2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів

Кожний аркуш топографічної карти або плану має закінчене оформлення (рис. 2.21). Основними елементами оформлення є: рамка аркуша, елементи якої визначені математичною основою; ко­ординатна сітка; позарамкове оформлення, яке складається з елементів допоміжного оснащення, що полегшують користування картою, і додаткових даних.

Рис. 2.21. Схематичне зображення аркуша топографічної карти: 1 - номенклатура аркуша, 2, 3 - географічні довгота і широта кута внутрішньої рамки; 4 - внутрішня рамка; 5 - мінутна рамка; 6 - зовнішня рамка; 7 - лінії координатної сітки; 8 - номенклатура суміжного аркуша;

9 - довжина однієї мінути за широтою; 10 - оцифрування горизонтальних ліній сітки; 11 - оцифрування вертикальних ліній сітки;

12 - дов­жина однієї мінути за довготою; 13 - графік закладання;

14 - масштаби;15 - схема взаємного положення меридіанів;

16 - довідкові дані для визна­чення кутів орієнтування

Рамка аркуша карти несе подвійну функцію: обмежує зоб­раження ділянки місцевості та відіграє частково роль до­поміжного оснащення, що дозволяє визначати планові коорди­нати точок на карті. Рамка складається з трьох елементів: внутрішньої, мінутної та зовнішньої рамок.

Внутрішня рамка безпосередньо обмежує картографічне зображення, має вигляд тонкої одинарної лінії. Північна та південна її сторони – це відрізки паралелей, західна та східна – відрізки меридіанів, широта і довгота яких визначаються за­гальною системою розграфлення топографічних карт. Кількісні значення координат елементів рамки вказують біля її кутів: довгота – на продовженні меридіанів, широта - на продов­женні паралелей.

На деякій відстані від внутрішньої проведена мінутна рамка, яку поділено на відрізки шляхом чергування суцільної та подвійної ліній. Їхні довжини відповідають лінійній до­вжині однієї мінути меридіана (на вертикальних сторонах рамки) або паралелі (на верхній та нижній сторонах рамки). Кількість мінутних відрізків на вертикальних сторонах рамки (західній та східній) однакова і дорівнює різниці значень широ­ти північної та південної рамок. На верхній і нижній сторонах (північній та південній) кількість відрізків також однакова і визначається різницею значень довготи східної та західної сторін мінутної рамки. Відрізки, на які поділено кожну із сторін рамки, рівні за довжиною на протилежних вертикальних та практично рівні на протилежних горизонтальних сторонах рамки аркуша.

Розміри аркушів карти масштабу 1:50 000 та дрібніших ви­ражені цілим числом мінут, а масштабу 1:25 000 та більших - мінутами і секундами, тому на рамках аркушів цих масштабів не всі відрізки поділу рівні. Довжина крайніх відрізків залежить від значень координат кутів рамки. Для лівих крайніх відрізків на південній та північній сторонах - це різниця в се­кундах між довготою західної сторони і цілою мінутою. На рис. 2.21 довгота західної сторони рамки 14°18'45", тому крайній лівий відрізок на горизонтальних сторонах рамки ста­новить 15". Праві крайні відрізки на тих самих сторонах мають довжину, відповідну секундам довготи східної сторони, тобто 30", тому ці відрізки удвічі коротші, ніж мінутні. Така сама за­лежність довжин відрізків поділу на західній та східній сторо­нах рамки від значень широти південної і північної сторін.

Зовнішня рамка має вигляд потовщеної лінії і надає аркушу закінченого вигляду. На картах останніх років видання вона поєднується з мінутною рамкою. У проміжку між ними дається поділ мінутних відрізків на десятисекундні, межі яких відмічені крапками (див. рис. 2.22). Це спрощує визначення географічних координат.

Координатною сіткою на картах масштабу 1:500 000 та 1:1 000 000 є картографічна сітка паралелей і меридіанів, а на картах масштабу 1:10 000 - 1:200 000 — кіло­метрова сітка як частина зональної системи плоских прямо­кутних координат (її лінії проводять через ціле число кілометрів: 1 км у масштабі 1:10 000 - 1:50 000, 2 км у масштабі 1:100 000, 10 км у масштабі 1:200 000).

Значення ліній кілометрової сітки вказуються між внутрішньою і мінутною рамками: абсциси на кінцях горизон­тальних ліній, ординати (перетворені) на кінцях вертикальних ліній. Крайні лінії мають повні значення координат, проміжні —- скорочені (тільки десятки й одиниці кілометрів). Частина кілометрових ліній має позначення координат усере­дині аркуша. За зовнішньою рамкою аркушів, що містяться в смузі перекриття геодезичних зон, дається положення та зна­чення координатних ліній суміжної зони (див. рис. 2.22).

Рис. 2.22. Фрагмент оформлення рамки аркуша топографічної карти: 1 - 10-секундний відрізок на мінутній рамці; 2 - позначення та оцифрування координатної сітки суміжної зони

Як відмічено у Вступі 1, топографічні карти подають зображення об’єктів як природного так і антропогенного походження, котрі за певними ознаками складають окремі групи. Кожна з груп зображуеється на картах притаманними їй умовними позначеннями, роз’яснення яких подається у таблицях (див. 2.4) і розглянута у наступних підрозділах.

Позарамкове оформлення містить елементи допоміжного оснащення: номенклатуру аркуша (над північною стороною рамки) і номенклатури суміжних аркушів, тобто аркушів, що мають спільну межу з даним (у розриві середньої частини кожної сторони зовнішньої рамки). Над північною рамкою, поряд з номенклатурою, вказується назва найбільшого населеного пункту, зображеного на даному аркуші, а також деякі інші відомості. Під південною рамкою розміщені відомості про магнітне схилення для території, що зображена на карті, середнє Гауссове збли­ження меридіанів (для середини аркуша), поправка до дирекційного кута при обчисленні магнітного азимута, схема взаємного розміщення географічного (істинного), магнітного меридіанів і вертикальної лінії сітки (лінії паралельної осьовому меридіану зони). Тут також подаються чисельний, іменований та лінійний масштаби карти (докладніше див. 3.2), кількість метрів, через яку проведені суцільні горизонталі, графік закладань (докладніше див. 3.6). Додатковими даними є відомості про час створення карти та її видання.