
- •Давня українська література методично-хрестоматійний посібник для практичних занять з курсу ”історія української літератури х-хvii ст.”
- •2 Серпня 2004 р.)
- •Від упорядників
- •Біблія як пам’ятка перекладної літератури План
- •Література
- •Із книги буття
- •Із книги левіт
- •Із розділу (голови) 19
- •Із псалтиря
- •Із пісні пісень
- •Із євангелій від луки
- •Тема: повість временних літ План
- •Література
- •ПоВhСть временных ЛhТ Оповідання про подорож апостола Андрія
- •Переказ про заснування Києва
- •Оповідання про обрів
- •Про початок слов'янської писемності
- •Смерть Олега
- •Смерть Ігоря і помста Ольги
- •Оповідання про Кожем'яку
- •Печеніги під Білгородом
- •Бій Мстислава з князем касозьким
- •Піклування Ярослава про освіту
- •Тема: “слово о полку ігоревім”
- •Література
- •Київський літопис Похід Ігоря Святославича проти половців у 1185р.
- •Слово о плъку игореВh, игоря, сына святославля, внука ольгова
- •Тема: творчість івана вишенського План
- •Література
- •Тема: вірші климентія зіновієва
- •Література
- •О соляниках торяниках бурлаках: що соли господарскіе варят
- •Тема: шкільна драма XVII – першої половини XVIII століть
- •Література
- •Владимир
- •Пролог к слышателем
- •Действие 1
- •Дѣйствие 2
- •Дѣйствие 5
- •Дѣйствіе 1
- •Дѣйствіе 2
- •Тема: вірші хvіі століття на соціально-політичні та історичні теми План
- •Література
- •[Лhкарство роскошником]
- •Історичні вірші [Про Жовтоводську битву]
- •[Полонення Потоцьких під Жовтими Водами і Корсунем]
- •[Полонення польських гетьманів]
- •Дума козацька о Берестецькім звиченстві 1651 31 іюля
- •Тема: інтермедії
- •Література
- •Инътермедия на дВh персоНh: син с татом
- •Инътермедия на дВh персоНh: НhМец и хлуп
- •Інтерлюдії до драми митрофана довгалевського «комическое ДѣЙствіе»
- •Інтерлюдії до драми митрофана довгалевського «властотворній образ»
- •Інтерлюдіі до драми георгія кониського «воскресеніе мертвых»
- •Тема: козацькі літописи
- •Література
- •Літопис самовидця о началѣ войни Хмелницкого
- •Починается война его царского величества. Року 1654
- •Року 1663. [Чорна рада у Ніжині]
- •Року 1687. [Характеристика гетьмана Самойловича]
- •Року 1695 [Азовські походи Петра I]
- •Року 1700. [Початок Північної війни]
- •Року 1701
- •Року 1702
- •Объявленіе к читателю, коея ради вини сія исторія начатся писати
- •[Характеристика Богдана Хмельницького та про його смерть]
- •Літопис величка [Про похід турків і татар на Запоріжжя] Раздѣл XVI
- •Тема: поезія г.Сковороди
- •Література
- •Тема: байки та філософські твори г.Сковороди
- •Література
- •Пчела и шершень
- •ДВh курицы
- •Два ЦhНныи камушки: алмаз и смарагд
- •Пояснення рідковживаних слів
- •Рекомендована література
Пояснення рідковживаних слів
Абисмо (абы+есмо) – щоб ми
Абіе – зараз, відразу
Абовhм, альбовhм – бо, через те що
Абысь (абы+еси) – щоб ти
Авва – отець, ігумен
Азаж – хіба
Азалі – хіба, невже, мабуть
Аз, яз – я
Аки, акы – як
Албо – або, чи
Алмужна – див. ялмужна
Амо, аможе – куди
Апплhковати – застосовувати, прикладати
Артикул – стаття, член
Арцибискуп – архієпископ
Ач – хоч, незважаючи на
Аче – хоч, якщо
Аще – коли, якщо
Бавиться – баритися
Балвохвалство – ідолопоклонство
Барва – ліврея
Барзо – дуже
Базецник – негідник, нечестивець
Бирыч – вістун
Бискуп – єпискуп
Блюстися – остерігатися
Бовhм – бо, тому що
Боголишь – юродивий, нерозумний
Божьница – церква, каплиця
