2.5. Зображення населених пунктів

У процесі вивчення цього підрозділу та підрозділів 2.6 – 2.12 необхідно використовувати також таблиці умовних знаків та навчальні топографічні карти.

Населені пункти – це показник ступеня освоєння людиною, певної території та її економічного розвитку, воєнного значен­ня району. Міста, селища міського, сільського і дачного типу, селища біля промислових підприємств, залізничних станцій, пристаней тощо – найважливіші елементи змісту топографічної карти. Зображують населені пункти лінійними, заповнювальними та позамасштабними умовними знаками, що до­повнюються власними назвами, пояснювальними написами і числовими показниками.

З різною повнотою, що зумовлена масштабом, на картах по­казують планування (планіровку) населених пунктів (планові обриси будівель, забудованої території, вулиць, про­вулків, проїздів, пустирів, зелених насаджень) та їхню струк­туру (характер розміщення вказаних складових частин посе­лень). Зміною шрифту назв і розміром букв зображують: тип поселення (міста, селища тощо), населеність, або людність (кількість жителів), політико-адміністративний статус. Наприклад, міста підписують прямим шрифтом великими буквами, селища сільського ти­пу – прямим шрифтом, але малими буквами, селища міського типу – нахиленими буквами. Розмір букв зменшується із зменшенням кількості жителів у поселенні, із зміною політико-адміністративного статусу (виняток: центри район­них і сільських рад вказують під назвою населеного пунк­ту — «РР» і «СР», тобто районна або сільська ради; а насе­леність селищ сільського типу показують підписом кількості дворів під власною назвою).

Особливими засобами серед масової забудови виділяють ок­ремі споруди, промислові об'єкти, заклади культури, школи, лікарні, вокзали, пункти зв'язку, інші об'єкти, наявність яких відображає певною мірою економічне, транспортне і культурне значення населеного пункту. Найважливіші з них збері­гаються на картах дрібних масштабів.

2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів

На топографічних картах зображуються такі промислові об'єкти: фабрики, заводи, електростанції, шахти, штольні, відкриті розробки корисних копалин, рудники й копальні, нафтові й газові свердловини, газопроводи, нафтопроводи, склади пального, водонапірні башти, вітряні двигуни, млини, лінії електропередачі та ін. З ними тісно пов'язані об'єкти зв'язку: радіостанції, радіощогли, телевізійні вежі та станції, лінії зв'язку тощо. Вказані об'єкти зображуються лінійними, заповнювальними (на великомасштабних картах) і позамасштабними знаками. Заповнювальні й позамасштабні знаки доповнюються пояснювальними написа­ми, що характеризують вид промислового виробництва (наприклад, дерев. – деревообробний завод, шкір. – шкіряний завод), родовищ корисних копалин (наприклад, глин. – кар'єр, де видобувають глину).

До сільськогосподарських об'єктів, що зображуються на картах, відносять пасіки, загони для худоби, межові знаки то­що. Як і промислові об'єкти, їх показують тими чи іншими зна­ками відповідно до розміру об'єкта та масштабу карти. Із сільськогосподарських угідь виділяють ріллю, вигони та інші види (умовні позначення для них подані в таблицях умовних знаків у розділі рослинності).

З групи соціально-культурних об'єктів показують вузи, школи, дитячі садки, науково-дослідні заклади, обсерваторії, метеорологічні станції, лікарні, санаторії, будинки й палаци культури, будинки відпочинку, спортивні споруди, монументи й пам'ятники, братські могили тощо. Частину об'єктів зобра­жують спеціальними графічними умовними знаками (на­приклад, метеостанції, пам'ятники), інші позначають поясню­вальними підписами біля знака будівлі (наприклад, шк. - школа). Соціально-культурні об'єкти – добрі орієнтири на місцевості.