Примітки:

1. Jean-Paul II, Lettre apost. Egregiae virtutis (31 dėcembre 1980): AAS 75 (1981), pp. 258 – 262.

2. LEON XIII, Encicligue Grande munus (30 septembre 1880): Leonis XIII Pont.Pax.Acts, II, pp. 125 – 137; PIE XI, Lettre Quod s.Cyrillum (13 fėvrier 1927) au archevēques et ėvēque du Royaume des Serbes, groates et Slovėnes et de la Rėpublique de Tchėcoslovaquie: AAS 19 (1927), pp.93 – 96; JEAN XXIII, Lettre apost. Magnifici eventus (11 mai 1963) aux ėvēques des nations slaves: AAS 55(1963), pp.434 – 439; PAUL VI, Lettre apost. Antiquae nobilitatis (11 fėvrier 1969) pour le XI ^e cantensire de la mort de S.Cyrille: AAS 61 (1969), pp.137 – 149.

3. PAUL VI, Lettre apost. Pacis nuntius (24 octobre 1964): AAS 56 (1964), pp.965 – 967.

4. Cf. Magnae Moraviae Fontes Historici, t.111, Brno 1969, pp.197 – 208.

5. У деяких слов’янських націй це свято відзначається ще 7 липня.

6. Cf. Vita Constantini VIII, 16 – 18: Constantinus et Methodius Thessalonicenses, Fontes, recensuerunt et illustraverunt Fr. Grivec et Fr. Tomic (Radovi Staroslavenskog Instituta, Knjiga 4, Zagreb 1960), p.184.

7. Cf. Vita Constantini XIV, 2-4: ed.cit., pp.199 – 200.

8. Vita Methodii VI, 2-3: ed.cit., p.225.

9. Cf. Magnae Moraviae Fontes Historici, t.111, Brno 1969, pp.197 – 208.

10. Cf. Vita Methodii VIII,1-2: ed.cit., p.225.

11. Cf. Vita Methodii XVII, 2-3: ed.cit., p.237.

12. Ср. Там же и Колос. 9, 22.

13. Быт. 12, 1 – 2.

14. Деян. 16, 9.

15. Vita Methodii V, 2: ed.cit., p.223.

16. Vita Constantini XIV, 9: ed.cit., p.200.

17. Vita Constantini VI, 7: ed.cit., p.179.

18. Мк. 16,15, Матф.

19. МТ. 28,19.

20. Гал. 3, 26 – 28.

21. Наступники Папи Миколая, хоча й були стурбовані свідченнями, повними протиріч, що доходили до них з приводу вчення і справи Кирила та Мефодія, погоджувалися повністю з обома братами під час особистих зустрічей з ними. Заборона і обмеження стосовно вживання нового слов’янського богослужіння повинні бути скоріше приписані тискові обставин, нестійкості політичних стосунків і необхідності підтримувати згоду.

22. Ин. 17, 21 – 22.

23. Пс. 117 /116,1/.

24. Декрет об экуменизме. Unitatis radintegration, n.4.

25. Декрет об экуменизме. Unitatis radintegration, n.1.

26. Cf. Vita Methodii IX, 3: ed.cit., pp.229, 228.

27. Cf. Vita Methodii IX, 2: ed.cit., p.229.

28. Cons. Oecum.Vat. II, Const. dogm.sur l’Eglise Lumen gentum, n.13.

29. Vita Constantini XVI, 8: ed.cit., p.205.

30. Ср.Мф. 5, 45.

31. Vita Constantini XVI, 4-6: ed.cit., p.205.

32. Ibid Constantini XVI, 58: ed.cit., p.208.

33. Vita Constantini XVI, 12: ed.cit., p.206; Пс.66 /65/, 4.

34. Vita Constantini XVI, 13: ed.cit., p.206; Пс. 117 /116/,1.

35. Ср. Пс. 112 /111/, 4. Пс. 2, 13.

36. Ср. 1 Тф. 13, 52.

37. Vita Constantini I, 1: ed.cit., p.169.

38. Ср.Тф. 13, 52.

39. Ср. Быт. 15, 1 – 21.

40. Vita Methodii II, 1: ed.cit., pp.220 – 221.

41. Vita Methodii XI, 2 – 3: ed.cit., p.231.

42. Cf. Cons. Oecum.Vat. II, Dėcret sur l’activitė missiaire de l’Eglise ad gantes, n.38.

43. JEAN-PAUL II, Discours á Pari (26 fėvriver 1984), n.2; Insegnamenti VII, 1 (1984), p.532.

44. Ibidem, n.1: loc.cit., p.531.

45. Vonc.Oecum Vat. II, Const. Dogm. sur l’Eglise Lumen gentum, n.1.

46. Cf. Vita Methodii XVII, 9 – 10: ed.cit., p.237; Лк. 23, 46.

47. Vita Methodii XVII, 11: ed.cit., p.237.

Переклад українською мовою здійснено членом Національної спілки письменників України Раїсою Лук’янчук та членом Міжрегіонального союзу письменницьких спілок Ольгою Борисовою.

1 Про папу римського [Адріана] і його захист слов’янської грамоти пише Нестор [Літопис Руський / За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – К.: Дніпро, 1990. – С. 15].

2 Папа пише, що мова йде про гору Олімп у Віфінії, відому як Свята Гора, але тут можливі й сакральні означення.

3 У Візантії імператор – голова Церкви.

4 У записці De conversione Carantanorum lebellus (871 р.), у розд. XII читаємо: «Відомий грек, на ім’я Мефодій, новознайденими слов’янськими письменами по-філософськи перевершив мову латинську».

5 Папа втретє підкреслює, що Кирило і Мефодій – місіонери Православ’я.

6 І – ще раз уживається термін «православ’я».

7 У 1203 – 1261 рр. Константинополь був захоплений хрестоносцями, які утворили там Латинське цісарство й поставили патріарха латинського обряду. Константинопольський патріарх східного обряду змушений був перебувати в Нікеї.

8 Камлидж – інакше Ітиль, сучасна Астрахань.

9 Море Джурджана – Каспійське

10 З того видно, що вже в першій половині ІХ ст. Русь вела широку торгівлю з Візантією і зі Сходом. Це також свідчить про те, що вона вже з давніших часів мешкала десь на теренах південних.

11 З цього видно, що серед русів у цей час уже було чимало християн.

12 Неточно. За Костянтина Багрянородного.

1

2

3

4

5

6

7

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

24

25

27

28

29

30

31

32

33

34

35

37

38

39

40

41

42

43

45

47