Болма, больма, больми – більше, міцніше, дуже
Борзо – швидко, хутко
Брань – бійка, війна
Братися – боротися, змагатися
Брашно – страва
Бречка – брага
Брмhти – звучати, гриміти, ширитися
Бронь – зброя
Буесть – зарозумілість, сміливість
Буй, буий – сміливий; зухвалий, дурний
Буйство – сміливість; простота; невігластво
Буфон, лат.bufo – жаба
Бhдити – переконувати
Бhдьный – тяжкий, важкий
Валечний – сміливий, завзятий, войовничий
Валка – боротьба, війна, битва
Валчити – воювати
Вандровать – мандрувати
Вапа, вап – фарба
Варовать – забезпечувати
Васнь – гнів, свара, ворожнеча
Вашмосць – скороч.: ваша милість
Вборзh, въбързh – скоро, незабаром
Ведлуг, ведлh, вдлуг – згідно з чим; за, по
Вежа, вhжа – башта, шатро; мн. вhжh – стан
Везене – ув’язнення
Велбуд – верблюд
Велебный – гідний хвали, преподобний (титул дух. осіб)
Велце – дуже, вельми, щиро
Венат (лат.venator) – мисливець
Вередити - пошкоджувати
Весь – село; місцевість
Вжды – адже; принаймні; однак; коли
Взгарда - зневага, погорда
Взрок – зір, погляд
Взыскати – знайти, шукати
Вина – причина
Виншовать – бажати
Витати – жити, проживати
Вія – широкий двогострий меч
Внити – увійти
водлh - див. ведлуг
волати - кликати, кричати
вонтпити - сумніватися
вонь, вънь - в нього
воня - запах, аромат
востягнутися - здержатися, утриматися
вотувати – подати голос (за кого, за що)
врыхлh - незабаром
врhдумие - безумство, шкідлива думка
вспанялый - пишний, величний, благородний, витончений
вспирати - допомагати, підтримувати
ветеклый - шалений, несамовитий
втсупок - початок
всуе - даремно
вшак - адже, хіба, проте
вшелкый, вшелякий - всякий
вшетечинсвто - розбещеність, розпуста
вшетечник - розпусник
вшетечний - розпусний
възбънути - збудити
въину - див. выну
выборный - прекрасний, чудовий
выдок, вhдок, видок - вид, видовище
выличати - перелічувати
вымаглевати - викатати (про білизну)
вымотати - розплутати, розтлумачити, роз`яснити
выналhзок - винахід
выну, въину - завжди
выринутися - вирватися, кинутися
высиленье - знемога
выспр - вгору
выступок - злочин, правопорушення
выцвhчоный - освічений, досконалий
выя - шия
вhзерунок -виявлення, зображення, візерунок
гды, кеды - коли, як
гдыбы - коли б
гелм - шолом
герцовник - єдиноборець
глагол - слово, мова
глуздити - бити
гмах -дім, будівля
гмhна - громада, община
гобзовати - наповнювати багатством, достатком, розкошувати
губино - достаток, розкіш
год - (іноді) час, строк
гойний - багатий, щедрий
голдовати - бути в залежності, коритися, слухатися; годитися
гонзати - (в) тікати
гонитва - перегони, змагання
гоньзнути - втекти, врятуватися; позбутися, уникнути
гаразд (-ый) - вмілий, розумний
горливый - щирий, пильний, старанний, дбайливий
горній - горішний, небесний
городиница - частина, міської стіни
гость - купець (іноді)
гречи - гарно, вдало
гривна - намисто; обруч
гридница - покій у великокнязівському палаці, де збиралася дружина князя
гридь - князівський воїн
да - хай, нехай
дебрь - гірський схил; ліс, яр
деля, д ля - для, ради
демьстик, доместик - заспівувач у церковному хорі
десница - права рука
десний - правий
деспект - зневага, образа
джида - легкий спис
дигнитар - становник
дигнитарство - сан
дидаскал - учитель, учена людина
діаріуш - щоденник
десь - сьогодні
доблій - гарний, доблесний
довтин, довтhп, довцип - дотеп, дотепність, розум
дотискатися - добути; дошукатися
долегать - докучати, турбувати, чинити прикрість
доловь - додолу, вниз
