- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
Обчислення – надзвичайно важлива складова топографо-геодезичних робіт. В найпростіших випадках метою таких робіт, як правило, є визначення величин, які безпосередньо виміряти неможливо: координат пунктів, відміток висот тощо. У більш складних випадках метою можуть бути вирівнювання значень координат пунктів геодезичних опорних мереж та оцінка точності положення пунктів геодезичних мереж, визначення поверхні геоїда тощо. Для вирішення цих задач іноді приходиться розв’язувати тисячі (а то й десятки тисяч) рівнянь. Так наприклад, формула земного геоїда дає змогу визначити його поверхню з точністю до одного метра, але вона налічує 130 тис. коефіцієнтів.
Нескладні геодезичні обчислення можна виконати вручну, складніші – із застосуванням допоміжних засобів, що прискорюють роботу. Донедавна до таких засобів відносились різні таблиці (наприклад, тахеометричні, тригонометричних функцій, приростів координат), конторські рахівниці, арифмометри. На сьогодні всі ці засоби можна побачити хіба що в музеї. На зміну їм прийшли мікрокалькулятори (МК), електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), та вбудовані в геодезичні прилади спеціалізовані програмно-обчислювальні пристрої (ПОП). Всі ці засоби не тільки значно прискорюють обчислювальні операції, але й дають змогу застосовувати нові методи та технології при виконанні геодезичних (в тому числі обчислювальних) робіт.
Мікрокалькулятори – це портативні обчислювальні пристрої, компактні та легкі (до 20г.), з живленням від сонячних батарей, дуже зручні у використанні (див. рис.4.1). За допомогою МК, що мають функції арифметичних і тригонометричних обчислень та переводу кутових величин з однієї міри в іншу, можна вирішувати відносно прості геодезичні задачі. Найсучасніші МК – це складні електронні прилади зі своєю операційною системою, оперативною та постійною пам’яттю. Окрім того вони здатні виконувати до 600 найбільш вживаних функцій, що дозволяє використовувати їх для обчислення як нескладних, так і дуже складних геодезичних задач.
Рис.4.1. Програмований мікрокалькулятор ТІ 89
Мікрокалькулятори можуть мати комп’ютерні програми орієнтовані на якусь певну галузь обчислень. Приклад – стандартна програма «Калькулятор», що поставляється оперативними системами Windows (рис. 4.2).
Рис.4.2. Калькулятор Windows
На кафедрі геодезії та картографії Київського національного університету силами студентів розроблено програму «Калькулятор» для виконання геодезичних обчислень (рис. 4.3), яка надає можливість виконувати обчислення, що частіше виконуються під час топографо-геодезичних робіт, не звертаючись до спеціалізованих програм. На рис. 4.3 показано, як розв’язується пряма геодезична задача (про неї див. 7.1).
Рис.4.3. Геодезичний калькулятор
Спеціалізовані програмно-обчислювальні пристрої, які вмонтовуються у сучасні геодезичні прилади, складаються з калькулятора з клавіатурою (рис. 4.4), запам’ятовуючого пристрою (карти пам’яті), автоматичного живлення та інтерфейсу, що дозволяє приєднувати пристрій до комп’ютера. Калькулятор може виконувати різноманітні обчислення під час польових робіт. Окрім того, приєднання пристрою до комп’ютера забезпечує виконання цілого комплексу програм з автоматизації камеральних робіт.
Рис.4.4 Клавіатура калькулятора електронного геодезичного приладу
Недоліком таких обчислювальних пристроїв є те, що вони жорстко запрограмовані на певний набір функцій і тому не дають можливості вирішувати непередбачені завдання.
Найпотужнішим обчислювальним засобом є електронно-обчислювальні машини. Для геодезичних обчислень придатні персональні електронно-обчислювальні машини ПЕОМ, або як їх ще називають персональні комп’ютери. Серед них найбільшою популярністю в нашій країні користуються настільні програмно сумісні комп’ютери з операційними системами фірми Microsoft (Windows – 98, Windows 2000, Windows XP, Windows Vista) з процесорами Іntel та AMD.
Останнім часом все більше використовуються переносні комп’ютери – ноутбуки. Не поступаючись потужністю та зручністю роботи своїм «старшим братам» – настільним комп’ютерам ноутбуки мають комп’ютерний корпус, невелику вагу та автономне живлення, що дає змогу користуватися ними у польових умовах.
Сфера застосування ПЕОМ у топографо-геодезичних роботах надзвичайно широка. Створені універсальні пакети прикладних програм, призначені для математичної обробки результатів топографо-геодезичних робіт, які включають вирівнювання різних геодезичних мереж, графічне викреслювання профілів, побудову топографічних карт та іншої графічної продукції, друк вихідної документації, занесення інформації у банк даних тощо.
Контрольні запитання
1. Які вимірювання проводять на земній поверхні?
2. Яка точність геодезичних вимірювань?
3. Які є види вимірювань?
4. Які є види похибок вимірювань?
5. Які вимірювання вважаються придатними?
