Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА В УКРАЇНІ.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
532.41 Кб
Скачать

Церковна історія з другої книги

«…5. Філосторгій каже, що біля цього часу Урфіла із скіфів, які живуть за Істром (яких давні називали гетами, а наші сучасники називають готами) переселив на римську землю велику кількість людей, вигнаних з батьківщини за благочестя… Якраз цей Урфіла був призвідцем виселення благочестивих і першим їхнім єпископом… і він був рукоположений Євсевієм та єпископами, які з ним були, для християн, що живуть у гетській землі, і опікався ними у різних відносинах, а крім того, винайшов для них абетку і переклав на їхню мову все Святе Письмо, окрім книг Царств, оскільки вони містять в собі оповіді про війни, а народ готський був війнолюбивий і швидше потребував вуздечки для своєї жаги до битв, аніж заохочення до цього… Цар поселив цей прийшлий народ у різних місцевостях Мезії, де йому забажалося, і поставився до Урфіла з найбільшою повагою, так що часто навіть називав його «Мойсеєм нашого часу». Філосторгій дуже вихваляє цього чоловіка і пише, що він, як і його паства, були прихильниками єретичного вчення [аріанства]».

Храмовий напис з Теодоро

Напис на камені, котрий знаходився на підлозі перед вівтарем церкви з Теодоро (нинішній Мангуп), заснованої св. Іоанном Готським (VІІІ ст.) і відбудованої у 1427 р. Митрополитом міста Теодоро і всієї Готії Даміаном. Цю пам’ятку відкрив у 1871 р. художник Д. Струков. Зміст напису важливий для висвітлення проблеми готів-християн у Тавриді, які були питомою складовою етнічної мапи півдня України.

«Все чесний і божественний храм святих славних, ровікух і першоверховних Апостолів Петра і Павла споруджено від підвалин за багато років віднесеним до святих отцем нашим і архієпископом міста Теодоро й усієї Готії Іоанном Сповідником, нині ж відновлений, як видно, превелебним митрополитом міста Теодоро і всієї Готії паном Даміаном року шість тисяч дев’ятсот тридцять шостого, індикту шостого, місяця вересня десятого [дня]».

Ібн Хордадбег

Ібн Хордадбег (ІХ ст.) був арабським урядовцем (головою департаменту зовнішньої розвідки Арабського халіфату) та вченим. За своєю урядовою функцією він мусив збирати географічні відомості для військових маршрутів. Його перу належить праця «Книга доріг і держав». Він фіксує Русь як зрілу, питому та поважну частину тодішнього світу, причому, як християнського, так і ровіманського.

Книга доріг і держав

П о д о р о ж к у п ц і в р у с ь к и х. Руси, що належать до народу слов’янського, з найдалеких країн Саклаба їдуть до моря Румського і продають там хутра бобрів і чорних лисиць, а також мечі; цар Рума бере десятину з їх краму. А то їздять Танаїсом, рікою Слов’ян, переходять через Камлидж, столицю Хозарів8, і там володар краю бере з них десятину. Звідти плавають човнами по морю Джурджана9 і ідуть до того пункту берега, який мають на меті… Іноді вони возять свій крам на спині верблюдів [з міста Джурджана] до Багдаду; [євнухи слов’янські бувають у них тут за товмачів10. Вони вдають з себе християн і платять для того податок поголовний]11.

Анонім

Невідомий автор Х ст. з німецьких країв залишив свідчення про посольство великої княгині Ольги до германського імператора. Що з того вийшло, видно з тексту.