дома тур - домосід
домови, домов - додому
донде, дондеже - доки
донелh , донелhже - доки, поки
доправити - доставити, приставити
досвhдчать - пробувати, випробувати
дошнира - дочиста
дуфати - покладатися, сподіватися, довіряти
дщер - дочка
дышкурс - розумова
дhлатель - землероб
дhлность - відвага, стійкість
дhля - для, ради
дhтель - дія, справа
евфонія - милозвучність
ев (у) харистія - причастія
егіда - коли
еда - хіба, а то, як би не
однак - однак, проте
елико - скільки, що
емляти - збирати
ено - тільки, лише
епистолія - послання
етер - другий; якийсь; хтось
жаковати - грабувати
же - що; але, а, та, бо; тоді, то; таки
жебы - щоб, коли б, якби
жебысь - щоб ти
жегліовати - плавати (в морі)
жегляр - моряк
жегнатися - прощатися; хреститися
живот - життя; майно, добро
жирный – багатий, щедрий
жилнhр - вояк
жрати - приносити жертви
жродло - джерело; початок
жюковина, жуковина - перстень
забрало - міське укріплення, стіна
заверзати, завергнути - закидати, закинути
заволаный - знаменитий, славетний
заволати - загукати, покликати
заисте - дійсно, справді
закавраш - вилога, одворот рукава
законник - монах
залезти - знайти, придбати
залецати - рекомендувати; радити, ухвалювати
залеценье - рекомендація
зане - бо, тому що
зправятися - спробувати себе, взнати з досвіду
запрhться - затятися, відпертися
зароченіе - зарікання
зась - але, а, же
заутра - на другий день
зафрасовать - засмутити
зацный - гідний поваги, благородний, значний
збавене, збавленье - визволення, порятунок
збытый - зайвий, надмірний
зви (h) тяженый - переможений
зви (h) тяжество, звитязвто - перемога
звлаща - особливо, головним чином, найбільше
звонтпити -перелякатися, занепасти духом, втратити надію
звягати -лаятись, уїдатись
згола - цілком, зовсім, коротко кажучи
здрайца - зрадник
здумhніе, здумhне - здивування
збезволить - погодитися, пристати
зелживость - ганьба, сором
земка - земляк
златица - гріш
злицати, злhтити - покладати, доручати
змаменник - ошуканець
знагла - несподівано, раптом
зъе(о)дночене - унія; спілка
зhлный - сильний, великий
зhло - дуже
и - його, він
иде, идеже - де
иж - що
иже, яже, еже – який, яка, яке
израда - зрада
иле - скільки, настільки
имати - полонити, брати
ино - так, то
інтенція - намір, мета
интрата - прибуток
скусити - спробувати
исполчитис (ь) - стати в бойовий порядок
истязати - випитувати; спитати
казане - проповідь
казнодhя - проповідник
калугер - монах
камо - куди
каштелян - управитель замка; сановник; що засідав у польській сеймі
квестія - питання
кир - титул вищих духовних сановників
клейнот - дорогоцінність; атрибути влади, релігії, дворянський герб (іноді)
клюба - лещата
клюка - хитрощі, облуда
ключитися - трапитися, статися
ключ - стерно, кермо
кметь - дружинник, воїн
кобель - ківш, корець; певна міра сипких тіл
коберец - килим
кокот - півень
кокошь - квочка; півень
колвек (частка) - небудь
колми, кольма - наскільки
комара - склепіння
кондиція - договір; служба, посада
кондяк - дяк-учитель у церковній школі
коноба, конобь - кінва, миска
контентуватися - задовольнятися
концепт - дотеп, дотепний вислів; проект; винахідливість
котва - кітва, якір
котора - розлад, розбрат
кошула - сорочка
кояр - попона
крамола - підступ, повстання
крин - лілія
кров - захований скарб
кромh - геть, окремо, без
кубара - корабель
куна - залізна скоба в притворі церкви, куди вкладали і замикали руку жінки, що порушувала правила моралі; взагалі – місце арешту
