2.7. Зображення шляхів сполучення

До шляхів сполучення належать залізниці, шосейні, ґрунтові дороги, стежки тощо. На картах відображують роз­міщення, густоту, клас, впорядкованість проїзної частини доріг. Це дає змогу отримувати дані про пропускну здатність доріг, вантажопідйомність, сезонні зміни умов пересування та інші особливості. Зображення доріг супроводжуються показом придорожніх споруд.

Шляхи сполучення зображують лінійними умовними зна­ками у вигляді однієї або кількох ліній, що доповнені кольором, цифровими або буквеними пояснювальними позначеннями. Ширина умовних знаків доріг, як правило, більша за дійсну, тому точне місцерозташування їх збігається з осьовою лінією знака. Придорожні споруди показують плановими обрисами або позамасштабними умовними знаками з пояснювальними підписами.

Залізниці на картах характеризують за кількістю колій, видом тяги, станом (можливістю експлуатації). Особливим знаком показують трамвайні колії, фунікулери, підвісні доро­ги. Уздовж залізниць дають зображення станцій, роз'їздів, платформ та інших споруд, а також насипи й виїмки (біля них вказують відносну висоту або глибину), мости, тунелі тощо.

Шосейні дороги класифікують залежно від технічної досконалості. На картах вказується вид штучного покриття (наприклад, А - асфальт, Щ – щебінь), ширина проїзної частини та всього полотна в метрах, наприклад, 10(16).

Ґрунтові дороги і стежки подаються з характери­стикою ступеня прохідності.

Додатково на дорогах відмічають важкопроїзні та важкопрохідні ділянки, фашинні ділянки, перевали тощо. Уздовж всіх шляхів показують автобусні станції, готелі, бензоколонки й за­правні станції, кілометрові знаки і дороговкази. Обов'язково наносять мости із зазначенням технічних даних (довжини й ширини, вантажопідйомності, матеріалу покриття, висоти над водою), труби для стоку води.

2.8. Зображення гідрографічних об'єктів

На картах зображують такі водні об'єкти та їхні елементи: узбережжя і прибережну смугу морів, озера, ставки та інші во­дойми, річки, струмки, канали й канави, джерела, в тому числі мінеральні й гарячі, колодязі. Залежно від розмірів і масштабу карти ці об'єкти зображують заповнювальними або лінійними знаками з доповненням буквених і цифрових позначень. Не­значна частина об'єктів подається позамасштабними знаками (колодязі, джерела). Вивчення гідрографічних об'єктів полег­шується тим, що їх виділяють на карті кольором: синім - бере­гові лінії, блакитним - водні простори.

Границю узбережжя на картах проводять по відмітках найвищого рівня під час припливу або прибою. У прибережній смузі морів подають відмітки глибин, ізолінії однакових глибин (ізобати), об'єкти, що характеризують до­ступність території та можливість її освоєння (каміння, мілини тощо).

Як правило, на картах показують всі озера, ставки та інші водойми, що виражені в масштабі карти, з характеристи­кою якості води. Берегова лінія відповідає найнижчому рівню води під час межені, тобто в період, коли живлення водойм здійснюється майже виключно за рахунок підземних джерел. У посушливих і пустинних районах зображують всі прісні озе­ра незалежно від їхніх розмірів.

Річки, ручаї, елементи річкової сітки зображу­ють синьою лінією, якщо ширина їх не відображається в масш­табі карти. На цих об'єктах виділяють підземні та зникаючі ділянки тощо. Наносять водоспади, пороги, броди та інші еле­менти, які впливають на судноплавство. На річках, як і на озе­рах, вказують відмітки урізу води під час межені, коли ширина й швидкість течії в них найменші. Графічне зображення супро­воджується відомостями про ширину, глибину, швидкість та напрямок течії.

З об'єктами гідрографії тісно пов'язані різні гідротехнічні споруди та об'єкти водного транспорту: мости і переправи, греблі, пристані, моли, причали тощо. Зображуються також водопроводи й інші об'єкти водопостачання.

Колодязі, як правило, наносять тільки за межами насе­лених пунктів. Графічний знак колодязя доповнюється позна­ченням якості води, глибини та інших особливостей. Окремим знаком виділяють артезіанські колодязі.

Моря, озера, річки, канали мають географічні назви. Шриф­тові особливості назв підкреслюють вид об'єкта, його розмір, транспортне значення (наприклад, судноплавні річки й канали підписують великими буквами, несудноплавні - малими).