Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)

Методика вимірювання ліній за допомогою поперечного масштабу така. Вимірник з встановленим по карті розхилом переносять на нижню лінію масштабу так, щоб одна його голка сумістилася з яким-небудь перпендикуляром вправо від нульової відмітки, а друга опинилась на крайній лівій основі (див, рис. 3.4, в, положення І). Потім вимірник переміщують угору, поки ліва голка не з'єднається з перетином якої-небудь трансверсалі з горизонталь­ною прямою (положення ІІ на то­му ж рисунку), при цьому обид­ві голки повинні розміщуватися на одній горизонтальній прямій. Тепер досить підрахувати кіль­кість основ, десятих та сотих її ча­сток і помножити суму на вста­новлену ціну основи (на рисунку розхил вимірника дорівнює 1,35 основи, для карти масштабу 1:50 000 ціна основи поперечного масштабу, яка має величину 2 см, дорівнює 1000 м, отже довжина відстані становить 1,35 × 1 000 м = 1 350 м).

Рис. 3.5. Курвіметр електронний

Доведено, що точність вимірювання за допомогою поперечного масштабу дорівнює половині його найменшої поділки (для масштабу з основою 2 см найменша поділка становить 0,2 мм, а його половина 0,1 мм). Практично середня похибка ви­мірювання досягає 0,3 - 0,4 мм (на десятисантиметровому відрізку).

Звивисті лінії можна також вимірювати за допомогою курвіметра (рис. 3.5). Основними частинами приладу є коліщатко 1, яким проводять на карті вздовж лінії, що вимірюється, і відліковий пристрій 2. Сучасні електронні курвіметри дозволяють враховувати під час вимірювання масштаб зображення, вибирати одиницю вимірювання і отримувати довжини ліній на місцевості. Точність вимірювання електронним курвіметром - ± 0,25 %.

Для підвищення точності та надійності результатів усі вимірювання рекомендується проводити двічі, у прямому і зворотному напрямках (за винятком вимірювань прямих відрізків одним розхилом вимірника). У разі незначних розход­жень добутих даних за кінцевий результат приймається серед­ньоарифметичне значення виміряних величин.

3.3. Визначення географічних та прямокутних координат

Визначення географічних (геодезичних) координат об'єк­тів, розташованих на топографічній карті, проводять за допо­могою мінутної рамки аркуша та значень довготи і широти кутів внутрішньої рамки.

Роботу починають з прокреслювання на карті найближчих до об'єкта південної паралелі й західного меридіана шляхом з'єднання прямими лініями однозначних міток на протилеж­них сторонах рамки (під мітками розуміється позначення меж мінутних та 10-секундних відрізків; однозначними будуть мітки, що розташовані на рівних відстанях від кутів рамки ар­куша з однаковими значеннями широти або довготи). Потім від об'єкта (точка А на рис. 3.6, а) на прокреслені паралель і ме­ридіан опускають перпендикуляри. Широта (довгота) заданої точки складається з широти (довготи) прокресленої паралелі (меридіана) і значення довжини відповідного перпендикуляра в градусній мірі ( В або L). На рис. 3.6, а В_А = В_пд + В; L_А = L_зх + B.

Значення В_ПД та L_ЗХ встановлюємо за допомогою значення широти або довготи кута рамки і врахування відстані від кута до прокреслених паралелі і меридіана. На рис. 3.6, а В_пд = 54°50'-1' = 54°49', L_зх = 18°15'-1'20" = 18°13'40". При добре розвиненому окомірі значення B і L можна визначити «на око», порівнявши довжину відрізків, що визначають, з до­вжиною відповідних 10-секундних відрізків на сторонах рам­ки. Доцільно для цього використати вимірник. Розхил голок встановлюють рівним B або L і переносять його до відрізка, з яким порівнюють. У нашому прикладі B = 8", L = 5", тому В_А - 54°49'08", L_А = 18⁰13' 45".

За певних навичок можна досить точно прокреслити пара­лель і меридіан, які безпосередньо визначають положення об'єкта в системі географічних координат. При цьому досить визначити В пара­лелі та L меридіана, що проходять через об'єкт, по мітках мінутної рамки (на рис. 3.6, а точка В має координат В_В = 54°49'37", L_В = 18°14'30").

Значення В і L можуть бути вирахувані, якщо виміряти їхню довжину та довжину відповідних 10- або 60-секундних відрізків по рамці у міліметрах (сантиметрах), а потім скласти й розв'язати пропорцію. Наприклад, довжина 10-секундного відрізка по широті (на вертикальній стороні рамки) 31 мм, до­вжина В = 25 мм, тоді в кутовій мірі В = (10" × 25 мм) : 31мм = 8". Цей шлях застосовують під час роботи з великомасштабними картами і картами, на яких відсутні секундні позначки на рамці.

Рис. 3.6. Визначення координат: