
- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
2.7. Зображення шляхів сполучення
До шляхів сполучення належать залізниці, шосейні, ґрунтові дороги, стежки тощо. На картах відображують розміщення, густоту, клас, впорядкованість проїзної частини доріг. Це дає змогу отримувати дані про пропускну здатність доріг, вантажопідйомність, сезонні зміни умов пересування та інші особливості. Зображення доріг супроводжуються показом придорожніх споруд.
Шляхи сполучення зображують лінійними умовними знаками у вигляді однієї або кількох ліній, що доповнені кольором, цифровими або буквеними пояснювальними позначеннями. Ширина умовних знаків доріг, як правило, більша за дійсну, тому точне місцерозташування їх збігається з осьовою лінією знака. Придорожні споруди показують плановими обрисами або позамасштабними умовними знаками з пояснювальними підписами.
Залізниці на картах характеризують за кількістю колій, видом тяги, станом (можливістю експлуатації). Особливим знаком показують трамвайні колії, фунікулери, підвісні дороги. Уздовж залізниць дають зображення станцій, роз'їздів, платформ та інших споруд, а також насипи й виїмки (біля них вказують відносну висоту або глибину), мости, тунелі тощо.
Шосейні дороги класифікують залежно від технічної досконалості. На картах вказується вид штучного покриття (наприклад, А - асфальт, Щ – щебінь), ширина проїзної частини та всього полотна в метрах, наприклад, 10(16).
Ґрунтові дороги і стежки подаються з характеристикою ступеня прохідності.
Додатково на дорогах відмічають важкопроїзні та важкопрохідні ділянки, фашинні ділянки, перевали тощо. Уздовж всіх шляхів показують автобусні станції, готелі, бензоколонки й заправні станції, кілометрові знаки і дороговкази. Обов'язково наносять мости із зазначенням технічних даних (довжини й ширини, вантажопідйомності, матеріалу покриття, висоти над водою), труби для стоку води.
2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
На картах зображують такі водні об'єкти та їхні елементи: узбережжя і прибережну смугу морів, озера, ставки та інші водойми, річки, струмки, канали й канави, джерела, в тому числі мінеральні й гарячі, колодязі. Залежно від розмірів і масштабу карти ці об'єкти зображують заповнювальними або лінійними знаками з доповненням буквених і цифрових позначень. Незначна частина об'єктів подається позамасштабними знаками (колодязі, джерела). Вивчення гідрографічних об'єктів полегшується тим, що їх виділяють на карті кольором: синім - берегові лінії, блакитним - водні простори.
Границю узбережжя на картах проводять по відмітках найвищого рівня під час припливу або прибою. У прибережній смузі морів подають відмітки глибин, ізолінії однакових глибин (ізобати), об'єкти, що характеризують доступність території та можливість її освоєння (каміння, мілини тощо).
Як правило, на картах показують всі озера, ставки та інші водойми, що виражені в масштабі карти, з характеристикою якості води. Берегова лінія відповідає найнижчому рівню води під час межені, тобто в період, коли живлення водойм здійснюється майже виключно за рахунок підземних джерел. У посушливих і пустинних районах зображують всі прісні озера незалежно від їхніх розмірів.
Річки, ручаї, елементи річкової сітки зображують синьою лінією, якщо ширина їх не відображається в масштабі карти. На цих об'єктах виділяють підземні та зникаючі ділянки тощо. Наносять водоспади, пороги, броди та інші елементи, які впливають на судноплавство. На річках, як і на озерах, вказують відмітки урізу води під час межені, коли ширина й швидкість течії в них найменші. Графічне зображення супроводжується відомостями про ширину, глибину, швидкість та напрямок течії.
З об'єктами гідрографії тісно пов'язані різні гідротехнічні споруди та об'єкти водного транспорту: мости і переправи, греблі, пристані, моли, причали тощо. Зображуються також водопроводи й інші об'єкти водопостачання.
Колодязі, як правило, наносять тільки за межами населених пунктів. Графічний знак колодязя доповнюється позначенням якості води, глибини та інших особливостей. Окремим знаком виділяють артезіанські колодязі.
Моря, озера, річки, канали мають географічні назви. Шрифтові особливості назв підкреслюють вид об'єкта, його розмір, транспортне значення (наприклад, судноплавні річки й канали підписують великими буквами, несудноплавні - малими).