Розділ 12. Тахеометричне знімання

12.1. Сутність тахеометричного знімання

Тахеометричне знімання ­— комплекс робіт для одержання великомасштабних топографічних планів місцевості із зображенням ситуації та рельєфу (таке знімання називають також контурно-висотним). Слово «тахеометрія» (з грец. ταχοζ — швидкість) означає «швидке вимірювання». Швидкість тахеометричного знімання досягається тим, що при наведенні геодезичного приладу на знімальний пікет одержують дані, необхідні для визначення як планового, так і висотного його положення. Ними є:

• відлік за горизонтальним кругом приладу горизонтального кута ;

• відлік за вертикальним кругом приладу вертикального кута ;

• віддалемірне значення відстані S' від знімальної точки до пікету (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Схема тахеометричного знімання

За отриманими відліками обчислюють горизонтальне прокладання s і перевищення h. Значення s і h можна отримати безпосередньо під час знімання, якщо це забезпечують конструктивні можливості приладу.

Дані s і  дають змогу визначити положення пікету в полярній системі координат на плані, де полюсом є знімальна точка, а полярною віссю — напрям, від якого визначають горизонтальні кути (див. 1.3), перевищення пікету над знімальною точкою h обчислюють за формулами тригонометричного нівелювання (див. 8.6), використовуючи отримані значення  і s, або S'.

Тахеометричне знімання виконують в масштабі 1:500 – 1:5000. Як і теодолітному, тахеометричному зніманню передує складання проекту робіт, рекогносцировка місцевості. Під час знімання вирішується завдання зі створення знімальної геодезичної мережі і проведення безпосереднього знімання. Завершуються роботи складанням плану місцевості.

Здійснюють тахеометричне знімання при веденні земельного або міського кадастру, для планування населених пунктів, інженерного планування, меліоративних заходів тощо. Особливо вигідно його застосовувати для знімання вузьких смуг місцевості при вишукуваннях трас каналів, залізниць та автомобільних доріг, ліній електропередач, трубопроводів та інших видовжених об’єктів.

Переваги тахеометричного знімання в порівнянні з іншими видами топографічних знімань полягають в тому, що воно може проводитись в несприятливих погодних умовах; камеральні роботи можуть здійснюватися іншим виконавцем відразу за польовими вимірами, що дозволяє скоротити строки складання топографічного плану місцевості. Крім того, сам процес знімання може бути автоматизований шляхом використання електронних тахеометрів, а складання плану або цифрової моделі місцевості чи цифрової карти проводити за допомогою комп’ютерів та програмного забезпечення з виведенням результатів графічно.

Основним недоліком тахеометричного знімання є те, що складання плану місцевості виконується в камеральних умовах на підставі результатів польових вимірів і замальовок (абрисів); при цьому не можна вчасно виявити допущені промахи шляхом зрівняння плану з місцевістю.