- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
Показані напрями на пікети)
Між системами полярних і прямокутних координат встановлено математичний зв’язок, який дозволяє переходити від координат одної системи до координат другої. Обчислення плоских прямокутних координат базується на вирішенні прямої і оберненої геодезичної задачі.
Пряма геодезична задача є визначенням координат кінцевої точки лінії за довжиною її горизонтального прокладання, напрямком та координатами початкової точки. Так, якщо взяти точку А (рис. 7.2) за полюс полярної системи координат, а пряму АС – за полярну вісь, паралельну осі ОХ, то полярними координатами точки В будуть вектор s і кут напрямку . Потрібно обчислити прямокутні координати цієї точки в системі плоских прямокутних координат XOY. На рис. 7.2 видно, що xВ відрізняється від xА на величину (хВ – xА) = ΔxAB, а yВ відрізняється від yА на величину (yВ – yА) = ΔyAB. Різниці координат кінцевої (В) і початкової (А) точок лінії АВ ΔxAB і ΔyAB називають приростами координат. З рисунка видно, що приростами координат лінії АВ є її ортогональні проекції на координатні осі, а координати xВ і yВ можуть бути обчислені за формулами:
yВ = yА + ΔyАВ; хВ = хА + ΔхАВ. (7.1)
Рис. 7.2. Пряма та обернена геодезичні задачі
Значення приростів визначають з прямокутника АВС за заданими s і , оскільки прирости Δx і Δy є катетами цього прямокутного трикутника:
Δ хАВ = s cos , ΔyАВ = s sin (7.2)
Прирости координат мають різні знаки. Знак приростів залежить від знака косинуса і синуса кута напрямку або від назви чверті прямокутної системи координат (табл. 7.1).
Підставивши значення приростів ΔxAB і ΔyAB у рівняння (7.1), одержимо формулу для розв’язання прямої геодезичної задачі:
хВ = хА + s cos , yВ = yА + s sin (7.3)
Таблиця 7.1
Знаки приростів координат в залежності від чверті розташування напрямку
Кут напрямку, град |
Чверть |
Знаки приростів координат |
|
Δx |
Δy |
||
0-90 |
I – ПнСх |
+ |
+ |
90-180 |
II – ПнСх |
- |
+ |
180-270 |
III – ПдЗх |
- |
- |
270-360 |
IV – ПнЗх |
+ |
- |
Обернена геодезична задача є визначенням довжини горизонтального прокладання s і кута напрямку лінії АВ (див. рис. 7.2) за даними координатами її початкової точки А (xА, yА) і кінцевої В (xВ, yВ). Кут напрямку можна визначити, обчисливши його тангенс за катетами прямокутного трикутника:
. (7.4)
Горизонтальне прокладання s згідно з формулою (7.2) можна визначити за двома формулами:
,
. (7.5)
Обернену задачу можна розв’язати в такій послідовності: спочатку обчислити горизонтальне прокладання S за теоремою Піфагора:
,
а потім обчислити кут напрямку за формулою (7.4).
Найпростіша геодезична опорна мережа – геодезичний хід як сукупність точок, розташованих і закріплених на місцевості так, щоб забезпечити послідовне (від точки до точки) вимірювання віддалей між ними (сторін ходу), кутів, утворених цими сторонами, та перевищень між точками. Хід може бути замкнутим (якщо перша і остання точки не співпадають) або розімкнутим (якщо точка 1 ходу є і початковою і кінцевою), що ілюструють рис. 7.3 та 7.6. Замкнутий хід називають також полігоном. В залежності від приладів, застосованих під час прокладання ходу, його називають теодолітним, нівелірним, мензульним.
Таблиця 7.2
Номер точки |
Кути виміряні βпр |
Поправки ν |
Кути виправлені βпр |
Дирекційні кути α |
Румби r |
Довжини сторін s, м |
Приріст координат обчислений |
Приріст координат виправлений |
Координати точок |
||||||||
Δ x |
поправки vx |
Δ y |
поправки νy |
Δ x |
Δ y |
x |
y |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|||
1 |
66º27,6' |
-0,4' |
66º27,2' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+100,00 |
+100,00 |
|||
|
|
|
|
80º20,0' |
ПнСх:80º20,0' |
58,43 |
+9,81 |
-0,03 |
+57,60 |
+0,01 |
+9,78 |
+57,61 |
|
|
|||
2 |
95º24,3' |
-0,4' |
95º23,9' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+109,78 |
+157,61 |
|||
|
|
|
|
164º56,1' |
ПдСх:15º03,9' |
70,15 |
-67,74 |
-0,03 |
+18,23 |
+0,01 |
-67,77 |
+18,24 |
|
|
|||
3 |
144º31,5' |
-0,4' |
144º31,1' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+42,01 |
+175,85 |
|||
|
|
|
|
200º25,0' |
ПдЗх:20º25,0' |
61,17 |
-57,33 |
-0,03 |
-21,34 |
+0,01 |
-57,36 |
-21,33 |
|
|
|||
4 |
41º28,6' |
-0,4' |
41º28,2' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-15,35 |
+154,52 |
|||
|
|
|
|
338º56,8' |
ПнЗх:21º03,2' |
83,41 |
+77,84 |
-0,03 |
-29,96 |
+0,02 |
+77,81 |
-29,94 |
|
|
|||
5 |
192º10,0' |
-0,4' |
192º09,6' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+62,46 |
+124,58 |
|||
|
|
|
|
326º47,2' |
ПнЗх:33º12,8' |
44,89 |
+37,56 |
-0,02 |
-24,59 |
+0,01 |
+37,54 |
-24,58 |
|
|
|||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+100,00 |
+100,00 |
|||
|
|
|
|
80º20,0' |
Р = 318,05 |
+125,21 |
-0,14 |
+75,83 |
+0,06 |
+125,13 |
+75,85 |
|
|
||||
2 |
|
|
|
|
|
-125,07 |
|
-75,89 |
|
-125,13 |
-75,85 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
