- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
10.3. Способи топографічного знімання
Головним завданням топографічного знімання є визначення планового та висотного положення певних точок місцевості. Основна робота проводиться з точок, координати яких відомі. Точку, з якої ведуть знімання, називають знімальною, а точку, положення якої визначають, - знімальним пікетом (пікетом).
Основним способом знімання елементів ситуації є полярний спосіб, або спосіб полярних координат (див. 1.3). Полюсом служить знімальна точка. Полярною віссю може бути лінія, що з'єднує (насправді або уявно) дві сусідні знімальні точки, а також напрями географічного, магнітного або осьового меридіанів. Наприклад, положення точок 1 та 2 на рис. 10.1, а визначають горизонтальні кути β1 і β2, а також відстані S1 і S2.
Спосіб кутових засічок складається з визначення положення якоїсь точки відносно двох і більше знімальних точок шляхом кутових вимірювань. Кутова засічка – це вимірювання кута між лінією, яка з'єднує сусідні знімальні точки (так званим базисом), і напрямом на пікет (на рис. 10.1, б це кути β1 і β2). Величина кута біля точки, положення якої визначається, не повинна бути меншою від 30° і більшою від 150°. Вказані кути можна замінити вимірюванням азимутів на пікет із знімальних точок. Якщо замість кутів виміряти відстані між знімальними точками і пікетом, положення якого визначається (лінії S1 та S2 на рис. 10.1, в), то матимемо спосіб лінійних засічок.
Положення елемента місцевості із звивистим контуром можна визначити по відношенню до якої-небудь прямої способом прямокутних координат, або способом перпендикулярів. Пряма лінія (вона ж базис) виконує при цьому роль абсциси, а перпендикулярні до неї напрями - ординат. Початком відліку служить одна із знімальних точок (на рис. 10.1, г вказані лінійні відрізки S1, S2, S3 та S4, що підлягають вимірюванню). Якщо пікет знаходиться на лінії між двома точками (у створі), положення яких уже відоме, то його положення визначають способом створу, для чого вимірюється відстань від відомої точки до пікету (на рис.10.1, д це S1 ).
Рис. 10.1. Способи знімання предметів місцевості
Названі способи дають змогу визначити планове положення точок місцевості. Висотне положення характерних точок місцевості та рельєфу (відмітки висоти) одержують методами геометричного або тригонометричного нівелювання (див. 8.4 та 8.8).
10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
Зміст створених топографічних карт з часом перестає відповідати сучасному стану місцевості – вона змінюється під впливом діяльності людини: змінюються політико-адміністративні кордони, з’являються нові або розширюються існуючі межі населених пунктів, будуються промислові підприємства, створюються нові водосховища і гідротехнічні споруди, розорюється цілина тощо. Людина прямо або опосередковано впливає й на природу, внаслідок чого змінюються природні контури рослинності, русел річок та берегової лінії водойм, характер рельєфу у місцях видобутку корисних копалин та інше. В такому випадку говорять про старіння карт. Воно може бути обумовлено й введенням нових нормативних документів (інструкцій, таблиць умовних позначень тощо), а також нової системи координат чи картографічних проекцій.
Невідповідність карт сучасному стану місцевості та новим нормативним документам ускладнює їх застосування для вирішення господарських, інженерних та науково-дослідницьких завдань. Виправлення такого стану речей здійснюють шляхом оновлення карт. Оновлення карт – процес приведення змісту карти у відповідність з сучасним станом місцевості..
Практикою доведено, що змін зазнають в основному елементи ситуації, рельєф змінюється рідко і на відносно невеликих ділянках, тому в більшості випадків оновлюється тільки ситуація: усуваються з карти ті елементи, що зникли, наносяться нові об’єкти. В залежності від кількості змін на місцевості проводять суцільне чи часткове оновлення.
Оновлення топографічних карт здійснюють згідно з вимогами найновіших рекомендацій і технічних вказівок, за матеріалами аерофототопографічного знімання, найближчого за часом до робіт з оновлення. Його можна проводити і за вже оновленими картами крупнішого масштабу. Нові можливості пов’язані з використанням космічних фотознімків, які дозволяють оперативно визначити території, де відбулися істотні зміни у топографії місцевості, і обсяг оновлення.
Контрольні запитання
За якими ознаками визначають види знімань?
Від чого залежить зміст і послідовність окремих видів робіт під час знімання місцевості?
За якими принципами проводять знімання великих територій?
За якими ознаками визначають способи топографічного знімання?
Що таке оновлення топографічних карт?
