- •Передмова
- •Пояснювальна записка
- •Мета вивчення курсу за вибором
- •Завдання курсу за вибором
- •Орієнтована структура модульного кредиту з курсу за вибором «Основи конституційного права України зі спеціальності «Лікувальна справа»
- •Орієнтовна структура самостійної роботи студентів (срс) з курсу за вибором «Основи конституційного права України» зі спеціальності «Лікувальна справа»
- •Форми організації навчання
- •Приклад розрахунку оцінок поточної успішності студентів та кількості балів за індивідуальну самостійну роботу студента.
- •Тема № 1 Конституційне право України, як провідна галузь національного права України, юридична наука, навчальна дисципліна
- •Наука конституційного права.
- •Конституційне право України як навчальна дисциплін Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 2 Основи сучасної теорії Конституції-Основного Закону держави
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 3 Історія Конституції України
- •Загальна характеристика основних періодів розвитку конституційно-правової думки на Україні.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 4 Основи конституційного ладу України
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Кросворд 1
- •Кросворд 2
- •Кросворд 3
- •Кросворд 4
- •Рекомендована література
- •Тема № 5 Конституційно-правове регулювання територіальної організації держави
- •Система адміністративно-територіального устрою України.
- •Конституційні основи державно-територіального устрою України.
- •Автономна Республіка Крим.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література:
- •Тема № 6 Конституційно-правові засади правового положення людини і громадянина
- •Історія розвитку прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •Громадянське суспільство – основа виникнення та існування прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •Правова держава - засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Практикум
- •Рекомендована література
- •Тема № 7 Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 8 Правове становище громадян України в галузі охорони здоров’я
- •Міжнародні договори України в галузі охорони здоров’я.
- •Основні принципи охорони здоров’я:
- •Права та обов’язки громадян у галузі охорони здоров’я.
- •Основи організації охорони здоров’я.
- •Забезпечення здорових і безпечних умов життя.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 9 Народовладдя (вибори і референдум)
- •Виборче право.
- •Принципи виборчого права.
- •Абсентеїзм та його правові наслідки.
- •Референдум: поняття і види.
- •Плебісцит. Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Рекомендована література
- •Тема № 10 Верховна Рада України
- •Організація державної влади та система державних органів України.
- •Парламент та парламентаризм. Історична еволюція конституційної моделі Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Законодавчий процес та його стадії.
- •Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •Ключові терміни :
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Практикум
- •Рекомендована література
- •Тема № 11 Президент України: конституційний статус та повноваження
- •1.Становлення інституту президентства України
- •2.Глава держави: поняття та юридичні форми.
- •3.Конституційний статус Президента України.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Рекомендована література
- •Тема № 12 Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи влади
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
- •Тема № 13 Органи судової влади України
- •Поняття судової влади.
- •Судова система України.
- •Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Рекомендована література
- •Тема № 14 Конституційно-правові основи органів Прокуратури України
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Творчо-аналітичне завдання
- •Рекомендована література
- •Тема № 15 Місцеве самоврядування в Україні
- •Муніципальна влада-самостійний вид публічної влади.
- •Основні форми безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.
- •Ключові терміни :
- •Самостійна робота
- •Рекомендована література
Поняття і види виборів: чергові, позачергові, президентські, парламентські, місцеві, повторні, проміжні.
Виборче право.
Активне і пасивне виборче право.
Принципи виборчого права.
Вільні вибори.
Загальне виборче право.
Рівне виборче право.
Пряме виборче право.
Таємне голосування.
Виборчі системи:
-мажоритарна,
-пропорційна,
-змішана.
Виборча система України.
Виборчий процес та його стадії (призначення виборів, утворення виборчих органів, утворення виборчих округів та дільниць, реєстрація виборців, висування і реєстрація кандидатів, передвиборна агітація, голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів виборів, повторне голосування та вибори.
