19. Конституційне право громадян у. На працю та відпочинок.

Кожен має право: 1) на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; 2) на умови праці, 3) на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Забороняється використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах. Держава: 1) створює умови, 2) гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, 3) реалізовує програми навчання, підготовки і перепідготовки. 4) гарантує захист від незаконного звільнення. 5) захищає право на своєчасне одержання винагороди за працю. Використання примусової праці забороняється.

Всі рівні в трудових правах. Кожен, хто працює, має право на відпочинок, що забезпечується: 1) наданням днів щотижневого відпочинку, 2) оплачуваної щорічної відпустки, 3) встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, 4) скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу (не може перевищувати 40 годин на тиждень) : мінімальна тривалість відпочинку (щотижневийо безперервний відпочинок - не менш як 42 години), оплачуваної щорічної відпустки (не менш як 24 (31 - для до 18р.) календарних дні), вихідні та святкові дні (1,7 січня, 8 березня, 1,2, 9 травня, 28 червня, 24 серпня, релігійні свята: 7 січня; 1 день — Пасха, 1 день— Трійця ), а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. ЗУ «Про відпустки» - регулює правовідносини з надання відпусток.

20. Конституційне право громадян на збори, мітинги і демонстрації.

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. КСУ дав розяснення: організатори таких мирних зібрань мають сповістити заздалегідь у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи ОМС вжити заходів щодо безперешкодного проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

20-1. Конституційне право на охорону здоров'я, медичну допомогу,

Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.