30. Конституційні закони поняття, зміст, види. Проблема введення конст. Законів в у.

Конституційні закони – це комплекс нормативно правових актів найвищої та вищої юридичної сили який в себе включає Конституцію у. – основний закон У., закони, які вносять зміни та доповнення до КУ, а також закони, безпосередньо передбачені текстом Конституції.

Конституційні закони: 1) за процедурою: прийняті ВРУ, референдумом; закони про ратифікацію міжнародних договорів 2) та інші – ті, у яких предмет регулювання виходить із конституційно - правових відносин - (Нариклад: КУ -«Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.» - є ЗУ «Про громадянство»; КУ – «Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону» - є ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»). Деякі вчені поділяють конституційні закони на: 1) органічні (про внесення змін до КУ), 2) номінальні (що конкретизують певні норми - 3) ординарні (які є посиланням на КУ – але таке визначення на думку деяких вчених є недоречне).

ПРОБЛЕМА ВВЕДЕННЯ: 1) СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ЗМІН ДО КУ: 1) Ініціатива до ВРУ: ПУ або не менше 1/3 НДУ. 2) Законопроект про зміни до КУ (крім 1, 3, 13) , попередньо схвалений більшістю кон.біл. ВРУ, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії ВРУ за нього проголосувало не менш як 2/3 кон.біл. ВРУ. 3) Законопроект про зміни КУ (1, 3, 13) подається до ВРУ ПУ або не менш як 2/3 кон.біл. ВРУ, - якщо прийнятий, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається ПУ. 4) Повторне подання законопроекту про змін (1,3, 13) з одного й того самого питання можливе лише до ВРУ наступного скликання. 5) Законопроект, який розглядався ВРУ, і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВРУ не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. 6) Законопроект розглядається ВРУ за наявності висновку КСУ щодо відповідності законопроекту вимогам КУ. 2) ПОЛІТИЗОВАНІСТЮ ВРУ.

31. Конституційні обов'язки громадян.

Конституційні обов’язки людини – це об’єктивно обумовлена вимога держави до людини діяти чітко визначених у КУ та ЗУ чином або утримуватись від здійснення певних дій. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ: 1) Кожна людина має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. 2) Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються несуть такі самі обов’язки, як і громадяни У., — за винятками, встановленими КУ, ЗУ чи міжнародними договорами У. 3) Виключно ЗУ визначаються основні обов’язки громадянина. 4) Гарантія держави забезпечитии знання прав і обов’язків – прийняті закони мають бути доведені до відома населення.

ОБОВЯЗКИ: 1) батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття; 2) Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків; 3) Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності У., шанування її державних символів; 4) Не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, 5) відшкодовувати завдані ним збитки. 6) сплачувати податки і збори; 7) подавати до податкових інспекцій декларації про майновий стан; 8) неухильно додержуватися КУ та ЗУ, 9) не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.