Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Holod,_V.V.Holod_V.V._Strategichniy_marketing_2...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

5.5 Стратегічні альтернативи диверсифікованої компанії:

стратегія входу на ринок і стратегія відходу з ринку

Диверсифікована компанія може прийняти рішення в напрямку двох стратегічних альтернатив: стратегії входу на ринок і стратегії відходу з ринку.

Стратегія входу на ринок. Можна розглядати такі основні стратегії входу в нову сферу бізнесу:

  • придбання;

  • нове внутрішнє підприємство;

  • спільне підприємництво.

Здобувати можна розвиту компанію з устаткуванням, персоналом.

Нове внутрішнє підприємство починається з повної відсутності чого-небудь (будинків, устаткування, персоналу, каналів поширення), інакше кажучи, "з чистого листа".

У цілому, нове внутрішнє підприємство може бути більш прийнятним при наступних умовах:

  • галузь знаходиться в стадіях зародження або росту;

  • вхідні бар'єри низькі;

  • нова СЗГ тісно зв'язана з існуючим бізнесом компанії;

  • компанія згодна одержати додаткові турботи з повернення інвестицій і ризику.

Придбання буде більш прийнятним при наступних умовах:

  • при галузі, що знаходиться в стадії зрілості;

  • високих бар'єрах входу;

  • незв'язаності нового бізнесу з існуючими СЗГ (компанія дотримується стратегії незв'язаної диверсифікованості);

  • компанія не бажає додаткових турбот з повернення інвестицій і ризику нового підприємництва.

У деяких ситуаціях компанії віддають перевагу внутрішньому новому підприємництву стратегії придбання, однак вони побоюються необхідності нових інвестицій і ризику (наприклад, у випадку "переможця, що розвивається" у стадіях зародження і росту). Це веде до використання ними спільного підприємництва, що сприяє страхуванню від ризику й інвестицій у нові проекти.

Однак треба відзначити наступні недоліки цього способу входу:

  • крім страхування інвестицій і ризику, потрібна гарантія достатньої прибутковості нової справи;

  • компанії, що вступають у таке співробітництво, мають ризик утратити пріоритет у "ноу-хау";

  • партнери повинні контролювати один одного, особливо при різних філософіях бізнесу, горизонтах планування, інвестиційних пріоритетах тощо, інакше можливі конфлікти.

Стратегія відходу з ринку. Компанія може мати три стратегії в цьому випадку:

  • "елімінація" (скорочення);

  • "збір врожаю";

  • ліквідація.

Елімінація включає продаж бізнесу іншої компанії або управління зсередини компанії. Легко продаються "переможці, що розвиваються" або в деяких випадках "знаки питання" і дуже важко "ті, що програють".

"Збір врожаю" включає контрольоване вилучення інвестицій для оптимізації грошових потоків компанії при виході компанії з даної галузі. Для збільшення внутрішніх грошових потоків менеджмент фірми усуває або обмежує нові інвестиції, обмежує витрати на експлуатацію, знижує витрати на просування і НДДКР, витрачає прибутки минулих удалих періодів. СЗГ утрачає ринок за обсягом продажів, але на короткий час зростає приплив коштів від неї. Ці засоби використовуються для розвитку інших СЗГ корпорації. При спаді грошового потоку приступають до ліквідації СЗГ.

Вибір стратегії відходу визначається характеристикою СЗГ і інтенсивністю конкуренції в галузі.