
- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
Розділ 13. Інші види знімання
13.1. Мензульне знімання
Мензульне знімання — топографічне знімання, при якому за допомогою оптико-механічного приладу кіпрегеля та мензули безпосередньо на знімальній ділянці створюється топографічний план або карта місцевості.
Кіпрегель (німец. kippen — перекидати, regel — лінійка) призначений для візування на характерні точки місцевості, визначення горизонтального прокладання віддалей (за допомогою лінійки, яка одночасно є й підставкою приладу), а також перевищень між точками місцевості (за допомогою номограми у полі зору труби).
Мензула (лат. mensula — невеликий стіл) — польовий столик для креслення плану безпосередньо на місці проведення знімальних робіт.
Кіпрегель з мензулою є основними складовими мензульного комплекту (рис. 13.1), до якого також входять оріентир бусоль, центрувальна вилка з виском і рейки.
Рис. 13.1. Мензульний комплект: Кіпрегель КН: 1 - зорова труба; 2 - колонка; 3 – циліндричний рівень; 4 – вертикальний круг; 5, 6 – навідний і закріпний гвинти круга; 7 – циліндричний рівень при вертикальному крузі; 8 – дзеркало рівня вертикального круга; 9 – навідний гвинт рівня вертикального круга; 10, 11 – основна та додаткова лінійки; 12 – штифт для наколювання пікетів; 13 – масштабна лінійка. Мензула (б): 14 – мензульна дошка (планшет); 15 – підставка з підйомними гвинтами; 16 – штатив; 17 – становий (закріпний) гвинт. Орієнтир-бусоль – 18. Центрувальна вилка – 19
Під час мензульного знімання горизонтальні кути не вимірюють приладом, а одержують шляхом графічних побудов на знімальному планшеті, який закріплюють на мензульній дошці, тому мензульне знімання називають також кутонарисним (графічним). Мензульне знімання проводиться у масштабах 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000, якщо відсутні матеріали аерофотознімання, або коли застосовувати його економічно невигідно.
У тому, що план будується безпосередньо на місцевості, основна перевага мензульного знімання. Він дає змогу порівнювати картографічне зображення з натурою, точніше проводити горизонталі, уникнути більшості камеральних обчислювальних робіт. Недоліками мензульного знімання є залежність від погодних умов, низька ступінь автоматизації, з чим пов’язане громіздке знімальне устаткування, низька продуктивність праці.
Мензульне знімання виконується за такою схемою: підготовчі роботи; згущення геодезичної основи прокладанням теодолітних ходів з вирахуванням координат їх точок; підготовка знімального планшета; згущення знімальної основи; проведення знімання з одночасним кресленням плану місцевості; остаточне оформлення плану.
Згущення геодезичної основи, тобто мережі існуючих на місцевості державних геодезичних пунктів, кількість яких недостатня для проведення знімання, здійснюють будь-яким з відомих способів (див. 9.2, 3). Крім того обгрунтування мензульного знімання може бути побудовано також створенням геометричної мережі й прокладанням мензульних ходів. Геометрична мережа є сукупністю закріплених на місцевості знімальних точок, положення яких на мензульному планшеті визначають графічними прийомами (мензульними засічками). Мензульний хід — хід, прокладений між точками знімальної мережі для визначення положення додаткових точок знімання (перехідних точок).
Підготовка знімального планшету починається з наклеювання на мензульну дошку креслярського паперу вищої якості або закріплення на ній за допомогою цвяхів спеціально виготовленого планшета на дюралевій основі. Потім будують координатну сітку (див. 11.3) та за координатами (див. 3.3) наносять всі пункти планово-висотного обгрунтування. На підготовлений планшет, для запобігання його забруднення, прикріплюють аркуш прозорого паперу («сорочку»).
Знімальні роботи здійснюють з усіх точок геодезичної основи. Мензулу встановлюють на точці знімального обгрунтування, центрують, приводять у горизонтальне положення, орієнтують.
Центрування мензули полягає в її установці за допомогою центрувальної вилки таким чином, щоб точка а планшета перебувала на одній прямовисній лінії з відповідною точкою А місцевості (див. рис 13.1).
Приведення планшета мензули у горизонтальне положення проводять за допомогою трьох підйомних гвинтів мензули 15 (див. рис. 13.1) і циліндричного рівня на лінійці кіпрегеля 3. Помилка в приведенні планшета мензули в горизонтальне положення мало впливає на точність знімання ситуаційних подробиць місцевості, але істотно впливає на точність вимірювання вертикальних кутів, перевищень і, як наслідок, визначення висоти точок.
Орієнтування планшета роблять одним з наступних способів: за лінією місцевості; за допомогою бусолі.
При орієнтуванні планшета за лінією місцевості потрібно крім знімальної точки А, на якій встановлена мензула й позначена на планшеті як а, мати на місцевості ще одну видиму точку В, нанесену по координатам на планшет як точка b. Приклавши лінійку кіпрегеля до лінії ab на планшеті, повертають його разом з кіпрегелем за допомогою станового й навідного гвинтів штатива до сполучення вертикального штриха сітки ниток приладу з віхою, встановленою в точці В місцевості, і закріплюють планшет становим гвинтом. В такому положенні лінія ab на планшеті паралельна лінії АВ на місцевості й мензула орієнтована.
При орієнтуванні планшета за бусоллю її прикладають до вертикальної лінії координатної сітки й повертають планшет доти, поки магнітна стрілка не зупиниться на відліку, що дорівнює алгебраїчній сумі значень схилення магнітної стрілки δ і зближення меридіанів γ (див. 3.10). Цей метод менш точний, ніж перший.
Знімання контурних і рельєфних точок виконують за допомогою рейок з висувними підставками, що дозволяє встановити нуль рейки на висоту приладу (це спрощує визначення перевищень). Основний спосіб знімання — полярний. Взування на пікетні точки проводять при положенні зорової труби «КЛ». Кіпрегель встановлюють так, щоб ребро лінійки торкалось до знімальної станції (точки), наколотої на планшеті, і вказувало напрям на пікет. Визначивши за номограмою приладу горизонтальне прокладання віддалі між станцією і пікетом, відкладають його довжину в потрібному масштабі вздовж ребра лінійки від станції до пікету, кінець віддалі наколюють, не прокреслюючи саму віддаль. Висоту пікетів обчислюють безпосередньо в ході знімання й підписують на планшеті біля відповідних пікетів.
Горизонталі проводять обов’язково в полі на кожній знімальній точці інтерполюванням «на око».
Після польової перевірки отриманого топографічного плану польовий оригінал викреслюють тушшю у встановлених умовних знаках.