Висновки

Отже, можна стверджувати, що християнство в Київській Руси мало цілу низку притаманних йому особливостей протягом Х – ХІІІ ст., які вирізняли його від тогочасних Грецької й Латинської церков, бо ґрунтувалося на ідеалах, що їх накреслили Київські митрополити Іларіон та Климент Смолятич.

Через певні суспільно-історичні, богословсько-філософські й канонічно-правові обставини в процесі занепаду державності на теренах України Київське християнство не мало свого продовження ні в самій Україні, ні серед народів, навернених на християнство з Києва. Це видно вже хоча б з того, що жодна з церков і держав християнського світу після загибелі Київської Руси не наважилася більше піднімати ідеологію «нового Єрусалима». І справа тут була не в тому, що Русь загинула від навали Орди й її трагічна доля всіх так страшенно налякала, адже Східна Римська імперія теж загинула під навалою турок-османів (1453 р.), тим не менш ідеологія «Риму» була запозичена Москвою. Схоже, що право на ідеологію «нового Єрусалиму» міг мати тільки Київ. І ось з такого боку історія Київської Руси та її Київського християнства ще зовсім не вивчена й говорити тут щось упевнено й однозначно ще неможливо.

Тема 3 православ’я на теренах україни в умовах різноконфесійної іноземної влади

Зміст

3.1. Православна церква Руси в умовах монголо-татарської навали.

3.2. Міждержавна боротьба за Митрополичу кафедру.

3.3. Від поділу Київської Митрополії до Берестейської унії (1458 – 1596 рр.).

3.4. Православна церква в Запорозькій Січі.

Основна проблема: боротьба руської політичної й релігійної еліти за збереження релігійної само ідентифікації та духовної незалежності в умовах втрати державності.

Головна ідея: знищення Київської Руси як держави призвело до боротьби українського, російського та польського етносів за «Київську спадщину», в якій боротьба за Київську митрополичу кафедру була вирішальною.

Ключові поняття: православ’я, католицизм, розкол, унія, реформація, протестантизм, єзуїтство, єресі, церковне братство, Ставропігія.

Цілі та завдання:

Успішне вивчення теми дозволить

мати уяву про те, які проблеми виникли в світовому християнстві у зв’язку з його Великим розколом 1054 р. і який шлях свого розвитку обрала Церква Руси,

знати те, як розвивалась Українська церква в умовах іноземної різноконфесійної влади та які наслідки це мало для неї самої і для українського суспільства.

При вивченні теми 3 необхідно засвоїти конкретно-історичний матеріал з проблем Українського православ’я в період, що розглядається, проаналізувати те, як і чому століттями точилася боротьба за Київську митрополичу кафедру і які це мало наслідки для українського суспільства, сформулювати відповіді на поставлені питання та виконати завдання.

Питання до вивчення першоджерел, підручників, монографічної літератури:

1. Православна церква Руси в період монголо-татарської навали. Міждержавна боротьба за митрополичу кафедру (за: Історія Православної церкви в Україні. – К.: Четверта хвиля, 1997. – Розділ 2. А також: Лужницький Г. Українська церква між Сходом і Заходом. – Філядельфія, 1954. – С. 108 – 142).

2. Київська Митрополія у Польсько-литовській державі середини XV – кінця XVI ст. Стан внутрішнього занепаду (за: Головащенко С. Історія християнства. – Лекція 10).

3. Церковні братства (за: Головащенко С. Історія християнства.

– Лекція 10).

4. Католицтво в Україні (до Берестейського церковного собору 1596 р.) (Головащенко С. Історія християнства. – Лекція 11).

5. Берестейська церковна унія в оцінці православних та греко- католицьких авторів.