10.3. Способи топографічного знімання

Головним завданням топографічного знімання є визначення планового та висотного положення певних точок місцевості. Основна робота проводиться з точок, координати яких відомі. Точку, з якої ведуть знімання, називають знімальною, а точку, положення якої визначають, - знімальним пікетом (піке­том).

Основним способом знімання елементів ситуації є полярний спосіб, або спосіб полярних координат (див. 1.3). Полюсом служить знімальна точка. Полярною віссю може бути лінія, що з'єднує (насправді або уявно) дві сусідні знімальні точки, а та­кож напрями географічного, магнітного або осьового ме­ридіанів. Наприклад, положення точок 1 та 2 на рис. 10.1, а виз­начають горизонтальні кути β₁ і β₂, а також відстані S₁ і S₂.

Спосіб кутових засічок складається з визначення положен­ня якоїсь точки відносно двох і більше знімальних точок шля­хом кутових вимірювань. Кутова засічка – це вимірювання кута між лінією, яка з'єднує сусідні знімальні точки (так зва­ним базисом), і напрямом на пікет (на рис. 10.1, б це кути β₁ і β₂). Величина кута біля точки, положення якої визначається, не повинна бути меншою від 30° і більшою від 150°. Вказані кути можна замінити вимірюванням азимутів на пікет із знімальних точок. Якщо замість кутів виміряти відстані між знімальними точками і пікетом, положення якого визначається (лінії S₁ та S₂ на рис. 10.1, в), то матимемо спосіб лінійних засічок.

Положення елемента місцевості із звивистим контуром можна визначити по відношенню до якої-небудь прямої спосо­бом прямокутних координат, або способом перпендикулярів. Пряма лінія (вона ж базис) виконує при цьому роль абсциси, а перпендикулярні до неї напрями - ординат. Початком відліку служить одна із знімальних точок (на рис. 10.1, г вказані лінійні відрізки S₁, S₂, S₃ та S₄, що підлягають вимірюванню). Якщо пікет знаходиться на лінії між двома точками (у створі), положення яких уже відоме, то його положення визначають способом створу, для чого вимірюється відстань від відомої точки до пікету (на рис.10.1, д це S₁ ).

Рис. 10.1. Способи знімання предметів місцевості

Названі способи дають змогу визначити планове положення точок місцевості. Висотне положення характерних точок місцевості та рельєфу (відмітки висоти) одержують методами геометричного або тригонометричного нівелювання (див. 8.4 та 8.8).

10.4. Поняття про оновлення топографічних карт

Зміст створених топографічних карт з часом перестає відповідати сучасному стану місцевості – вона змінюється під впливом діяльності людини: змінюються політико-адміністративні кордони, з’являються нові або розширюються існуючі межі населених пунктів, будуються промислові підприємства, створюються нові водосховища і гідротехнічні споруди, розорюється цілина тощо. Людина прямо або опосередковано впливає й на природу, внаслідок чого змінюються природні контури рослинності, русел річок та берегової лінії водойм, характер рельєфу у місцях видобутку корисних копалин та інше. В такому випадку говорять про старіння карт. Воно може бути обумовлено й введенням нових нормативних документів (інструкцій, таблиць умовних позначень тощо), а також нової системи координат чи картографічних проекцій.

Невідповідність карт сучасному стану місцевості та новим нормативним документам ускладнює їх застосування для вирішення господарських, інженерних та науково-дослідницьких завдань. Виправлення такого стану речей здійснюють шляхом оновлення карт. Оновлення карт – процес приведення змісту карти у відповідність з сучасним станом місцевості..

Практикою доведено, що змін зазнають в основному елементи ситуації, рельєф змінюється рідко і на відносно невеликих ділянках, тому в більшості випадків оновлюється тільки ситуація: усуваються з карти ті елементи, що зникли, наносяться нові об’єкти. В залежності від кількості змін на місцевості проводять суцільне чи часткове оновлення.

Оновлення топографічних карт здійснюють згідно з вимогами найновіших рекомендацій і технічних вказівок, за матеріалами аерофототопографічного знімання, найближчого за часом до робіт з оновлення. Його можна проводити і за вже оновленими картами крупнішого масштабу. Нові можливості пов’язані з використанням космічних фотознімків, які дозволяють оперативно визначити території, де відбулися істотні зміни у топографії місцевості, і обсяг оновлення.

Контрольні запитання

За якими ознаками визначають види знімань?

Від чого залежить зміст і послідовність окремих видів робіт під час знімання місцевості?

За якими принципами проводять знімання великих територій?

За якими ознаками визначають способи топографічного знімання?

Що таке оновлення топографічних карт?