Висновки

Можна погодитися з драматичними прогнозами цілого ряду вчених: якщо у вітчизняному православ’ї не відбудеться кардинальне реформування, подібне до «аджорнаменто» в католицизмі, якщо українське православ’я не мобілізує внутрішні сили для вирішення своїх колізій і подолання відцентрових прагнень, не навчиться жити в умовах формування в світі вже нової, інформаційної цивілізації, то за 2 – 3 покоління його чекає глухий кут. Нетрадиційна релігійність, яка останнім часом знаходить підтримку молоді, деяких прошарків інтелігенції, не є просто механічним перенесенням на український ґрунт традиційних для інших країн релігійних форм чи певною мірою видозмінених, існуючих у нас релігійних комплексів. Вона є виявом тієї складної антропологічної революції, яка відбувається нині у ставленні до релігії й духовності. Творчо мислячу людину вже не влаштовують релігії, які базуються на обрядових пишнотах і утвердженні гріховної природи людини. Це особливо небезпечно на тлі притаманних західному способу життя індивідуалістичних життєвих парадигм, а також розвалу релігійної й духовної сфери пострадянського суспільства, бо може призвести на постатеїстичному просторі до відкидання людьми релігії взагалі.

Вихід багато хто з сучасних дослідників убачає в розвитку українського екуменізму, посилаючись на історичний досвід українського християнства щодо розвитку цієї ідеї на вітчизняному духовному й релігійному ґрунті.

Загальний висновок

У сучасну добу початку ІІІ тис. від Різдва Христового в усій історично доленосній значимості постає питання про роль і місце України, українського християнства, українських церков у християнській Європі, маючи на увазі і геополітичне, і конфесійне становище України між Сходом і Заходом. Ця проблема має ряд вимірів, перший стосується місця й ролі церкви в історії, культурі, духовному житті українського народу, в національному й моральному відродженні сучасної України. Другий – будь-які зрушення в цьому напрямку, дуже актуальні сьогодні, неможливі без усвідомлення історичного шляху. Третій – полягає в тому, що інтегруватися в християнську Європу християнська Україна зможе, зберігаючи властивий українському народу дух толерантності, терпимості, але й одночасно бережливого ставлення до своїх власних традицій. Отже, йдеться про низку аспектів, що визначають місце і роль України в християнській Європі: євангельський-провіденціальний, історичний, культурологічний, екуменічний.

На київському ґрунті протягом більш, ніж 1000 років відбувався власна – руська, тобто українська синтеза християнства. Запозичуючи зі Сходу обрядові й культові форми, Київське християнство не сприймає грецької теократії, цезаропапізму, не надає виняткової уваги специфічним проявам візантійської набожності, буквалізму, ритуалізму, що згодом мали сприятливі умови для розвитку в лоні Московської церкви. Київське християнство було відкритим для Заходу й Сходу, розвиваючись самобутньо й незалежно. Водночас замах на східний обряд сприймався як замах на національну культуру, складовий чинник києво-християнської духовності. Філософія Київського християнства, ґрунтована на засадах, викладених митрополитом Іларіоном у «Слові про Закон і Благодать», була глибоко патріотичною й гуманістичною за своїм змістом. Отже, українське православ’я обстоює цілком самобутні й дуже животворні вихідні положення для подальшого богословського обґрунтування канонічної самостійності й місця України в новому геополітичному просторі.

Великою загрозою для України з моменту її постання як незалежної держави був можливий вплив тієї чи іншої православної конфесії на поглиблення регіоналізації України та її етнічне розшарування зростання політичної напруженості, а саме: Центр і Захід – сфери впливу УПЦ КП та УАПЦ; Південь і Схід – територія УПЦ МП. В цьому відношенні влада України з 1994 року була практично бездіяльною й результат не забарився – у листопаді–грудні 2004 р. країна опинилася на межі розколу по вісі Схід / Захід. І визначальною в цьому відношенні виявилася конфесійна приналежність громадян та керівників найбільших політичних блоків.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: