Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Holod,_V.V.Holod_V.V._Strategichniy_marketing_2...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

Тема 2 маркетингові стратегії сегментування

І ВИБОРУ ЦІЛЬОВОГО РИНКУ

    1. Види маркетингових стратегій залежно від ступеня сегментування ринку, їхня характеристика.

    2. Значення сегментування ринку для стратегічного маркетингу.

    3. Сутність макросегментування ринку. Методика побудови сітки сегментування.

    4. Етапи мікросегментування ринку.

    5. Принципи і критерії ефективного сегментування ринку.

    6. Маркетингові стратегії вибору цільового ринку.

2.1 Види маркетингових стратегій залежно від ступеня

сегментування ринку, їхня характеристика

Практика маркетингу виробила чотири підходи до сегментації ринку і ступені охоплення ринку, кожному з яких відповідає стратегія маркетингу.

  1. Масовий ринок, маркетинг. Підприємство намагається вийти на широке коло споживачів з єдиним планом маркетингу. Передбачається, що цим споживачам необхідні товари та послуги, які мають аналогічні характеристики, одинакові ціни, канали розподілу, заходи просування. Цьому підходу відповідає стратегія недиференційованого маркетингу, яка передбачає відношення до ринку як до єдиного цілого і політика сегментації не застосовується.

Стратегія недиференційованого (агрегованого, масового) маркетингу - базується на процесі ринкового агрегування, тобто розгляді ринку як єдиної однорідної сукупності споживачів.

Ринкове агрегування – це процес, протилежний ринковому сегментуванню: якщо сегментування засноване на установленні відмінностей у межах визначеного ринку, те агрегування вивчає загальні риси, властиві всім споживачам ринку. Результатом агрегування є так називаний універсальний товар.

Стратегія недиференційованого маркетингу поділяється на спрощений і, навпаки, ускладнений варіант.

Спрощений недиференційований маркетинг полягає в тому, що виготовляється (продається) товар зі спрощеними (мінімальними) функціональними властивостями.

Ускладнений недиференційований маркетинг має місце тоді, коли фірма-виробник з урахуванням розвитку ринку ускладнює, удосконалює товар, насичує його різними функціональними рисами і пропонує його таким, котрий задовольняє усіх.

  1. Сегментація ринку: підприємство концентрується на обмеженій кількості груп споживачів (одній або двох), які відрізняються набором потреб і використовує спеціально розроблений план маркетингу для залучення цієї одної (двох) груп. Задоволення потреб вибраних груп споживачів проводиться за допомогою обмеженої кількості товарів і комплексу маркетингу (ціни, канали розподілу, реклами) для кожного з цільових сегментів, який характеризується граничною стандартизацією. На сегментованому ринку використовується стратегія концентрованого (цільового) маркетингу.

Стратегія концентрованого маркетингу припускає орієнтацію діяльності фірми на одному невеликому ринковому сегменті – на ринковій ніші.

Відмінність між сегментом і нішею полягає в тому, що:

  • сегмент має порівняно більший розмір, чим ніша;

  • сегмент формується на основі розподілу загального ринку за одним або декількома факторами, тоді як ніша є результатом розподілу споживачів за цілою сукупністю ознак.

Як правило, сегмент є ареною більш сильної конкуренції в порівнянні з нішею.

  1. Множинна сегментація ринку: підприємство орієнтується на декілька різних ринкових сегментів, кожен з яких характеризується відмінними сукупностями потреб, і пропонує спеціально розроблений план маркетингу для кожного сегменту. Цьому підходу відповідає стратегія диференційованого маркетингу.

Стратегія диференційованого маркетингу – її сутність полягає в тому, щоб робити значну розмаїтість товарів, розрахованих на різні сегменти ринку, кожний з яких вимагає визначеного комплексу маркетингових заходів. Це найдорожча стратегія. Компаніям, які мають намір застосовувати цю стратегію, слід знати, що підвищення товарообороту вимагає і підвищених витрат.

  1. Індивідуалізований маркетинг: підприємство орієнтується на задоволення потреб окремих індивідів.