На аркуші масш­табів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення

Отже, аркуші будь-якого масштабу позначають певним чи­ном у межах вихідного для розграфлення аркуша. Це позна­чення додається до номенклатури аркуша вихідного масшта­бу. При цьому слід пам'ятати, що номенклатуру можна визначати двома шляхами.

1. Вихідний аркуш - основа для розграфлення аркушів кількох масштабів: це аркуші масштабів 1:1 000 000 і 1:100 000 (етапи I-II на рис. 2.12). Номенклатура аркушів інших масштабів складається з позна­чень вихідного аркуша та аркуша конкретного масштабу. Так, аркуш мільйонного масштабу є вихідним для аркушів масш­табів 1:500 000, 1:200 000 та 1:100 000. Аркуш стотисячного масштабу є вихідним і для аркушів масштабів 1:50 000 та 1:5 000. Кількість елементів номенклатури не змінюється від масштабу до масштабу.

Рис. 2.10. Розграфлення аркуша карти масштабу 1:100 000 на аркуші масш­табів 1:50 000 та 1:25 000, 1: 10 000 та їхні позначення

Рис. 2.11. Розграфлення аркуша карти масштабу 1:100 000 на аркуші масш­табів 1:5000 та 1:2000 та їхні позначення

2. Вихідний аркуш - основа для розграфлення аркушів тільки одного масштабу, тому позначення аркушів інших мас­штабів додаються до попередньої номенклатури, внаслідок чо­го кількість елементів номенклатури збільшується від масштабу до масштабу. Цей шлях використовують при складанні номенк­латури аркушів масш­табів 1:50 000, 1:25 000, 1:10 000, 1:5 000 та 1:2 000 (етап ІІІ-V на рис. 2.12).

Рис. 2.12. Схема утворення номенклатури аркушів

Карт певного масштабу

Рис. 2.13. Прямокутне розг­рафлення і позначення планів:

Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).

П’ятсоттисячні аркуші позначають великими буквами ал­фавіту: А, Б, В, Г. Якщо, наприклад, межі одного з них встанов­лено в рамках мільйонного аркуша Е-33, то його номенклатура матиме вигляд: Е-33-А або Е-ЗЗ-Б і т. д. Двохсоттисячні аркуші позначають римськими цифрами: І, II,..., XXXVI; стотисяч­ні - арабськими цифрами: 1, 2,..., 144; п'ятдесятитисячні – теж великими буквами алфавіту: А, Б, В, Г; двадцятип'ятити­сячні – малими буквами алфавіту: а, б, в, г; десятитисячні – арабськими цифрами: 1,2, 3, 4; п'ятитисячні – тими ж цифра­ми, але в дужках: (1),, (2), ... , (256); двохтисячні – малими буквами алфавіту: а, б, в, г. Приклади номенклатур наведено на рис. 2.9-2.11.

На картах, виданих за останні роки, поряд з буквено-цифровою номенклатурою зазначена додаткова тільки цифрова її форма, наприклад N-36-12-А-б-4 та 14-36-012-1-2-4 (М – чотирнадцята буква алфавіту, А – перша, б – друга; для позначення колони та широтного ряду, в яких міститься мільйонний аркуш, досить двозначного числа; найбільший но­мер стотисячного аркуша подається тризначним числом). Така номенклатура використовується при машинному обліку та по­шуку топографічних карт.

У процесі створення планів на ділянки, що мають площу менш як 20 км², застосовується прямокутне або квадратне розграфлення. Рамки аркушів проводять паралельно осям ХХ і УУ прямокутної державної або місцевої системи координат (рис. 2.13, а). Довжина сторони рамки 50 см. Розграфлення проводять на основі аркуша п'ятитисячного масштабу. Вихідний аркуш поділяється на чотири аркуші масштабу 1:2 000, двохтисячний – на чотири аркуші масштабу 1:1 000 або 16 аркушів масштабу 1:500 (рис. 2.13,б).

Неважко встановити, що номенклатура аркушів конкретно­го масштабу – це кількість, послідовність і вид елементів, з яких вони складаються (порівняйте номенклатури на рис. 2.9-2.11), тому за номенклатурою можна визначити масштаб аркуша карти чи плану.