- •Передмова
- •Методичні поради
- •Стислий глосарій
- •Вхідне тестування
- •Змістовне наповнення тематики лекцій
- •Тема 1 виникнення християнства як релігійної системи
- •Навчальний матеріал
- •1.1. Періодизація історії християнства.
- •1.2. Джерела з історії перших християн.
- •1.3. Виникнення Християнської церкви та її стан у і тис. Н.Е.
- •1.4. Легенди про появу й існування християнства на землях України у і тис. Н.Е. (до виникнення Київської Руси).
- •Висновки
- •Тема 2 особливості християнства в київській руси
- •Навчальний матеріал
- •2.1. Поширення християнства серед слов’ян.
- •2.2. Спроби введення християнства в Київській Руси до 988 року.
- •2.3. Введення християнства в якості офіційної релігії в Київській Руси.
- •2. 4. Християнська геополітика великих князів Київських.
- •2.5. Київське християнство та його особливості.
- •Висновки
- •Тема 3 православ’я на теренах україни в умовах різноконфесійної іноземної влади
- •Навчальний матеріал
- •3.1. Православна церква Руси в умовах татарської навали.
- •3.2. Міждержавна боротьба за митрополичу кафедру.
- •3.3. Від поділу Київської митрополії до Берестейської унії (1458 – 1596 рр.).
- •3.4. Православна церква в Запорозькій Січі.
- •Висновки
- •Тема 4 відродження православної церкви
- •Навчальний матеріал
- •4.1. Могилянська доба в історії українського православ’я.
- •4.2. Церковно-релігійний чинник у Визвольній війні українського народу 1648 – 1657 років.
- •Висновки
- •Православ’я в україні після прилучення
- •Київської митрополії до московського
- •Патріархату. Українська автокефалія хх ст.
- •Навчальний матеріал
- •5.1. Занепад авторитету та впливу Київської митрополії й поступова ліквідація національних особливостей українського православ’я.
- •5.2 Національне відродження і процес становлення автокефального православ’я в Україні у 1917 – 1920-х рр.
- •5.3. Українська автокефалія кінця хх – початку ххі ст.
- •Висновки
- •Тема 6 католицкі церкви в україні
- •Навчальний матеріал
- •6.1. Католицизм в Україні.
- •6.2. Українська греко-католицька церква.
- •Висновки
- •Тема 7 протестантизм в україні
- •Навчальний матеріал
- •7.1. Поява протестантизму на теренах України.
- •7.2. Розвиток протестантизму в Україні та його поступове згортання.
- •Висновки
- •Загальний висновок
- •Джерела
- •V. Енциклопедичні та довідкові видання
- •Дідим Олександрійський
- •Євхерій
- •Єпифаній Гагіополіт
- •Саги про апостола Андрія
- •Климент Римський
- •Спогади
- •Євсевій
- •Лист 107. До Лети.
- •Філосторгій
- •Церковна історія з другої книги
- •Храмовий напис з Теодоро
- •Ібн Хордадбег
- •Книга доріг і держав
- •Продовження хроніки Реґінина
- •Стефан Сурозький
- •Житіє Стефана Сурозького
- •Патріарх Фотій
- •Послання
- •Йоанн Зонара
- •Бертинські аннали
- •Окружне послання
- •Біографічний огляд
- •Заключення
- •Примітки:
V. Енциклопедичні та довідкові видання
Библейская энциклопедия. – Москва, 2002.
Практическая энциклопедия православного христианина. – Санкт-Петербург, 2001.
Релігієзнавчий словник. – К., 1996.
Християнство: Энциклопедический словарь: В 3 т. – М., 1993 – 1995.
Христианство: Словарь. – М., 1994.
ДОДАТОК
«Джерела з історії раннього християнства
на землях України»
СВІДЧЕННЯ ПРО ДІЯННЯ АПОСТОЛА АНДРІЯ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ
Іполит
Грецький письменник, автор апологетичних та історичних творів, в одному з яких – «Про дванадцять апостолів, де кожен з них проповідував та де упокоївся» – чи не вперше згадує майже на тисячу років раніше від Нестора-літописця апостола Андрія як проповідника християнства скіфам.
«Андрій, який проповідував скіфам і фракійцям, був розп’ятий у Патрах Ахейських на оливковому дереві і прямо там само похований».
Дідим Олександрійський
Уродженець Олександрії (бл. 310 – бл. 395рр.), змалку втратив зір, набув великої популярності саме як християнський ідеолог і догматик. Найвідоміші твори: «Про Трійцю» (три томи), «Про Святого Духа» (63 глави), котрі збереглися лише в латинському перекладі його учня Ієроніма.
Нижченаведений фрагмент засвідчує, що Скіфія в часи Дідима (і раніше) перебувала в полі зору християнських діячів, і Дідим також уважав, що хтось з апостолів проповідував у Скіфії.
З праці «Про Святого Духа»:
«5… Ісус, посилаючи проповідників, наповняв їх духом і, подувши в обличчя їх, сказав: «Прийміть Духа Святого» та «Йдіть, навчить всі народи» мов би посилаючи всіх [апостолів] до всіх народів. Але ж не всі разом апостоли відправились до кожного з народів, деякі [попрямували] в Азію, деякі – в Скіфію, інші розійшлися по інших племенах…».
Євхерій
Латинський догматичний і церковний письменник, був ліонським єпископом у 434 – 450 рр. Автор дидактичної праці «Про настанови» та інших творів.
З праці «Настанови»:
«проповідуючи Слово Боже, апостоли, як оповідає історія, вирушили в різні частини світу: Варфоломій – в Індію, шлях Фоми проліг у Парфію, Матвій – до Ефіопії, а Андрій своєю проповіддю пом’якшив звичаї у Скіфії.
Єпифаній Гагіополіт
Єрусалимський ієромонах кінця VІІІ – початку ХІ ст. Сам пройшовся місцями, де проповідував апостол Андрій, відвідавши Східне Причорномор’я, Тавриду та інші літописні місця, де збирав місцеві оповіді та легенди про подорож апостола Андрія, і потім склав перше, вельми докладне, житіє його з описом «маршруту» подорожі. Все це засвідчує, що людність північного Причорномор’я була християнізована, берегла пам’ять про ап. Андрія і вважала себе спадкоємицею первісного, тобто апостольського християнства.
З «Житія апостола Андрія»:
«… Апостол [Андрій] прийшов до Боспору [Кіммерійського], який знаходиться по той бік Понту, міста, до якого ми доходили. Жителі його побачили чудеса, які творив Андрій, і швидко йому впокорилися, за їхніми власними розповідями нам. З Боспору Андрій прибув до Феодосії, міста багатолюдного й освіченого, де царем був Савромат. Тут вірували лише деякі. Після нього апостол рушив до Херсону. А херсонесіти – народ оманливий і досі впертий до віри й піддається впливу будь-якого вітру. У них Андрій пробув досить довго, потім вернувся до Боспору, а при нагоді переправився на херсонеському кораблі до Синопа.