куншт (польське kunszt) – умілість, мистецтво, жартівливий твір
купно - разом, спільно
курчитися - корчитися, стягатися
латво - легко
латвый - легкий, нетрудний
латки - горщики
лацно - легко, зручно
лестити, льстити - обманути, обдурити
лесть, льсть - обман, лукавство
лестьно, льстьно - облесно, обманно
леч (ь) - але
либой, любой - либонь
лик - хор
литость - жаль, співчуття
лишений - низький, нещасний, безсилий, той, що потребує
лоб - череп
ложница - ложе; спальня
луда - верхній одяг, плащ
лукно - діжечка
лhпо - добре, гаразд
лhпый - гарний, прекрасний
лhторасль - росток; потомство
лhчець - лікар
люб - або
лямент - плач; голосіння
малженство - шлюб
малжонка - жінка, дружина
матляти - шахрувати, дурити
матня - сіть
медіатор - посередник
медуша - комора, льох для меду
медци, межю – між
менжне – сміливо, мужньо
мензство – сила, відвага, мужність
мечетный – уявний, примарний
мечтаніе – мана, спокуса
мзда – нагорода, відплата
митр – магістр
мнимане (-ье) – думка, міркування
мнимманый – мнимий, уявлюваний
мнимати – думати, міркувати; безпідставно бундючитись
мнити – думати, гадати
мних – монах
мовь – миття
молва – шум, хвилювання, метушня
моцар – володар, вельможа, пан; силач
мусія – мозаїка
мhдница – (іноді) таз; дрібна монета
мяновати – іменувати
набожесвто – церковна відправа
набъдhти – клопотатися, помагати, брати
набыток – набуток, придбання; прибуток
нава – корабель
навалность – бурхливість, буря, напасть, напад
навъклир – хазяїн корабля, керманич
назбыт – занадто, надмірно
наказаніс – наука, напутіння
налhзти (-сти) – знайти, зустріну) ти; (з) добути, придбати
направа – виправлення, відновлення, лагодження
напрасный – раптовий, швидкий; жорстокий
народ – вперед, по-перше
напрочь, напрочьне – насупроти, навпроти
нарочный – видатний, значний
насад – судно
настольник – спадкоємець; начальник
нашинец – один з наших; свій
наятися – набратись
небачний – необачний, нерозважливий
невhголос – невіглас
негдысь – колись, раніше
негли, негъли, некли, н кли – ніж, чим; щоб; можливо; невже
недуфанье – недовірливість, непевність
неже – ніж
некшталтовый – повторний
нелацно – нелегко, тяжко
неледаякій – не абиякий, особливий
неледаяко – нелегко, незвичайно
нелhпый – негарний
немаль – майже; мало не…; ледве
нендза – бідність, убогість
нендзник – бідняк; негідник
нензний – бідний, жалюгідний
непремhнный – незмінний
неопщевати – гадати, розмірковувати; не звернути уваги
несмертельность – безсмертя
нестатечный – несталий, мінливий, зрадливий
ниже – також, і
нищовати – перекручувати
нудити – спонукати
нужа – насильство
нуждьник – той, хто вживає зусилля
нужею – силоміць
нужный – трудний, тяжкий, сумний
нhгды – ніколи
нhгдысь, негдысь – колись
нhсть – немає
об он пол – по тім боці
обаче – однак, проте
обачити – вбачати, помічати, дивитися, роздивлятися
облапити – обняти
облюбеница – наричена
обухати – овіяти запахом
обфитый – достатній, багатий
обцовати – знайомитися, знатися, мати зв’язок
обhзы, обезы – абхазці
обhситися – повиснути
овамо – туди, там
ово – ось
овода – іноді
ковшем – звичайно, справді, без сумніву
овый – цей, той, інший
оград – сад
одва – ледве, насилу
одваженя – риск, піддавання себе безпеці
одесную – праворуч
одлеглый – віддалений, дальній
одрина – сінник, хата
одробина – крихта, частка
оже – що, якщо; тому що; коли
ожели – коли, якщо
оземьтвовати – вигнати, заслати; іти з своєї землі