Суб’єкти виборчого процесу (виборці, виборчі комісії, зареєстровані кандидати у депутати та президенти, партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати, органи державної влади та місцевого самоврядування, офіційні спостерігачі від партій (блоків), кандидатів в депутати, від іноземних держав та міжнародних організацій
Абсентеїзм та його правові наслідки.
Референдум: поняття і види.
Загальнодержавні і місцеві референдуми.
Консультативні та імперативні референдуми.
Час проведення референдумів.
Плебісцит. Ключові терміни :
Абсентеїзм – добровільне ухилення виборців від участі в голосуванні на виборах чи референдумі.
Агітаційна компанія – агітація за кандидатів і політичні партії, що беруть участь у виборах.
Активне виборче право – право обирати до представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на виборні посади, брати участь у референдумах.
Альтернативне голосування – спосіб голосування, який застосовується за мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості з метою подолання її результативності, уникнення другого туру голосування.
Альтернативні вибори – обрання посадової особи до якого-небудь органу з двох або більшої кількості кандидатів на виборну посаду, які конкурують між собою.
Багатомандатний виборчий округ – виборчий округ , що характеризується наявністю в країні кількох політичних партій, які реально впливають на здійснення державної влади.
Балотування – голосування, що полягає у виборі тим, хто голосує, одного з двох альтернативних рішень; висування кандидатури для обрання до представницького органу або на виборну посаду.
Безпосередня демократія – форма політичного управління, за якої владні рішення у суспільстві приймаються безпосередня усіма громадянами ( народом ).
Безпосередні вибори – вибори, за яких депутати представницьких органів і посадові особи обираються шляхом безпосереднього волевиявлення громадян.
Більшість – переважна частина учасників якого-небудь голосування.
Виборець – особа, за якою конституцією або законом визнано право голосу на вборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вибори – процедура безпосереднього обрання або всування певних осіб шляхом голосування для виконання державних чи громадських функцій.
Виборча дільниця – територіальна одиниця , що об’єднує виборців спільним місцем голосування.
Виборча компанія – система агітаційних , що проводиться політичними партіями та окремими кандидатам з метою забезпечити собі підтримку громадян на виборах.
Виборча квота – найменша кількість голосів виборців, необхідна для отримання одного мандата на виборах за пропорційною системою.
Виборча скринька – закрита і опломбована або опечатана скринька з вузьким прорізом для опускання виборцями заповнених виборчих бюлетенів, що встановлюються на виборчих дільницях.
Виборча система – сукупність норм, що забезпечують участь громадян у формуванні виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Виборче право – система правових норм, що регулюють порядок формування виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виборчу систему
Виборчий бар’єр – встановлена законом про вбори найменша частка голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, яку необхідно набрати політичній партії чи виборчому блоку партій на виборах до парламенту чи іншого представницького органу за пропорційною виборчою системою для того, щоб брати участь у розподілі депутатських мандатів.
Виборчий блок – угода кількох політичних партій про спільне висування кандидата або списку кандидатів на виборах президента, представницьких органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
Виборчий бюлетень – виборчий документ установленої форми для таємного голосування.
Виборчий вотум – результати голосування на виборах до органів державної влади або місцевого самоврядування.
Виборчий процес – законодавчо встановлений порядок організації підготовки і проведення виборів.
Виборчий список – список кандидатів у депутати від політичної партії ( виборчого блоку політичних партій ) у багатомандатному виборчому окрузі на виборах до представницького органу влади за пропорційною виборчою системою.
Виборчий фонд – кошти політичної партії, виборчого блоку політичних парій, кандидата в депутати чи кандидата на виборну посаду, що використовується ними для фінансування своєї передвиборчої агітації.
Виборчі комісії – найпоширеніша назва органів з організації підготовки і проведення виборів.
Виборчі органи – органи з організації підготовки і проведення виборів.
Виборчі цензи – встановленні конституцією та виборчим законодавством умови отримання або здійснення виборчого права.
Висування кандидатів - одна з основних стадій виборчого процесу , на якій визначається коло осіб, що претендують на обрання до представницьких установ чи на виборні посади в органах місцевого самоврядування.
Відкликання депутата – дострокове припинення повноважень депутата за волевиявленням виборців.
Відносної більшості мажоритарна виборча система – різновид мажоритарної виборчої системи, за якого обраним вважається кандидат, який набрав у виборчому окрузі найбільше число голосів виборців порівняно з іншими кандидатами, кожним окремо.
Віковий ценз – встановлений законом вікове обмеження при наданні активного і пасивного виборчого права.
Вільні вибори – один із основних принципів виборчого права.
Всенародне обговорення – участь громадянина та їх організацій у правотворчості шляхом направлення до законодавчого органу, партійних комітетів, засобів масової інформації зауважень, побажань і пропозицій щодо опублікованого в процесі і винесеного на обговорення проекту закону чи важливого політичного документа.
Всенародне опитування – опитування, що проводиться з метою з’ясування громадської думки і результати якого не мають юридичної сили.
Голосування – головна стадія виборчого процесу, на якій здійснюється волевиявлення виборця.
Громадянства ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно мати громадянство даної держави.
Дострокові вибори – вибори, що проводяться у разі повноважень представницького органу чи виборної посадової особи.
Електорат – сукупність борців, які голосують за яку-небудь політичну партію або кандидата в депутати представницького органу чи на виборну посаду.
Європейська конвенція про громадянство – міжнародний акт, яким визначаються принципи і правила, що стосуються громадянства та виконання військового обов’язку у разі багатогромадянства.
Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод – один із основоположних міжнародних актів у галузі захисту права і свобод людини і громадянина.
Європейська соціальна хартія – міжнародний акт, що встановлює механізм міжнародного захисту економічних і соціальних прав людини.
Загальне виборче право – конституційний принцип виборчої системи, що означає надання виборчого права всім повнолітнім громадянам держави.
Загальні вибори – вибори, в яких покликані брати участь усі виборці країни.
Загальнодержавний виборчий округ – виборчий округ, що охоплює всю територію країни.
Змішана виборча система – виборча система, в якій поєднуються мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
Зобов’язаний референдум – референдум, за результатами якого прийняте рішення має юридично обов’язкове значення.
Імперативний мандат – мандат депутата парламенту чи іншого представницького органу, який передбачає юридичну відповідальність депутата перед виборцями.
Кандидат у депутати – особа, яка претендує на обрання до парламенту чи іншого представницького органу влади.
Конституційний референдум – референдум з питань прийняття, зміни або доповнення конституції.
Консультаційний референдум – референдум що проводиться з метою з’ясування громадської думки і результати якого не мають юридичної сили.
Мажоритарна виборча система – система вборів, за якої виборці голосують за конкретних кандидатів, і обраними вважаються ті з них, хто отримав більше голосів.
Мажоритарне представництво – система представництва, за якого в процесі розподілу депутатських мандатів у представницькому органі враховуються тільки голоси виборців, подані за кандидата, що отримав більшість голосів.
Майновий ценз – один із різновидів виборчих цензів, за яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно мати майно певної вартості або сплачувати податки не нижче від певної суми.
Місцевий референдум – референдум, що проводиться в окремих суб’єктах федерації, автономних утвореннях, адміністративно-територіальних одиницях.
Місцеві вибори – вибори громадянами органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
Мітинг – масові збори громадян під відкритим небом для публічного обговорення нагальних проблем суспільно-політичного життя.
Мовний ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно володіти державною мовою, однією з державних мов або всіма державними (офіційними) мовами даної держави.
Моральний ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно відповідати певним моральним вимогам.
Непрямі вибори – вибори, на яких депутати представницьких органів і посадові особи обираються шляхом опосередкованого волевиявлення громадян.
Освітній ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно мати певний, підтверджений відповідним документом, рівень освіти.
Осілості ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно проживати протягом певного часу в даній місцевості або країні до моменту проведення виборів.
Парламентські вибори – вибори депутатів представницького органу законодавчої влади держави.
