентралізованим - локальним) методом.

3. Встановлення локально-правових трудових норм здійснюється з дотриманням принципу:

а) права працівників обумовлюються залежно від обставин і умов праці;

б) права працівників не повинні бути погіршені загальними по­ложеннями трудового законодавства;

в) права працівників встановлюються трудовим колективом підприємства, установи, організації незалежно від загальних по­ложень трудового законодавства.

4. Колективні договори укладаються:

а) у державних підприємствах, установах і організаціях;

б) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання;

в) на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких зафіксований у трудовому законодавстві.

5. Працівник має право укладати трудовий договір лише:

а) в одному підприємстві, установі, організації;

б) одночасно на кількох підприємствах, установах, ор­ганізаціях;

в) на двох підприємствах, установах, організаціях.

6. Контракт укладається у випадках:

а) на розсуд роботодавця і найманого працівника;

б) прямо передбачених законодавством України;

в) коли в ньому в обов'язковому порядку передбачені додаткові до законних прав і обов'язків роботодавця і найманого працівника.

7. За загальним принципом укласти трудовий договір може особа, якій виповнилося:

а) 14 років;

б) 16 років;

в) 18 років.

8. Законом «Про зайнятість населення» для громадян з особливи­ми потребами передбачено бронювання робочих місць у кількості:

а) 3% їх загальної кількості;

б) 5% їх загальної кількості;

в) 10% їх загальної кількості.

9. При укладанні трудового договору для робітників може встанов­люватися випробування, термін якого не повинен перевищувати:

а) трьох місяців;

б) одного місяця;

в) шести місяців.

10. Трудовий договір, укладений на невизначений термін, праців­ник може розірвати, попередивши про це власника або уповнова­жений ним орган письмово за:

а) один місяць;

б) два тижні;

в) один день до звільнення.

11. Трудовим законодавством визначено максимально допустиму тижневу норму робочих годин, яка не може перевищувати:

а) 36 годин;

б) 40 годин;

в) 48 годин.

12. Законодавством встановлені максимальні норми залучення працівника до надурочних робіт упродовж року до:

а) 100 годин;

б) 120 годин;

в) 150 годин.

13. За загальним правилом, працівникам упродовж робочого дня надається перерва для відпочинку і харчування не більше:

а) однієї години;

б) двох годин;

в) граничний термін перерви встановлюється колективним до­ говором.

14. Щорічна основна відпустка надається працівникам триваліс­тю не менше:

а) 18 календарних днів;

б) 24 календарних днів;

в) ЗО календарних днів.

15. Святкові та неробочі дні у тривалість щорічної відпустки:

а) враховуються;

б) не враховуються;

в) це питання регулюється колективним трудовим договором.

16. Відпустка без збереження заробітної плати може надаватися терміном до:

а) 10 календарних днів;

б) 15 календарних днів;

в) 20 календарних днів.

17. Передбачені Кодексом законів про працю України дис­циплінарні стягнення у вигляді догани і звільнення:

а) є рекомендованими;

б) є вичерпними;

в) регулюються колективним трудовим договором.

18. Обмежена матеріальна відповідальність працівника відшко­довується в розмірі не більше:

а) його трьохмісячного заробітку;

б) одного середньомісячного заробітку;

в) розміру дійсної шкоди, не враховуючи упущену вигоду.

19. Працівник має право безпосередньо звертатися до суду за вирішенням трудового спору, минаючи Комісію з трудових спорів:

а) ні;

б) так;

в) це питання вирішується колективним трудовим договором.

20. Підставою рішення про оголошення страйку є:

а) волевиявлення загальних зборів (конференції) найманих працівників чи рішення профспілок;

б) факт невирішення колективного трудового спору в резуль­таті примирних процедур;

в) заклики політичних партій та інших об'єднань громадян.