ойчизна – батьківщина
оказалось – пишнота; зовнішність
округлий – жорсткий, лютий
окрут – корабель
оле – о, ох (вигук)
оли – тільки
ольбрим – велетень
он – той
онагри – ослик
опарить – постачити, наділити
опока – скеля
ополонитися – набрати полонених
оправливати – судити
опресhя – утиски
ординанс – наказ; ординарець
орудіс – діло, справа
оскорбитися – засмутитись
осочити – знайти
отрвhети – відкрити, відчинити
отній – батьківський
отправовати – виконувати, чинити, робити
отригнути – вимовити, сказати
отрок – слуга, дружинник, воїн
отхлань – безодня
отъинудь – дуже, незвичайно
офhровати – жертвувати, давати в жертву
охабитися – покинути; перестати, утримуватися; відсторонитися
ошуюю – ліворуч
паки – знов, ще
пакость – шкода
пакыбытіе, пакыестьво – воскресіння, відродження
палоб, палуб – повозка
панство – (іноді) держава
папе(h) жеский – папський
папе(h)ж - пап римський
пардус – барс
паче – більше, краще
перг – сосна
пе (іе) нкный – добрий, гарний
перевhсище – місце для полювання на птахів сітями
переницовати – перекрутити
переть, пьреть – пил, порох, земля, тіло
плотный – тілесний
пляц – площа; поле битви; сцена
поветягливый – витриманий, соромливий
погамувати – втихомирити, приборкати
поганый – язичник
погреб – похорон
подвигнутися – зрушитися; спрямуватися, кинутися; потрудитися, вчинити подвиг
подиме – селянський двір, хата; тягло
подобенство – подібність; притча
пожегнать – благословити; попрощатися
пожиток - користь
пожрhти – принести жертву
позор – видовище
позорище – видовище, зборище
позосталый – останній
покосный – (про вітер) сприятливий
полероватися – очищатися
полежати – доручати
полк – похід
полчище, полчище – стан, поле бою
поне(h) – хоча б, принаймні; тому що
поневаж – бо, через те що
понос – зневага, знущання, ганьба
поохрипатися – підсміюватися, сердитися
поприще – міра довжини, стадія (1000 кроків)
попудливость – поспішність; запальність, роздратованість
порвать – схопити
порок – стінобитне знаряддя
порты – одяг
порhватися – намагатися; бути тісними; бути спонукуваним
послух – свідок
послhди – згодом, потім
посплитовати – знатися
посполу – вкупі, разом, поруч
посягнунти – вийти заміж; замислити зло, спокуситися
потва(о)рній – лихослівний, наклепницький, обмовний; огидний
потвар – наклеп
потенжер – міцно, сміливо
потентат – начальник, власник
потомный – майбутній
потороча – примара, страховище
потуха – надія, сподівання
потягнути – рушити, вирушити
потяжьбьный – той, що осміює
поухати – понюхати
поущати – спонукувати, заохочувати, переконувати
похаб – юродивий
похлhбство – лестощі, підлещування
похухнание – осміяння
почаяти – ждати, сподіватися
пояти – взяти
праве – майже
пребачити – забути; пробачити
превелебний – преосвященний (титул архієрея)
преди – спереду, наперед
предея, предео – тому що; проте
предъспhяти – мати успіх
презвутер – священник
през – через
пре(h)излиха – багато, безмірно
прелестный – обманний, спокусливий
прелесть – обман, спокуса
преложеніе – перехід
преложенство – начальство, настоятельство (церковне)
преложоный – правитель, начальник
препирати – переконувати, спростовувати
прето – через те що; отже
прибыток – скінія; церква; намет
прилащать – привласнювати; захоплювати
прикуп – прибуток
призволень – дозвіл, допущення
прилбица – шолом, забрало
приправа – зброя
присадити – насадити, запровадити
присно, присъно – завжди, постійно
приспа – насип, вал
пристроити – спорядити, приготувати (військо)