Партійний список – список кандидатів у депутати від політичної партії ( виборчого блоку політичних партій) у багатомандатному виборчому окрузі на виборах до представницьких органів влади за пропорційною виборчою системою.
Партійний ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття пасивного виборчого права необхідно належати до правлячої політичної партії.
Пасивне виборче право – право обиратися до виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Передвиборча агітація – одна з основних стадій виборчого процесу, на якій ведеться агітація за кандидатів і політичні партії, що беруть участь у виборах.
Петиційний референдум – референдум, що проводиться з ініціативи певної групи виборців.
Письменності ценз – один із різновидів освітнього виборчого цензу, який полягає в тому, що для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно вміти читати й писати офіційною мовою, іноді – розуміти й тлумачити конституцію держави.
Підрахунок голосів – одна з основних стадій виборчого процесу, на якій підраховуються голоси виборців, що взяли участь у голосуванні.
Плебісцит – референдум з важливого питання , що має доленосний характер для країни; усі форми народного волевиявлення шляхом голосування, у тому числі вибори.
Повторні вибори – вибори депутата в одномандатному виборчому окрузі, що проводиться у разі, якщо вибори депутата в цьому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися , або у разі визнання особи такою, що відмовилася від депутатського мандата.
Президентські вибори – обрання глави держави – президента у країнах з республіканською формою правління.
Призначення виборів – початкова стадія виборчого процесу, яка полягає у встановленні дати виборів (голосування).
Принципи виборчого права – конституційно закріплені основоположні засади виборчого права, додержання яких на виборах є умовою справжнього народного волевиявлення.
Проміжні вибори – вибори депутата в одномандатному виборчому окрузі, що проводиться в разі якщо депутат, обраний в цьому окрузі, достроково припинив повноваження, або його повноваження були достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених конституцією і законами.
Пропорційна виборча система – система виборів, за якої виборці голосують за списки кандидатів у депутати від політичних партій (виборчих блоків партій), а депутатські мандати у представницькому органі отримуються партіями (блоками) пропорційно до кількості поданих голосів.
Пряме виборче право – один із основних принципів виборчого права, який означає право громадянина безпосередньо обирати та обиратися до виборного органу чи на виборну посаду.
Прямі (безпосередні) вибори – вибори, за яких депутати представницьких органів і посадові особи обираються шляхом безпосереднього волевиявлення громадян.
Расовий ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з якими для набуття активного чи пасивного виборчого права необхідно бути особою певної раси.
Реєстрація виборців – одна з основних стадій виборчого процесу, на якій відбувається внесення особи до списку виборців, на основі чого вона допускається до голосування.
Релігійний ценз – один із різновидів виборчих цензів, згідно з яким для набуття виборчого права необхідно сповідувати певну релігію.
Референдум – форма волевиявлення народу з важливого державного або суспільного питання.
Рівне представництво – принцип виборчого права, згідно з яким кожний депутат одного й того самого представницького органу влади повинен обиратися від приблизно однакового числа виборців або жителів.
Список виборців – список громадян, на основі якого вони допускаються до голосування.
Статі ценз – один із різновидів цензів, який полягає в обмеженні виборчого права жінок.
Таємне голосування – порядок подання голосів при голосуванні, який унеможливлює спостереження і контроль за волевиявленням того, хто голосує.
Факультативний референдум – референдум, що проводиться з волі суб’єкта референтної ініціативи.
Фінансування виборчої компанії – фінансове забезпечення участі у виборах політичних партій та окремих кандидатів.
Формула референдуму – питання, що виноситься на референдум.
Ценз – офіційно встановлена умова отримання або здійснення особою того політичного права.
Центральна виборча комісія – у деяких країнах назва загальнодержавного органу з організації підготовки і проведення виборів; в Україні – постійно діючий колегіальний державний орган, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, місцевих голів, всеукраїнського та місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.
Чергові вибори – вибори що проводяться у зв’язку із закінченням строку повноважень виборного органу або виборної посадової особи.