
- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
Проектування точок земної поверхні на площину
Створення топографічної карти передбачає попереднє проектування (перенесення) точок земної поверхні на поверхню простішу, ніж земна. Такою поверхнею може бути поверхня референц-еліпсоїда, а також площина.
Процес перенесення точок земної поверхні на поверхню референц-еліпсоїда здійснюється різними методами проектування. В топографії та геодезії проектування виконується прямовисними лініями. Внаслідок малого відхилення від них нормалей можна вважати, що їхні напрямки збігаються з напрямками прямовисних ліній. Поправки на відхилення цих ліній вводяться тільки для аномальних районів. Одержані проекції називають горизонтальними, оскільки горизонтальною вважається поверхня, перпендикулярна в кожній точці до напрямку прямовисної лінії. На рис. 1.5,а п'ятикутник abcde є горизонтальною проекцією на еліпсоїді Q (поверхні відносності) п'ятикутника АВСDЕ на місцевості.
У разі проектування невеликих ділянок земної поверхні частину поверхні відносності можна замінити площиною Р. У цьому випадку прямовисні лінії практично паралельні між собою (рис. 1.5,б) і горизонтальна проекція земної поверхні перетворюється в ортогональну проекцію, тобто проекцію, одержану паралельними проектувальними лініями, що перпендикулярні до площини проектування. Проекцію лінії місцевості на горизонтальну площину називають горизонтальним прокладанням (відрізки аb, bс та ін. на рис. 1.5,б). Як видно з трикутника АВВ', горизонтальні прокладання ліній відрізняються від їхніх довжин на місцевості. Цю відмінність можна встановити за відомими формулами тригонометрії. Наприклад, якщо АВ' = S, ab = АВ' = s, n - кут між АB і АB', то
s = S cos n (1.1)
Положення
п'ятикутника АВСЕF
в
ортогональній проекції визначається
довжинами
горизонтальних прокладань аb,
bс,
.
. . , eа
і
горизонтальними
кутами
b
,
b
,…,
b
,
тобто
кутами
між горизонтальними прокладаннями на
горизонтальній площині.
На відміну від горизонтальних кутів b кут n , який характеризує відхилення земної поверхні на конкретній ділянці від горизонтальної площини, називають вертикальним кутом, або кутом нахилу оскільки він розміщений у вертикальній площині (площині проектуючих ліній).
Рис. 1.5. Проектування точок місцевості
Рис. 1.6. Центральна проекція
У топографо-геодезичних роботах досить широко застосовується також центральна проекція. Проектування проводять лініями, що виходять з однієї точки F (рис. 1.6), яка називається центром проекції. Плоский многогранник abcd є центральною проекцією многокутника ABCD на місцевості.
Для того щоб перейти від зображення значної за площею території земної поверхні в горизонтальній проекції до її плоского зображення на карті, застосовують картографічні проекції (приклади див. на рис. 2.1 і 2.2). Вигляд і характер спотворень, які неминуче виникають при проектуванні сферичної поверхні на площину, залежать від особливостей картографічної проекції (ці питання вивчаються картографією). Правильний вибір проекції дозволяє звести до мінімуму спотворення у відображені на карті ділянки земної поверхні. Топографічні карти створюють у проекції Гаусса (див.2.2), яка дає можливість уникати практично відчутних спотворень картографічного зображення на значній за розміром території (зоні).