Висновки

Таким чином, Київська митрополія довгий історичний час вела запеклу боротьбу за свою незалежність. Такий її статус в умовах дії середньовічного державотворчого принципу «чия релігія – того і влада» повинна була забезпечити політичну незалежність Української козацької держави. Але так не сталося. Згідно з обіцянками московської царської та патріаршої влади, Київська митрополія після її підпорядкування (що було проведене з порушенням канонів) Московському патріархату в 1686 р. повинна була зберігати значну автономію. Але ті обіцянки дуже скоро стали забуватися. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату призвело до втрати самобутнього релігійно-церковного та національно-культурного життя України. Українська етнокультурна специфіка поступово зазнала значного нищення, а церква перетворювалася у знаряддя російської імперської внутрішньої та зовнішньої геополітики.

ТЕМА 5

Православ’я в україні після прилучення

Київської митрополії до московського

Патріархату. Українська автокефалія хх ст.

Зміст

5.1. Занепад авторитету та впливу Київської митрополії й поступова ліквідація національних особливостей українського православ’я.

5.2. Національне відродження і процес становлення автокефального православ’я в Україні у 1917 – 20-ті рр.

5.3. Українська автокефалія кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Основна проблема: поява автокефальних прагнень політичної й релігійної української еліти та їх придушення пануючим радянським режимом.

Провідна ідея: в залежному суспільстві церква незалежною бути не може.

Ключові поняття: анафема, централізація, церковнослов’янська мова, уніфікація, русифікація, підпорядкування, УАПМЦ, УАПЦ, стан в екзилі (вигнанні), автономія, автокефалія, «автономісти», «автокефалісти», атеїзм, «войовничий атеїзм», перебудова, духовне відродження, УПЦ митрополита Філарета, розкол, конфесія, УАПЦ, УПЦ Київського Патріархату, УПЦ Московського Патріархату, міжконфесійний конфлікт, міжправославний конфлікт, геополітика, цивілізація..

Цілі та завдання:

Успішне вивчення теми дозволяє

мати уявлення про те, який конкретно-історичний матеріал мається в науковій та навчальній літературі з питань стану християнства в Україні у період, що вивчається;

знати, яке місце займала Православна церква у Запорозькій Січі, як розумілися козацтвом православні традиції та ідеали, а також, як саме йшов процес ліквідації національних особливостей українського православ’я у складі Російської імперії, як протікав процес злиття проблеми національного відродження українства у ХХ ст. з ідеєю духовної незалежності.

При вивченні теми 5 важливо узагальнити матеріал щодо ліквідації особливостей українського православ’я в період, що вивчається, проаналізувати те, як під час перебування Української православної церкви в складі Російської церкви вона перетворилась у денаціоналізуючий чинник суспільного життя, а також те, як українське суспільство під час національної революції 1917 – 1920 рр. намагалося її відродити й що з того вийшло; сформулювати відповіді на поставлені питання, виконати завдання.

Матеріал щодо стану українського православ’я в незалежній Україні авторкою навчального посбіника подається загалом у традиції офіційної науки. У тексті теми 5 викладаються тільки окремі зауваження авторки щодо складних питань, які торкаються української автокефалії.

Питання до вивчення першоджерел, підручників, монографічної літератури:

1. Звернувшись до навчального матеріалу попередніх етапів розвитку українського православ’я, узагальніть ті риси, які характеризували особливості християнства на наших землях, випишіть їх.

2. Визначте, якими рисами стало вирізнятися православ’я в українських землях у складі Російської імперії з ХVІІІ ст. – до поч. ХХ ст.?

3. Місце релігійного чинника в Українській національній революції 1917 – 1920 рр.

4. Історична доля української автокефалії поч. ХХ ст.

5. Ідея Київського патріархату в незалежній Україні.