пристряпати – спорядитися
пристя – пришестя, прихід
присhка – рід сокири
притомити – знесилити
притомность – присутність
притомный – присутній
приочити – навести як доказ, послатися
процент – прибуток (земельний)
продковать – іти вперед, вести перед
прозябать – зростати
прожный – марний, даремний
прок – решта
проhжчка – поїздка
прудъный (меч) – тупий
пря – спір
пуща – пустеля; пуща
пhнежный – грошовий
пято(ъ)к – п`ятниця
рабовати - грабувати
работа – рабство
раз – удар
развh - крім
рамо – плече
рамяно – уже, сильно, швидко
рачей – радше, краще
рачитель –прихильник, дбайливець; коханець
рачити – любити, дбати, хотіти, погодуватися, зволити
ревновати – змагатися; турбуватися, ворогувати; наслідувати
райментар – командуючий військом
рещи – сказати, говорити
риза – одяг
рмнштук (пол. rynsztunek) – військовий обоз, зброя
рихло, рыхло – рогожа
рожай – плід, утвір; народження; природа
роковщини – річний збір попа з парафіян
роекошник – плотолюбець
роетрык – розбрат, незгода
роеытити – розбавляти
рота – присяга
ругатися – глузувати, зневажати
руговать – чинити допит, слідство; виганяти, виживати з дому
рыбитва – рибалка
рыдель – рицар; слуга, зброєносець
рhч посполитая (лат. res publica) – держава
сакрамент – тайна; причастя
салос – юродивий
свершеный, съвьршеныи- повний; досконалий, справжній, дорослий
свирити – грати на сопілці
свита – рід одягу, свита
свячень, съвязень – в’язень, полонений
святобливий – святий, правдивий
еде, сьде, сдh - тут; тепер
ее – ось
сестричичь – син сестри
сирhчь – тобто
сице – так
сицевый – такий
скаре(h)дыи – огидний, нечистий
скважити – смажити
ске(h)паніе – ламання, розбивання, вщент
скора – шкіра
скураный –шкіряний
скутком – наслідок; згодом
скуток – справа; наслідок; успіх
еличне – добре, гарно
сличний – добрий, гарний, чудовий
слонце – сонце
смок – змій, дракон
смыслен – розумний
смятеніе – усобиця, сварка
снадный – легкий, зручний
снятися – зібратися, з`єднатися, зустрінутися, з’їхатись
совhчати, съвhчати – умовитися, рішити
сол, съл – посол
сонм, съньм – зібрання
сочиво – зерна сочевиці
спира – загін
сполерувати – очистити
сполучне – спільно, разом
сполъненье –скінчення, знищення
спросный – безсоромний, розпусний, грубий
спуд – посудина; хлібна міра
сребреница – срібна монета
срогій – жорстокий, лютий
сромотне – ганебне
статечность – міць, твердість, постійність
стація – зупинка, стоянка
стискувати – нарікати, тужити
стогна – площа, вулиця
стомах – шлунок
страсти – страждання, мука, хвороба, пристрасть, порок
стріскати – стурбувати, засмутити
стружіе – спис
стрый, стръй, строй – дядько, батьків брат
стряпати – баритися, полагоджувати справу
студа, студ – сором
студен(ь)ство – холод
стуень – холод
студній – огидний, безсоромний
студня – колодязь, криниця
стягатися – стосувати (до) чого
стязаніе – спір, суперечка
стязати, сътязати – вимагати
суплика, суплека – скарга, прохання
супостат – ворог
съдумати – обдумати, обмірковувати; уявити
сънабъдhтися – сховатися
сънузьник, сънузьньник – вершник
съсути – насипати, зсипати
сыновець – племінник, син брата
сhмо – сюди
сhмо и оввамо – туди й сюди
сhнь – тінь; шатро
таже – потім
тай – потай
таль – заложник
тарча – щит
таче – потім; однак; так, також; ы, а
тенекливе – смутна, тривожно
теребити, требити, трhбити – розчищати
тертица – дошка
течи, тещи – прагнути
тижба, тичба – натовп
ткати – втикати; накидати (перенос.)
