- •Передмова
- •Методичні поради
- •Стислий глосарій
- •Вхідне тестування
- •Змістовне наповнення тематики лекцій
- •Тема 1 виникнення християнства як релігійної системи
- •Навчальний матеріал
- •1.1. Періодизація історії християнства.
- •1.2. Джерела з історії перших християн.
- •1.3. Виникнення Християнської церкви та її стан у і тис. Н.Е.
- •1.4. Легенди про появу й існування християнства на землях України у і тис. Н.Е. (до виникнення Київської Руси).
- •Висновки
- •Тема 2 особливості християнства в київській руси
- •Навчальний матеріал
- •2.1. Поширення християнства серед слов’ян.
- •2.2. Спроби введення християнства в Київській Руси до 988 року.
- •2.3. Введення християнства в якості офіційної релігії в Київській Руси.
- •2. 4. Християнська геополітика великих князів Київських.
- •2.5. Київське християнство та його особливості.
- •Висновки
- •Тема 3 православ’я на теренах україни в умовах різноконфесійної іноземної влади
- •Навчальний матеріал
- •3.1. Православна церква Руси в умовах татарської навали.
- •3.2. Міждержавна боротьба за митрополичу кафедру.
- •3.3. Від поділу Київської митрополії до Берестейської унії (1458 – 1596 рр.).
- •3.4. Православна церква в Запорозькій Січі.
- •Висновки
- •Тема 4 відродження православної церкви
- •Навчальний матеріал
- •4.1. Могилянська доба в історії українського православ’я.
- •4.2. Церковно-релігійний чинник у Визвольній війні українського народу 1648 – 1657 років.
- •Висновки
- •Православ’я в україні після прилучення
- •Київської митрополії до московського
- •Патріархату. Українська автокефалія хх ст.
- •Навчальний матеріал
- •5.1. Занепад авторитету та впливу Київської митрополії й поступова ліквідація національних особливостей українського православ’я.
- •5.2 Національне відродження і процес становлення автокефального православ’я в Україні у 1917 – 1920-х рр.
- •5.3. Українська автокефалія кінця хх – початку ххі ст.
- •Висновки
- •Тема 6 католицкі церкви в україні
- •Навчальний матеріал
- •6.1. Католицизм в Україні.
- •6.2. Українська греко-католицька церква.
- •Висновки
- •Тема 7 протестантизм в україні
- •Навчальний матеріал
- •7.1. Поява протестантизму на теренах України.
- •7.2. Розвиток протестантизму в Україні та його поступове згортання.
- •Висновки
- •Загальний висновок
- •Джерела
- •V. Енциклопедичні та довідкові видання
- •Дідим Олександрійський
- •Євхерій
- •Єпифаній Гагіополіт
- •Саги про апостола Андрія
- •Климент Римський
- •Спогади
- •Євсевій
- •Лист 107. До Лети.
- •Філосторгій
- •Церковна історія з другої книги
- •Храмовий напис з Теодоро
- •Ібн Хордадбег
- •Книга доріг і держав
- •Продовження хроніки Реґінина
- •Стефан Сурозький
- •Житіє Стефана Сурозького
- •Патріарх Фотій
- •Послання
- •Йоанн Зонара
- •Бертинські аннали
- •Окружне послання
- •Біографічний огляд
- •Заключення
- •Примітки:
Висновки
Можна погодитися з драматичними прогнозами цілого ряду вчених: якщо у вітчизняному православ’ї не відбудеться кардинальне реформування, подібне до «аджорнаменто» в католицизмі, якщо українське православ’я не мобілізує внутрішні сили для вирішення своїх колізій і подолання відцентрових прагнень, не навчиться жити в умовах формування в світі вже нової, інформаційної цивілізації, то за 2 – 3 покоління його чекає глухий кут. Нетрадиційна релігійність, яка останнім часом знаходить підтримку молоді, деяких прошарків інтелігенції, не є просто механічним перенесенням на український ґрунт традиційних для інших країн релігійних форм чи певною мірою видозмінених, існуючих у нас релігійних комплексів. Вона є виявом тієї складної антропологічної революції, яка відбувається нині у ставленні до релігії й духовності. Творчо мислячу людину вже не влаштовують релігії, які базуються на обрядових пишнотах і утвердженні гріховної природи людини. Це особливо небезпечно на тлі притаманних західному способу життя індивідуалістичних життєвих парадигм, а також розвалу релігійної й духовної сфери пострадянського суспільства, бо може призвести на постатеїстичному просторі до відкидання людьми релігії взагалі.
Вихід багато хто з сучасних дослідників убачає в розвитку українського екуменізму, посилаючись на історичний досвід українського християнства щодо розвитку цієї ідеї на вітчизняному духовному й релігійному ґрунті.
Загальний висновок
У сучасну добу початку ІІІ тис. від Різдва Христового в усій історично доленосній значимості постає питання про роль і місце України, українського християнства, українських церков у християнській Європі, маючи на увазі і геополітичне, і конфесійне становище України між Сходом і Заходом. Ця проблема має ряд вимірів, перший стосується місця й ролі церкви в історії, культурі, духовному житті українського народу, в національному й моральному відродженні сучасної України. Другий – будь-які зрушення в цьому напрямку, дуже актуальні сьогодні, неможливі без усвідомлення історичного шляху. Третій – полягає в тому, що інтегруватися в християнську Європу християнська Україна зможе, зберігаючи властивий українському народу дух толерантності, терпимості, але й одночасно бережливого ставлення до своїх власних традицій. Отже, йдеться про низку аспектів, що визначають місце і роль України в християнській Європі: євангельський-провіденціальний, історичний, культурологічний, екуменічний.
На київському ґрунті протягом більш, ніж 1000 років відбувався власна – руська, тобто українська синтеза християнства. Запозичуючи зі Сходу обрядові й культові форми, Київське християнство не сприймає грецької теократії, цезаропапізму, не надає виняткової уваги специфічним проявам візантійської набожності, буквалізму, ритуалізму, що згодом мали сприятливі умови для розвитку в лоні Московської церкви. Київське християнство було відкритим для Заходу й Сходу, розвиваючись самобутньо й незалежно. Водночас замах на східний обряд сприймався як замах на національну культуру, складовий чинник києво-християнської духовності. Філософія Київського християнства, ґрунтована на засадах, викладених митрополитом Іларіоном у «Слові про Закон і Благодать», була глибоко патріотичною й гуманістичною за своїм змістом. Отже, українське православ’я обстоює цілком самобутні й дуже животворні вихідні положення для подальшого богословського обґрунтування канонічної самостійності й місця України в новому геополітичному просторі.
Великою загрозою для України з моменту її постання як незалежної держави був можливий вплив тієї чи іншої православної конфесії на поглиблення регіоналізації України та її етнічне розшарування зростання політичної напруженості, а саме: Центр і Захід – сфери впливу УПЦ КП та УАПЦ; Південь і Схід – територія УПЦ МП. В цьому відношенні влада України з 1994 року була практично бездіяльною й результат не забарився – у листопаді–грудні 2004 р. країна опинилася на межі розколу по вісі Схід / Захід. І визначальною в цьому відношенні виявилася конфесійна приналежність громадян та керівників найбільших політичних блоків.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: