Инътермедия на дВh персоНh: НhМец и хлуп

Н ѣ м е ц

мовит

Ciolem, mosci panowie! Dayze szczescie, boze!

A iezeli sie przedcie y niemiec spomoze?

Cy nie macie na przedaz masielky mlodegi,

Mliky slodki, i syra. y chleby bialegi,

Piwy cieple, poduszky mieky y pierzyny,

Miody z imberem grane, y s cukrem roz[y]ny?

Tegi ia wszystkiegy dzis u was potrzebuie,

Bo gdy tegy nie stane, to ia iuz choruie^a

X л o n

виходит

Помагай бог, панойку! Як се вашмость маеш,

А чого то ту, вашец , купити шукаеш?

Потребуеш, добродзяю, масла молодого?

А коби-сь, як я, хлѣба иззѣв часом сухого,

А мѣстто меду зимъной водицѣ,

Подобно би-сь, небоже, украсив нагавицѣ? ⁶

N i e m i e c

Кlор, skurway syn, kazie my iesc hleby suchy!

lak go wezne kanczukiem szastac po uchy! ^в

Х л о п

Хляп або зас не хляп! Що мя називаеш?

Коли хоч, пане-нѣмче, внет мя познаеш!

N і e m і ec

By widzial ty, klopy, zlodziey, przetne ci gamby! ^г

^а Чолом, мостиві панове! Дай же щастя, Боже!

Може вам все-таки й німець допоможе?

Чи не маєте на продаж свіжого масельця,

Солодкого молока, і сиру, і білого хліба,

Теплого пива, подушки м’якої і перини,

Меду з імбиром граного, і з цукром родзинок?

Цього всього я сьогодні у вас потребую,

Бо коли цього не стане, то я вже й хворію

^б запаскудив штани

^в Хлоп, скурвий син, каже мені їсти сухий хліб!

Як візьму його качуком по ушах шмагати!

^в Щоб знав ти, хлопе, злодій, розітну тобі губи!

X л о п

Прецяв або не прецяв, пане-плюндро кпіети ^а

Niemiec

Kym hir na szponder hank, a na szwachter tuchter,

Far szwarc i togy ten szelmy, dorabey zer duchter ^б

X л o п

И шпѣга ти тая нѣчого не поможе,

Як тя иму оберътати тим цѣпом, небоже!

Мусѣв той цѣп на тебе хлѣба заробити,

А тепер будет тобѣ тое вотбивати!

Niemiec

Patraycie sie, iak sobie klop, skurway syn, drowruie,

A cepem, szelmy, zlodziey, mnie siebie gotuie!

My byli pod Kamincem o dwadziescia mil[i],

Tamesmy sie ys tatarmy okrutnie pobili!

Iednegosmy zabili, a dwoch polapali,

A naszych ze dwadziescia wszystkiego zabrali ^в

Х л о п

Хиба-с ено, зас...нче, о Камѣнци чував,

А o двадцят миль з войском вод него стояв!

Чув я, що-сте ся баръзо с татаръми стирали ^г,

А от страху-сте усѣ плюндра ^д посте...али!

И то-ем чув, що-сте двох татар поймали,

А ваших ено зо сто татаре звязали.

Ба й ти, слишу, великои слави доказав,

Коли-с не едну бабу на печи везав!

Правъда, що нѣчого-сте с татарми не въмѣли,

Но молодое масло на умѣ-сте мѣли!

Нѣколи било хлѣба бѣлого шукати,

Анѣ ся у перинах мехких витирати.

N i e m i e c

KIop, skurway syn, bеdziesz ty dworowac ze mnie?

Kim hyr, na kom eraus, wniet zgyniesz ode mnie! ^е

И будут ся били, a хлоп вдарит го no литках цѣпом, аж упаде.

X л о п

мовит

А я мовив, що и шпѣга ти тая нѣчого не поможе!

Ей, правъда, лѣпши цѣп, нѣж шпѣга, небоже?

Та встань, з лихом, не лежи, юж болш не сварѣмъся,

А тое додому ходѣм та погодѣмъся.

И озмет нѣмця за руку и зведет; и пойдут обадва за заслону.

^а пане-німче кпити, насміхатися

^б Текст дуже перекручений. Зміст, очевидно, такий,що німець загрожує селянинові, що він його поб’є шпагою.

^в Дивіться-но, як хлоп, скурвий син, насміхається

і ціпом шельма, злодій мене обкладає!

Ми були під Кам’янцем за двадцять миль,

Там жорстоко билися з татарами!

Одного забили, а двох зловили,

А наших усього із двадцять (вони) забрали.

^г стикалися, ^д штани

^е Хлопе, скурвий сину, будеш ти насміхатися з мене?

Іди сюди, виходь зараз згинеш від мене!

ІНТЕРЪМЕДИЯ НА ТРИ ПЕРЪСОНѣ: ХЛОП, ПОЛЯК И НѣМЕЦ

К о z a k

мовит

Помагай бог, рубахо, чи гаразд ся маеш?

А людем що доброго и минѣ повѣдаеш?

Polak

Bug zaplac, panie bracie, za pytanie takie.

Nowin nie slychac zadnych, lecz wвystkie iednakiе ^а.

K o з a k

Повѣдж минѣ, братцу, у вас свято якое?

Чи рождество, чи великъде[нь], чили теж якое?

Polak

O swienta sie, muy kochany, na co sie pytacie?

Cy ty kpiв, cy zartuiesz, cy co czyniв, bracie? ^б

^а Бог заплатить, пане-брате, за таке питання.

Новин не чути ніяких, все те ж саме.

^б Про свята, мій коханий, навіщо питатися?

Чи ти кпиш, чи жартуєш, чи що чиниш, брате?

K o з а к

Для того я о свята тебе ся питаю,

Бо калямандру ^а в себе вашого не маю.

Polak

Nie bardzo no tak dworuy yze mnie, kozaku! ^б

K o з a k

Ось, шановавъши людий, поцалуй мя в с.. ку!

Polak

Czemuzes nie poletyk taky, panie braciе?

la z wamy chce zartowac, a wy siе gniewacie ^B.

K o з a k

Нѣ, бо ти, виджу, не жарътуеш, [а]ле покпѣваеш!

Коли хочеш, пане-ляше, внет мя познаеш!

Познаеш ти Ивана, котрого мати

Породила, юнака! По чом, будеш знати!

Polak

A czegoz ty w ostatku kpie sie, foryiuiesz?

Kiedy chcesz, panie chlopie, wniet mie tu poznaiesz!

Kiedy chcesz na kordy wybiie siе s tobo,

A nie dam sie y krchty przokpiwac nact sobo! ^г

К о z а к

А ти ж чого, небоже, копистъку виймаеш?

Чи не знаеш, що в руках зараз ми сконаеш?

Як ти возму копистку и ребра ломати,

He знаю, ци въстигнеш куди утѣкати!

Niemiec wychodzi y mowi ^д.

^а календаря

^б Не дуже-но так насміхайся з мене, козаче!

^в Чому ти такий неввічливий, пане-брате?

Я з вами хочу жартувати, а ви гніваєтесь.

^г А чого ж ти все-таки насміхаєшся, бешкетуєш?

Коли хочеш, пане-хлопе, одразу мене тут узнаєш!

Коли хочеш, на мечах битимусь з тобою,

А не дам ні крихти насміхатися над собою!

^д Німець виходить і мовить.

N і e m i e c

Niech bеdzie ponaga buk, sluga na waвeci.

Co to tu za dyskursy takiе sprawuieciе?

Сy nie mozna zeby ia rozmuwilem siе z wami? ^a

K o з a к

Просимо, пане плюндро, поговорити з нами,

Але бо ти не будеш слухати нѣчого.

От тобѣ коби хто принѣс масла молодого!

Та ви, слишу, не пете водицѣ —

Мусит би-сте зараз по .. ав нагавицѣ?

N i e m i e c

Klop, skurway syn, bеdziesz dworowac ze mnie?

Kym hyr, na kom eraus, wniet zgyniesz ode mniе! ^б

K o з a к

И шпѣга ти тая нѣчого не поможе,

Як тя озму обертати тим прутом, небоже!

N i e m i e c

Patray, waszec panie polak, iak sobie dworuie

A kyiem sie mie, zlodziey, mnie sie bic gotuiе!

Іest to, mosci panie , dawne u liudziy przysluwiе,

Ze ci kozacy sа to uparci wolowie,

Turczyn — dembowa kol,

Kozak — uparta wol,

Poliak — trawa zelona,

A niemiec — ruza czerwona. ^в

^а Нехай помагає вам Бог, я ваш слуга.

Що це ви тут за розмову ведете?