тма, тьма – чисельність, сила
товар – стан; табір; майно, товар
токмо – тільки
столикій –такий
тлъковин – іноземець
тольми – так, настілки
торгати – порушувати
точію, тъчію – тільки
трапезне – дерзання, мука
трапить – терзати
тре(h)бити – розчищати
трудовитий – прокажений
трутизна – отрута
туне – даремно
тъ – той
тщаніс – старання; поспішність; щирість
тъщий – порожній, марний
убо – же, отже, так
углебнути – загрузнути, застряти
угоньзнути – втекти; уникнути, врятуватися
уд – член
уже – вірьовка
ужика, ужик – родич
ужнище – вірьовка, канат
узорочье – прикрашені візерунками дорогоцінні речі, тканини
уй – дядько, материн брат
уклад – данина
уклhтитися – влаштуватися нашвидку, так-сяк
уклюнути – ужалити
умный – уявний, в думках, розумовий
умотати – заплутати, утруднити
умhетность – мудрість, уміння, знання, наука
уне – краще, ліпше; відносно
унота – юнак
уноша – юнак
уный – юний
уньць – телець, бичок
уполошитися – бояться
упоминок – подарунок на пам`ять; застереження
ускромить – приборкати
усмяный –шкіряний
усніе – шкіра
успhти – досягти, допомогти, принести корись
уставичне – завжди, постійно
уставичный – постійний, повсякчасний, безперечний
усумнhтися – засумніватися, злякатися
усъпнути – заснути, вмерти
утрапенье – страждання, мука, утиски
утьрпарти – слабнути, страждати
уфати –сподіатися, надіятися
уфундовати – заснувати
учтивость – чесність; пристойність; повага, доброчинність
узявити – поранити
фар, фарижь – кінь
фатига – втома, стомленість
фигловати – пустувати, виробляти штуки
фолговати – давати пільгу, жаліти
фрасуватися – тужити, засмучуватися
фрасунок – сум, скорбота, туга
фундувати – засновувати
харалужний – булатний, стальний
хендоження – чищення, чистка
хентный, хентливий – охочий, схильний, працьовитий
храм – кімната, дім, церква
худогий – вмілий, вправний; гарний
хы(и)трость – мистецтво, вміння, знання; розум; лукавство
хытрый – вправний, вчений, мудрий
цвhтный – заструплений
цвh(и)ченіе – вправ; заняття, праця, навчання, напутіння
цнота – чеснота
цный – чесний, благородний
цорка, цурка – дочка
цhжь – розчин
цhловати – вітати
цhловати крест – заприсягатись
цвhрь – сірка
чамбул – наскок, набіг; загін кінноти для набіг
чворакий – з чотирма кінцями
челядь – раби, слуги
червии – черевики
червлений, черлений – червоний
чересла – поперек, стан; утроба; рід, покоління
чюм – ківш
шанцовать – рити шанці, окопи
шататися – блукати; хвилюватися, хвалитися
шатно – пишно, нарядно
шата – одяг
шафовати –керувати, розпоряджатися
шафунок – керування, розпорядження
шацовать – цінити, оцінювати
шванковать – страждати, помилятись, хитатися
шелюга – крутій, дурисвіт, ошуканець
шедивость – сивина, старість
шеломя, шоломя – гора, горб
шидерство – глузування
шидити – знущатися, насміхатися, глузувати
шипок – троянда; гранатове дерево, яблуко
шпетность – повторність, гидота
шпетний – повторний, гидкий
шуий – лівий
шуйца, шюйца – ліва рука
щекарство – лайка
юже, южесь – уже
южика, ужика – родич
юртгельт (пол. jurgielt) – річне утримання
юха – вивар, суп, соус
, юшка
ядра, ядро – надра
яз вен – поранений
язвити – ранити
язко – що, через те що, щоб
ялмужна – милостиня
яскиня – печера; могила
яти – взяти, брати