- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
Завдання
математичної обробки результатів
геодезичних вимірювань – одержати
найвірогідніші значення та оцінити
ступінь їх наближення до дійсних
об'єктів, що вимірюються, або точність
вимірювань. Одним з критеріїв точності
у топографо-геодезичній практиці є
відносна
похибка
.
За .найвірогідніше значення приймають
середнє арифметичне з декількох
рівноточних вимірювань, тобто
,
де х1, ..., хn – результати вимірювання; n – кількість вимірювань.
Тоді похибкою вимірювання і , (замість істинної похибки ) буде різниця між окремою величиною виміру хі і середнім арифметичним, тобто:
.
Під час проведення топографо-геодезичних робіт дуже часто однорідні величини вимірюють тільки двічі. Похибку вимірювань, яку називають абсолютною похибкою fабс, визначають як різницю між двома одержаними значеннями, тобто
fабс = (х1 – х2) (4.1)
Відносна похибка fвідн при цьому визначиться відношенням fабс до величини . Прийнято визначити цю похибку у вигляді дробу, чисельник якого дорівнює одиниці. Таким чином,
fвідн
= fабс
:
=
1 :
(
: fабс)
(4.2)
де
= (х1+х2) : 2
Відносна похибка вимірювань не повинна перевищувати допустимого значення fдоп, яке регламентується відповідною інструкцією, тобто
fвідн ≤ fдоп (4.3)
Приклад. Між об'єктами місцевості двічі виміряна відстань: S1 = 215,77м та S2 = 215,71м; відомо також, що fдоп = 1:3 000. У цьому разі
fабс = 215,77 м - 215,71 м = 0,06 м;
=
(215,77 м + 215,71 м)
:
2 = 215,74 м;
fвідн = 1 : (215,74 м : 0,06 м) = 1:3 595 < 1:3 000.
Відносна похибка менша за допустиму величину, отже, відстань виміряна правильно.
При багаторазовому вимірюванні певної величини за критерій точності беруть середню квадратичну похибку m, яка в топографо-геодезичній практиці обчислюється за формулою:
;
Результати вимірювань передаються наближеними числами, тому необхідні обчислення слід виконувати за правилами дій з такими числами з врахуванням достатньої кількості в них значущих і точних цифр (значущими є усі цифри числа окрім попередніх нулів, наприклад у числі 1,0 200 п’ять значущих цифр, у числі 0,000 102 - три). Кожен результат повинен мати таку кількість цифр, яка відповідає точності його одержання. Так, виміряна відстань становить 156,3 м, якщо точність робіт 0,1 м, та 156,30 м, коли точність 0,01 м.
Приклад. Перевищення точок обчислюють за формулою h = s tg (див. 8.7). Вихідні дані: s = 104,5 м, = +5°30 . Точність обчислення перевищення при цьому повинна дорівнювати 0,1 м. Значення кута має три значущі цифри, тому tg кута вибираємо також з трьома значущими цифрами плюс одна додаткова, тобто tg 5°30 = 0,09 629. Тоді h = 104,5 м 0,09 629 = 10,06 м. З урахуванням знака кута нахилу та правил заокруглення наближених чисел h = +10,1 м.