Чи не можна мені поговорити з вами?

^б Хлоп, скурвий син, будеш насміхатися з мене?

Іди сюди, виходь, одразу загинеш від мене!

^в Погляньте ви, пане поляче, як насміхається,

І києм мене, злодій, бити готується!

Єсть-то, мостипане, давнє у людей прислів’я,

Що козаки – це вперті воли,

Татарин – дубовий кіл.

Козак – упертий віл,

Поляк – трава зелена,

А німець – троянда червона.

К о з а к

Так ти лѣпше знаеш, що проприя а лямус ^а смеръдит.

Хто ся тилко сам хвалит — то сам из себе дрвит ⁶.

To ти минѣ якби загадку загадав,

Щоби-м тобѣ каждое слово витолъковав?

Ну, добре. Пришов козак — упартій вол —

Зломав туръчина — дубовій кол,

А ляха — зеленую траву — подопътав,

Нѣмъця — черъвоную рожу — по . . ав.

Polak

Trudna, widze, ys tobo, kozacze, rozmowa!

Prawde pan⁸ niemic powiada, zes wolowa glowa ^в.

К o з a к

Почни-но и ти зо мною розмовъляти,

Альбо, як ви говорите, диспутовати.

Polak

A coz kiedy y ze mno ty sie nie rozmuwisz,

Bo ia umim po lacinie, a ty zas nio umisz? ^г

Kiedys dobry pacholek — dysputuy sie ze mno,

A gdy ni poradziв niс to vciekay przede mno.

Ludus Kiiowas gdabes torbias in ista torbia oadobyia

etopyma ^д.

K o з a к

O, зо правъди, же-сь мудрій, аж-ем тепер познав.

Коби еще нѣмец-то би-м тут з ним подиспутовав.

Niemiec

Kym hyr na szpinder hans, a na szwachier tuchter

Far szwarc, tegy szelmy dorobey der zey duchter tuchter ^e.

K o з a к

Ану ж но и я свою вивалю натину ^є,

A не дам кебзовати ^ж з себе пеському сину.

Тентурія спѣрѣтус око передрантус,

Домадиля скрипѣтус, бене кремѣнатус,

Куюс прокуюс домѣнус корда,

Менътес фанътус хаптус.

Канчукус на Марушкус, а киюс на Феськус ^з.

Отто твердая натина, треба и кусати!

Ци не схочете ви, панове, звутъти утѣкати?

^а власна похвала ^б насміхається

^в Трудна, бачу, із тобою, козаче, розмова!

Правду пан німець говорить, що ти воляча голова.

^г А що ж, коли і зі мною ти не зможеш поговорити,

Бо я вмію по-латинському, а ти ж не вмієш?

^д Коли ти добрий слуга – сперечайся зі мною,

А коли не врадиш нічого, то утікай від мене.

Останній рядок – набір перекручених і беззмістовних слів.

^е Перекручений текст ^є латину (перекручено) ^ж насміхатися

^з Зміст „латини”, якою говорить козак, такий: дуже гіркий напій, аж око видирає; вдома зроблено, добре заправлено, від якого пана за серце хапає і тьмарить розум. Канчук для Маруськи, а кий – для Хвеськи.

Polak

A wiв, ze przeciwko dwuch cherchetowac nie trzeba? ^а

K o з a к

A знаеш, що тиж тому вѣрити не треба?

Polak

Tylko patrz, iak cie wiezniemi obadwa obracac! ^б

N i e m i e c

Ani cie, klop, skurway syn, dopuscimy plakac! ^в

К о з а к

A чого ж ви ся, псѣи народи, фуриюете? ^г

Зараз ту козацкую вегеру ^д почуете!

За море, псѣи народи, пойдѣт людей дурити!

Нас, молодцов, лишѣте з розуму зводити!

Алеч що било, то било! Панове, я вас святи вѣншовати

пришов!

Мене перогами витайте , запорозця! Христос воскрес

И всѣх дѣдков з пекла вигнав и въсе пекло рострес,

Би наполънил триумъфом веселим голови вашѣ,

Щоби били здорови при ваших и нашѣ.

И пойдет

^а А знаєш, що проти двох підіймати бучу не треба?

^б Гляди тільки, як візьмемо тебе обидва обертати (киями)!

^в Ми тобі, хлопе, скурвий сину, і плакати не дамо.

^г біснуєтесь ^д палицю, кия